Ілюстративне фото
Про що законопроєкт
У пояснювальній записці автори документу стверджують, що чинне законодавство дозволяє військовослужбовцям уникати адміністративної відповідальності. Зокрема, нині можливе звільнення від покарання за «малозначністю», а строки накладення стягнень обмежені трьома місяцями. На думку ініціаторів, це демотивує командування і підриває принцип невідворотності покарання.
Крім того, на їх думку, відсутні чіткі повноваження Військової служби правопорядку (ВСП) у низці питань, пов’язаних із безпекою дорожнього руху та проведенням огляду на стан сп’яніння.
«Також неврегульованим залишається питання відповідальності за непокору під час війни, оскільки ст. 402 КК досі не включена до переліку злочинів, за які заборонено призначати м’якше покарання чи звільняти з випробуванням», — вважають автори проєкту.
Законопроєкт передбачає:
— заборону застосування «малозначності» до військових адміністративних правопорушень. А саме: за необережне пошкодження військового майна, порушення правил несення бойового чергування, розпивання алкогольних напоїв та інші порушення, передбачені главою 13-Б КУпАП.
— подовження строків накладення стягнень за такі порушення до одного року (нині три місяці);
— встановлення нової адміністративної відповідальності — «за зловживання владою військовою посадовою особою під час воєнного стану»;
— уточнення правил огляду на стан сп’яніння та надання ВСП повноважень перевіряти документи у водіїв військового транспорту;
— внесення «непокори» (ст. 402 КК) до переліку злочинів, де суд не зможе призначити м’якше покарання чи застосувати випробування (тобто, за непокору командуванню можуть карати ув’язненням на строк 5-10 років);
На думку авторів, ухвалення закону посилить дисципліну у Силах оборони та «зробить покарання більш невідворотним», — наголошують вони у записці.
Застереження ГНЕУ
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради (ГНЕУ) ще до розгляду проєкту на комітеті виявило низку суттєвих зауважень до нього.
Експерти ГНЕУ ставлять під сумнів доцільність наступних змін:
— Подовження строків накладення адміністративних стягнень — без обґрунтування. ГНЕУ відзначає, що запропоноване збільшення строку до одного року не підкріплене аргументами;
— Непотрібна «воєнна» винятковість норми про «малозначність». ГНЕУ підкреслює, що правова система має прагнути універсальності норм: «малозначність» — формальна категорія, яка дозволяє пропускати декларативно незначні діяння. А військові правопорушення за своєю природою рідко можуть вважатися малозначними незалежно від режиму;
— Розширення повноважень ВСП — потребує доопрацювання. У проєкті бракує розмежування компетенції ВСП з Нацполіцією, тому він створює неоднозначність щодо повноважень;
— Проблеми з нормами про огляд на стан сп’яніння. Проєкт пропонує норми, які дають право огляду на стан алкогольно-/наркотичного сп’яніння окремим посадовим особам ВСП у громадських місцях і щодо військового транспорту. ГНЕУ звертає увагу, що запропонований текст може тлумачитися так, ніби поліція втрачає право проводити такі огляди щодо військових транспортних засобів. Це створює ризики для безпеки дорожнього руху через територіальні й кадрові обмеження ВСП. Експерти пропонують залишити спільну компетенцію поліції й ВСП з процедурою повідомлення;
— Ризик розбалансування КК. У кримінальній частині проєкту пропонується унеможливити призначення м’якшого покарання або звільнення від покарання з випробуванням за ст. 402 у військових умовах. ГНЕУ застерігає, що подібні винятки підривають принципи кримінального права й створюють прецедент для подальшого розширення переліку діянь, щодо яких не застосовуються заохочувальні інститути кримінального права. Такі зміни мають бути дуже ретельно обґрунтовані, інакше порушується принцип пропорційності;
Що про ініціативу кажуть військові?
Військовослужбовець 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Сергій Гнезділов, відомий тим, що публічно пішов у СЗЧ та повернувся у стрій після зняття звинувачень у дизертирстві, у достатньо жорсткій формі відреагував на ініціативу нардепів.
«Звісно, жоден з трьох співавторів законопроєкту ні дня не був в нашій чудовій армії. Я коли бачу це прізвище (голова комітету Сергій Іонушас, «Слуга народу»), то мене пробирає кріндж. Точніше, кріндж має чітке прізвище: Іонушас. Саме цей далбайоб [оціночне судження] виступав на початку війни за збільшення строків за СЗЧ/дезертирство. Чи вирішило це проблему? Ні, ми маємо понад 300 тис випадків СЗЧ та закон про «перший раз не щщітається», — написав він у Facebook (орфографія автора збережена).
Сергій Гнезділов
На його думку, нова ініціатива про покарання ув’язненням від 5 до 10 років за непокору «спрацювало б в РФ, з налаштованим сторіччями карним механізмом та кількістю тюрем, але це точно не працюватиме в Україні.
«Не тих ви лякаєте «збільшенням строків», ой не тих», — написав військовий.
Військовий Олександр Матяш у коментарі LB.ua назвав ініціативу нардепів «відверто безглуздою».
«Бо у нас є більш нагальні проблеми, такі як, наприклад, СЗЧ. В умовах, коли за іншим законом зараз немає ніякого покарання за СЗЧ, а за непокору — найвище кримінальне провадження, то це призведе до одного. Люди просто будуть йти в СЗЧ, а не не виконувати накази. Тоді кількість самовільного залишення частини побільшає», — вважає Матяш.
Олександр (Мадяр) Матяш
Він наголошує, що наразі питання має стояти не про накладання якихось санкцій на людей, а про те, як нам цю війну не програти.
«Давайте підходити до ситуації стратегічно. Депутати взагалі не розуміють армію, внутрішнього підґрунтя, вони не можуть бути об’єктивними, тому що не служать. А армія — це своє закрите суспільство, в якому є певні правила, формальні та неформальні. Наказ командира завжди робиться виключно на ініціативі, а особливо складне і небезпечне завдання. На повазі до свого командира. І у нашого командира достатньо на сьогодні інструментарію для того, щоб люди виконали завдання так, як треба. Та жодних додаткових каральних норм не треба», — пояснив військовий.
Морпіх Іван Костенко також вважає, що таке посилення покарань військових ніколи не було доцільним.
«Люди максимально далекі від армії, пропонують прийняти правки, згідно яких довбойоба з пиздуватими наказами буде простіше вбити, ніж пояснити чому він довбойб, бо відповідальність та сама. Цікаво, що ж може піти не так?», — написав він на Facebook.
Іван Костенко
Варто згадати, що подібні ініціативи вже реєстрували в Раді. Так, Мар’яна Безугла та члени «Слуги народу» (Олександр Алексійчук, Олександр Бакумов, Сергій Гривко, Галина Третьякова, Віталій Войцехівський, Георгій Мазурашу, Олександр Федієнко) ще у 2022 році пропонували дозволити прибрати зі Статуту внутрішньої служби ЗСУ норму про застосування зброї проти порушників військового статуту, «не призводячи до смерті військовослужбовця». Тоді також йшлося про непокору солдата, опір чи загрозу командиру, застосування армійцем насильства і дезертирство. Втім, після критики військових та громадянського суспільства цей проєкт врешті відкликали.
Джерело: Від 5 до 10 років військовим за непокору: Новий проєкт закону від «Слуги народу»
