Передумови початку трансформації профтехів
Уперше питання розвитку профтехів було ініційовано у 2016 році. Вагомим кроком став запуск окремої державної субвенції на створення навчально-практичних центрів із сучасним обладнанням. А у 2018 році Європейський Союз провів дослідження стану професійно-технічної освіти в Україні. Результати були невтішними: навчальні програми суттєво відставали від реальних потреб ринку праці, матеріально-технічна база уже застаріла, а викладачам бракувало сучасних навичок. Ці дані стали початком для трансформації всієї системи.
У 2019 році Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію реалізації державної політики у сфері професійної (професійно-технічної) освіти «Сучасна професійна (професійно-технічна) освіта» на період до 2027 року. Документ розробляли в тісній співпраці із ключовими стейкхолдерами: Європейським фондом освіти, освітніми експертами, Міністерством економіки, Міністерством фінансів, роботодавцями, профспілками, депутатами. Концепція стала основою для стратегічного бачення змін і відкрила можливості для залучення міжнародної підтримки.
Так з’явилася ініціатива EU4Skills, у межах якої Європейський Союз та деякі країни-члени (Німеччина, Фінляндія, Польща, Естонія) виділили 58 мільйонів євро на модернізацію профтехосвіти. Попри пандемію COVID-19, війну та обмежені ресурси, трансформація не зупинилася. Ба більше — вона розширилася. Сьогодні зміни у сфері професійної освіти та оновлення інфраструктури підтримують також уряди Швейцарії, Японії, Бельгії, Франції, Кореї та Данії.
Щоб мати законодавче підґрунтя для впровадження істотних змін, упродовж останніх років команда МОН у співпраці з народними депутатами, представниками бізнесу, а також за підтримки європейських та міжнародних партнерів працювала над розробленням нового Закону «Про професійну освіту».
Чому був потрібний новий закон і що він змінює?
Закон про професійну освіту не змінювали з 1998 року. За ці 27 років ринок праці, роботодавці, підприємства та суспільство зазнали глибоких трансформацій. Однак профтехи не мали змоги змінюватися самостійно через діючі нормативи. Відповіддю на це стала реформа професійної освіти, яка з ухваленням Закону «Про професійну освіту» виходить на якісно новий рівень. Що змінюється?
1. Фінансова автономія
Професійні коледжі працюватимуть у статусі комунальних некомерційних товариств. Це дасть змогу їм самостійно розпоряджатися фінансами, майном, структурою та персоналом. Заклади зможуть відмовитися від тарифної сітки, типових штатних розписів і самостійно встановлювати доплати, премії та конкурентні зарплати своїм працівникам, зокрема для майстрів виробничого навчання. Фінансування ж буде залежати не від витрат на утримання, а від результатів їхньої діяльності: кількості студентів, працевлаштованості випускників, попиту на відповідні професії, додатково залучених коштів. Це створить здорову конкуренцію між профтехами і підвищить якість освітніх послуг.
2. Наглядові ради
Управління закладом здійснюватимуть наглядові ради, сформовані на паритетних засадах із засновників і роботодавців. Вони ухвалюватимуть стратегії, фінансові плани, затверджуватимуть освітні програми, обиратимуть директорів. Такий підхід дасть змогу оновити зміст освіти відповідно до потреб ринку праці, встановити чіткі KPI для директорів і розпочати кадрові зміни.
3. Прозоре оцінювання результатів
Після закінчення навчання студенти складатимуть зовнішні іспити в незалежних кваліфікаційних центрах. Заклади не зможуть видати документ про освіту без проходження такої перевірки рівня знань випускника. Це підвищить якість підготовки та довіру до дипломів.
4. Зменшення бюрократії
Освітні програми створюватимуть разом із бізнесом — за рамковим стандартам і з урахуванням потреб ринку. Буде скасовано атестацію закладів освіти та спрощено ліцензування. Це відкриє шлях до впровадження короткострокових програм, нових професій та гнучких форм навчання.
5. Новий імідж професійної освіти
Вищі професійні училища, ПТУ та центри ПТО відтепер стають професійними коледжами. На їхній базі також створюватимуть сучасні центри професійної досконалості, які поєднуватимуть навчання, інновації та співпрацю з бізнесом. Учні отримають статус студентів із відповідними академічними правами.
Щоб підтримати зміни змісту та підходів також працюємо над інфраструктурною модернізацією. У планах:
- щороку 100 оновлювати майстерені та лабораторії в закладах профтехосвіти, відібраних на конкурсній основі;
- модернізувати гуртожитки та навчальні корпуси;
- повністю реконструювати й перетворити на центр професійної досконалості одного закладу в кожній області.
У комплексі ці зміни забезпечать створення сучасної, гнучкої та конкурентоспроможної системи професійної освіти, яка відповідатиме потребам економіки, молоді та суспільства.
Як профтехосвіта адаптується до сучасних викликів та вимог ринку праці: проєкт «100 майстерень»
Підготовка, ухвалення та впровадження закону — процес довготривалий. Щоб не втрачати час, команда директорату професійної освіти МОН у 2023 році започаткували практичну ініціативу — проєкт «100 майстерень», який впроваджується у всіх регіонах України. Мета — підвищити якість підготовки студентів і забезпечити відповідність їхніх навичок до потреб роботодавців.
Ми трансформуємо застарілу інфраструктуру закладів професійної та фахової передвищої освіти. Серцем таких закладів є майстерні, лабораторії та обладнання для практичного навчання. Тому ми почали саме з цього.
За останні два роки майже 200 закладів отримали від держави та донорів нові майстерні, трактори, верстати, будівельні інструменти, зварювальне обладнання та багато іншого. Уже запрацювали 10 нових кулінарних хабів, де вчать шкільних кухарів.
У 2024 році тільки з державного бюджету було профінансовано 88 проєктів, з яких 74 вже працюють, а відкриття решти заплановано на вересень — наразі триває активна підготовка до початку навчального року.
У 2025 році програму «100 майстерень» продовжили, і уряд затвердив 89 нових проєктів, які отримали державну підтримку. Зараз у закладах тривають ремонти приміщень і закупівля обладнання. Також цього року у співпраці з урядом Японії ми змогли забезпечити 12 закладів професійної освіти сучасною сільськогосподарською технікою, а ще 15 коледжів отримають нові трактори до кінця року. У вересні та жовтні ми очікуємо на відкриття наших найбільших нових майстерень, які були створені у партнерстві з ЄС.
Профтехосвіта може стати початком успішної карʼєри
Випускники профтехів зможуть знайти себе в різних сферах. Наприклад, інженер-електрик, що здобув освіту в професійному коледжі, зможе працювати в енергетиці, авіаційній або оборонній галузі, дослідницькій лабораторії на аграрному підприємстві тощо. Тож профтехосвіта — це не обмеження, а безліч можливостей, які стають реальними завдяки спільній роботі держави, партнерів, роботодавців та громади. Ухвалення закону відкриває «зелене світло» для модернізації профтехів, партнерств з бізнесом і створення кращих умов для студентів та викладачів. А отже, більше шансів для молоді швидко знайти гідну роботу та рано будувати успішну карʼєру в себе вдома — в Україні.
Джерело: Як профтехосвіта стає сучасною: ухвалення Закону України «Про професійну освіту»
