«Нікак нєт» як пароль долі: історія «Хайтауера», що чотири дні блукав між життям і смертю

«Я його питаю: „Українською розмовляєте?“. Він каже: „Нікак нєт“. І тут я зрозумів, куди потрапив», — так боєць 3-го батальйону 115-ї ОМБр В’ячеслав «Хайтауер» розповідає про момент, коли, заблукавши у лісі, натрапив на ворожу позицію.

Про неймовірну історію його порятунку повідомили на сторінці 115-ї окремої механізованої бригади.

Все почалося з того, що В’ячеслав зранку пішов по воду. «У лісі орієнтуватися складно… можна заблукати. Так і сталося», — каже він. Ховаючись від дронів, він ходив колами і зрештою, вже у темряві, перейшов лінію зіткнення.

«Потрапив до цих… до [ворогів]. У мене була думка: може, це наші. Трохи гукнув їх», — згадує боєць. Після короткого діалогу та відповіді «Нікак нєт», він зрозумів, що це окупанти.

«Казали, що я на прицілі: знімай бронік, кидай автомат. Але я думаю: які там приціли… І давай петляти», — розповідає «Хайтауер».

Він зміг утекти та сховатися в заростях, поки окупанти з ліхтарями прочісували ліс, стріляли й кидали гранати. Перечекавши, він рушив у зворотному напрямку.

«Я йшов, знав приблизно, що в радіусі кілометра-півтора — наші позиції», — каже він. Натрапивши на покинутий бліндаж, де була вода, консерви та «Мівіна», він прожив там три чи чотири дні. «Ще й котик там якийсь прижився», — згадує військовий.

Щоранку та щовечора він виходив на розвідку, шукаючи знайомі орієнтири. На четвертий день знайшов наїжджену дорогу й вийшов до лінії електропередач.

«І почув генератор. От почув генератор — і знайшов наших. По-перше, привітався українською. Все-таки мова має значення», — підсумовує він.

Після перевірки даних його забрали побратими. Головний висновок «Хайтауера» з цієї пригоди: «Без GPS-навігатора краще взагалі не виходити. Загубитися на війні — це дуже сумна історія».

Як повідомляла АрміяInform, боєць Сил спеціальних операцій поділився неймовірною історією про те, як звичайна обручка, яку він носив на шиї, зупинила уламок під час бою й, можливо, врятувала йому життя.