Невійськові витрати
Варто нагадати, що 31 липня парламент ухвалив зміни до державного кошторису(№4561-IX), рекордно збільшивши оборонні видатки на 412,4 млрд грн.
Цього ж разу, 20 серпня, Рада внесла нові зміни, які передбачають збільшення видатків у 2025 році на 40 млрд грн. Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа («Слуга народу») розповіла, що ці зміни «стосуються переважно невійськових видатків».
Голова бюджетного комітету Роксалана Підласа
Серед основних статей, на які пропонується збільшити видатки:
25,5 млрд грн — поповнення резервного фонду держбюджету (непередбачувані військові і гуманітарні видатки), з них 8 млрд грн можуть бути спрямовані для підтримки “Укрзалізниці”;
4,3 млрд грн для Мінцифри, з яких:
1,4 млрд грн — нова програма Мінцифри для закупівлі спеціальної техніки, дронів та обладнання для тестування в бойових умовах;
2,8 млрд грн — гранти на розвиток виробництва у сфері defense tech;
4,6 млрд грн — харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів на прифронтових територіях;
3,2 млрд грн — закупівля лікарських засобів для лікування коштом держави пацієнтів з онкологічними захворюваннями, вірусними гепатитами, рідкісними орфанними захворюваннями, гемофілією тощо;
1,5 млрд грн — субвенція місцевим бюджетам для розбудови мережі військових ліцеїв, які забезпечують патріотичне виховання дітей;
1,2 млрд грн — підтримка ветеранів війни і їхніх родин (виплата грошової допомоги і компенсації за страховими полісами (автоцивілці);
Окремо, за словами очільниці бюджетного комітету, передбачили рішення для підтримки ВПО — 1 млрд грн перерозподілили на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання ВПО.
Роботи у Славутичі з переобладнання приміщення у Переяславі для тимчасового житла для переселенців.
Також передбачена можливість використання органами місцевого самоврядування вільних залишків коштів на рахунках для придбання житла або надання кредитів на житло для ВПО;
За словами очільниці комітету, додаткові видатки збалансували за рахунок скорочення інших програм: зокрема, обслуговування держборгу (-33,6 млрд грн) та перерозподілу податку на прибуток банків з бюджету Києва (8 млрд грн).
Забрали гроші у столиці
Найбільше критики зі сторони опозиції зазнала саме норма, за якою 10 % податку на прибуток, що зараз йде до бюджету столиці, будуть скеровані до резервного фонду.
Один з аргументів — необхідність фінансування “Укрзалізниці”, керівництво якої попросило про державну підтримку, аргументуючи це потребами оборони, відновлення інфраструктури та збитковістю пасажирських перевезень. Про що LB.ua докладно писав.
Водночас представниця “Європейської солідарності” Ніна Южаніна заявила, що кошти підуть на “мільйонні зарплати і премії керівництва та членів наглядової ради”.
Битва поправок. Гроші Мінфіну та дипломатичним установам
До другого читання народні депутати подали понад 1330 поправок. Абсолютним “чемпіоном” став Ярослав Железняк (“Голос”), який подав 1039 пропозицій (майже 78% від усіх). Ще 142 поправок належать групі нардепів з “Європейської солідарності” Олексію Гончаренку, Ніні Южаніній та Ірині Геращенко.
Однак комітет відхилив більшість пропозицій нардепів, визнавши їх або популістськими, або ж такими, що не мають фінансового підґрунтя. Лише до двох десятків правок пройшли, і всі вони точкові:
— 160 млн грн на програми реабілітації дітей військових та ВПО;
Діти під час відпочинку в Міжнародному дитячому центрі «Артек» на Київщині.
— 1 млрд грн субвенції місцевим бюджетам на житло для переселенців;
— 169 млн грн для Держспецзв’язку;
— 70 млн грн на медпрепарати для військових – пацієнтів “Феофанії”;
— 55,7 млн грн на підтримку закордонних дипломатичних установ.
Посольство України в Гані.
Ці кошти для дипустанов передбачають такі бюджетні програми:
— “Керівництво та управління у сфері державної політики щодо зовнішніх відносин” — 19,3 млн грн (з них оплата праці — на 11,8 млн грн);
— “Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ” — 7,2 млн грн;
— “Фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України” — на 29,2 млн грн (в тому числі на оплату праці – на 9,5 млн грн).
Також за день до голосування бюджетний комітет погодив додаткову правку про виділення 30,35 млн грн — на зарплати у Міністерстві фінансів.
Також до другого читання збільшили видатки Мінфіну за бюджетною програмою “Обслуговування державного боргу” на 2 млрд грн за рахунок зменшення видатків Мінцифри.
Іван Крулько
Як повідомив LB.ua член бюджетного комітету Іван Крулько (“Батьківщина”), відповідно до висновку до другого читання також враховані статті щодо збільшення видатків Управлінню справами Апарату ВРУ за бюджетною програмою “Здійснення законотворчої діяльності” на 5 млн грн (для забезпечення участі народних депутатів України в роботі міжнародних організацій, зокрема ПАРЄ).
Пропозиція збільшити зарплати Рахунковій палаті та баталії в залі
Також зміни передбачають підвищення зарплат прокурорам. Так, з серпня до кінця року оклади окружних прокурорів будуть рахувати з прожиткового мінімуму 2102 грн. У висновку бюджетного комітету пояснюється, що “це дозволить вирівняти їхню зарплату із силовим блоком”.
Плюс додатково до другого читання бюджетний комітет схвалив пропозицію нардепа Юрія Кузбита (“Слуга народу”) про зміну базової величини для розрахунку окладів Голови, заступників та членів Рахункової палати з 2102 грн до 3028 грн.
“Фактично мова про збільшення окладів працівників на 44%! І це посеред року, і це при такому кричущому дефіцити”, — пояснювала членкиня податкового комітету Ніна Южаніна.
За її словами, за таких умов зарплати разом з преміями та надбавками за вислугу років голови Рахункової палати та заступників могли зрости до 450 тис. грн на місяць.
Та вже в сесійній залі під час розгляду бюджетних змін правку про підвищення зарплат членам Рахункової палати таки збили. Член оборонного комітету Руслан Федієнко (“Слуга народу”) назвав це “проявом суб’єктності парламенту”.
Однак норма про підвищення зарплат прокурорам залишилася у фінальній редакції.
“Збити це не було можливості. Норма була ще у першому читанні. Наші правки з вимогою це виключити не підтримали”, — сказала Южаніна.
Голова Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Ніна Южанина
Також опозиція критикували норму, за якою Мінфіну хотіли надали право вчиняти правочини з цінними паперами понад обсяги граничного боргу.
“Тоді б Мінфін міг визначати умови таких правочинів, а також без внесення змін до бюджетного розпису (що має робити виключно Верховна Рада) та коригувати показники”, — наголошувала нардепка податкового комітету Ніна Южаніна.
Але цю норму також виключили з фінальної редакції.
В підсумку 229 нардепів “Слуги народу”, групи “Довіра”, уламку забороненої ОПЗЖ (“Відновлення України”) та нардеп з “Батьківщини” Ніколаєнко під крики опозиції: “Дерибан” та “Пограбування Києва” ухвалили зміни до бюджету.
Як розповіли нардепи, група “Довіра” дала голоси в обмін на підписання закону про запровадження додаткового 10 % на експорт сої та ріпака, про який писав LB.ua.
Джерело: Бюджетний перерозподіл: забрали у Києва, кому дали?
