Зростання цін, талони і дефіцит
З початку серпня темпи переробки нафти у Росії зменшилися майже на 20%. Це надзвичайно серйозний виклик для Кремля. І вже очевидно, що російська влада з ним не може впоратися. Москва продовжує вдавати, що нічого надзвичайного не відбувається.
Російський уряд провів кілька екстрених нарад з нафтовиками, але результатів вони не дали. Тоді Кремль вирішив діяти по-іншому: намагався просто заборонити підвищення цін. Якщо вартість пального на біржі зростала на понад 10% за добу, то такі торги мали скасувати. Нічого доброго від такої російської новації не сталося: торги зривалися, ціни на заправках зростали, або ж бензин взагалі зникав із продажу.
Заправка «ЛУКОЙЛ», на якій немає в наявності дизельного палива, Москва, 22 вересня 2023 р.
Найдужче бензинова криза б’є по віддалених російських регіонах. Значний дефіцит пального також і на окупованих українських територіях, зокрема, у Криму. Натомість у Москві та Санкт-Петербурзі удавана стабільність. Туди постачання залишається пріоритетним, бо Кремль береже великі міста від дефіциту на заправках. Хоча приховувати масштаби проблеми російській владі вже занадто важко. Найбільше на АЗС не вистачає бензину марки А-95: він або зник взагалі, або продають таке пальне за талонами і у обмеженій кількості.
Причин для подорожчання та дефіциту кілька. По-перше, Росія дедалі важче ремонтувати нафтопереробні заводи вчасно та швидко. Цього року західні санкції стають для росіян особливо відчутними.
По-друге, у РФ саме цими тижнями піковий у році попит на пальне. Темпи його використання значно зросли, зокрема, через жнива.
Але головна причина дефіциту — це точні та результативні удари українськими дронами по російській нафтовій галузі. І там Росія має одразу кілька слабких місць. Перша ціль — установки первинної переробки нафти на російських НПЗ. Це обладнання є «мозком» всього заводу, його ураження означає зупинку всього підприємства на невизначений час. Скажімо, лише вночі 28 серпня, Росія одномоментно втратила майже 5% потужностей переробки нафти. Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді. За його словами, тоді українські дрони вразили одразу два НПЗ — Куйбишевський та Афіпський.
Загалом у серпні Україна вдарила щонайменше 11 російських нафтопереробних заводах, чотири із низ зупинили роботу.
Масштабна пожежа на нафтопереробному заводі в Новошахтинську, Ростовської області ,після атаки українського безпілотника.
Друга важлива для ЗСУ ціль — вузлові об’єкти транспортування російської нафти. У деяких точках на території РФ перетинають до десяти головних трубопроводів. Їхнє розташування добре відоме Україні, один вдалий удар гарантує зупинку перекачування через десятки тисяч кілометрів труб.
Тобто вже майже місяць російська нафтова галузь чи не щоночі перебуває під прицілом України. Скажімо, у вівторок. 26 серпня, потужний вибух стався на магістральному трубопроводі «Рязань-Москва». Через цей інцидент призупиняли транспортування пального до російської столиці. Цей маршрут кілька років тому росіяни перепрофілювали під прокачування бензину. За цим маршрутом його отримувала компанія «Транснефть», яка покриває потреби російської армії. Тому цей магістральний трубопровід є законною цілюю для ЗСУ.
Раніше українські дрони уразили дві перекачувальні станції, внаслідок чого остаточно зупинився трубопровід «Дружба». Саме ним нафту отримували Угорщина та Словаччина. Ураження об’єктів також вплинуло на прокачування ресурсу на експорт — зокрема, до порту Усть-Луга на Балтійському морі.
Наслідки атаки українських безпілотників по російському нафтовому порту Усть-Луга.
«Кожний день простою нафтопроводу “Дружба” — це втрата Росією 15 млн євро доходу. А із зупинкою прокачування до експортного терміналу Усть-Луга — до 40 млн євро», — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Лукашенко підводить Кремль
У розпал бензинової кризи Росія звернулася за допомогою до Білорусі. Але жебрання пального поки не дає бажаних для Кремля результатів. Білоруський диктатор Олександр Лукашенко хитрує і обмежує продаж бензинів до РФ. Уся нафтопереробна галузь Білорусі працює під прискіпливий державним контролем і самостійних рішень ніхто з дилерів не ухвалює.
Причин для таких дій у Лукашенко є принаймні дві. Перша — диктатор боїться стрибка цін на пальне та виникнення дефіциту. Білоруським дилерам зараз значно прибутковіше продавати пальне до Росії, ніж збувати його за нижчими цінами всередині своєї країни. Лукашенко остерігається повторення ситуації, що може нагадувати картопляну кризу, яка дуже сильно вдарила по Білорусі. Цей овоч значно подорожчав і ледь не зник з полиць магазинів у Білорусі. Однією з причин є масовий експорт картоплі до Росії, там білоруським аграріям вигідніше збувати свій товар. Картопляна криза — це особиста серйозна поразка Лукашенка, йому навіть довелося дозволити імпорт цього овоча з країн ЄС.
Друга причина, чому Лукашенко не поспішає допомагати РФ бензином, — хитка ситуаціях із постачанням російської нафти. Два найпотужніших НПЗ Білорусі отримують ресурс через трубопровід «Дружба». Через удари українськими дронами цей маршрут вже кілька разів зупинявся, що дуже сильно б’є по білоруському режиму. Зазвичай НПЗ у Білорусі зберігають двотижневий запас нафти.
Голова керівної ради Центру безпекових досліджень CENSS Вадим Черниш
«Білорусь зараз намагається екстрено організувати про всяк випадок альтернативні шляхи постачання нафти на свої НПЗ, йдеться про залізницю. Якусь частину вони справді можуть перевести з трубопроводів у цистерни. Але це дуже незручно, довго і дорого», — каже голова керівної ради Центру безпекових досліджень CENSS Вадим Черниш.
Удари по Росії не припиняються
Торік на російські НПЗ виробили понад 260 млн тонн пального, половину продали за кордон. І саме за рахунок заборони експорту Кремль намагається подолати бензинову кризу. Але поки що це не допомагає, бо дефіцит занадто масштабний. Скажімо, за різними оцінками, попит на бензин А-95 у Росії вже втричі перевищує пропозицію на ринку.
Натомість дизелю у РФ поки що вдосталь, а саме він є основним паливом для російської армії. Але і тут є один значний нюанс: паралельно з ударами по нафтопереробці, Україна посилила атаки і по залізниці, якою користується ворог. Для росіян — це головний шлях забезпечення армії.
Раніше російські заводи користувалися ще радянського зразка обладнанням, що забезпечувало глибину переробки нафти на рівні лише 65%. Але поступово НПЗ переходили на західні технології і таким чином РФ зуміла досягти рівня перероблення ресурсу понад 90 %. І тепер це зіграло з Кремлем злий жарт.
Московський нафтопереробний завод.
«Аналоги цього обладнання Росія не виробляє, а з Європи воно до них не їде після 2022 року. Тому на ремонти тепер треба значно більше часу, тому що тепер все це постачається через Китай. Ми маємо це розуміти також. Тобто це устаткування туди доїде, але буде значно дорожчим», — вважає економіст Олег Пендзин.
Тому важливо, щоби удари українськими дронами по російських НПЗ не втрачали потужності. Торік навесні Україна також завдала суттєво удару по російській нафтопереробці. Кілька заводів зупинялися, темпи виробництва пального знизилися приблизно на 10%. А втім, удари по НПЗ припинилися і Росія зуміла відносно оперативно їх відновити.
Російські атаки по українській енергетиці
З початку тижня росіяни також здійснили серію атаки по енергетичних об’єктах України. Серед головних цілей — газова інфраструктура. Один із найдужчих ударів стався у середу, 27 серпня. В уряді повідомили: руйнування є одразу у шістьох регіонах, особливо на Полтавщині. Мета росіян зрозуміла — намагаються зірвати підготовку України до опалювального сезону. Саме зараз держава вийшла на фінішну пряму із закачування у підземні сховища газу на зиму.
Поки все йде за планом, переконує міністерка енергетики Світлана Гринчук.
«Основний виклик — це російські атаки і можливість захисту наших об’єктів. Ми бачимо наскільки вони посилюють атаки, використовуючи різні типи зброї. І ми бачимо, що на енергетику бувають прицільні масовані атаки. У нас нещодавно на один із об’єктів газотранспортної інфраструктури прилетіли 20 дронів», — розповіла очільниця Міненерго.
міністерка енергетики Світлана Гринчук
Україна вже накопичила приблизно 11 млрд кубів газу, цього на зиму ще замало — закачування триває. В уряді повідомили, що гроші на імпорт палива знайшли, здебільшого це іноземні кредити.
Натомість держава накопичила майже 2,5 млн тонн вугілля і цього вже вдосталь для опалювального сезону.
Росія знову атакує й українські шахти, один із обстралів стався у вівторок, 26 серпня. Під обстрілом була приватна копальня, один гірних загинув. Під землею у той час перебували майже півтори сотні шахтарів, вони опинилися заблокованими у лаві, згодом зуміли дістатися на поверхню.
Чи зростуть ціни на пальне в Україні
У серпні росіяни також посилили удари по українських базах зберігання пального. Загалом йдеться про пошкодження приблизно п’ятьох таких об’єктів, скільки бензину та солярки там згоріло — невідомо.
Масштаби руйнувань є неспівмірними з 2022-2023 роками, коли росіяни спалили понад 70 нафтобаз та зруйнували усі НПЗ в Україні. З того часу ринок пального кардинально змінився. За даними аналітиків Центру Разумкова, понад 80% бензинів та солярки в Україні є імпортним.
«Дуже наївно думати, що країна залежить від роботи кількох нафтобаз. Ні, бо пальне постачається різними шляхами і його буде достатньо. Тут головне не панікувати, бо якщо зараз кожен із нас поїде на заправку купити запаси пального, то тоді цей дефіцит може бути», — вважає заступник голови комітету ВР з питань енергетики Андрій Жупанин.
заступник голови комітету ВР з питань енергетики Андрій Жупанин
Спровокувати дефіцит пального в Україні погрожують уряди Словаччини та Угорщини. Так можуть помститися за зупинку нафтопроводу «Дружба», своїх намірів Віктор Орбан та Роберт Фіцо не приховую.
Й справді, десь приблизно кожен десятий літр солярки Україна закуповує у цих двох країн. І вони мають можливість зупинити постачання на українські заправки. Але такий крок стане демонстрацією недалекоглядності урядів Орбана та Фіцо.
По-перше, словацькі та угорські компанії втратять значні прибутки. Україна закуповує солярку за європейськими цінами і це приносить значний виторг і словакам, і угорцям.
«Чи знайде Словаччина та Угорщина таких же потужних покупців, як Україна? Сумніваюсь. Так, продати дизель не проблема, питання ціни», — пояснює директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
По-друге, Україна має більш ніж достатньо альтернативних шляхів постачання, щоб перекрити партії зі Словаччини та Угорщини. Трейдери з інших країн готові хоч вже відправляти перші партії. І ціни на заправках від того не повинні змінитися, пального на європейському ринку вдосталь.
Джерело: Бензинова криза у Росії. Путін жебрає пальне у Білорусі, але це не допомагає
