Кароль Навроцький під час передвиборчої кампанії
Польща
Перемога очільника Інституту національної пам’яті Кароля Навроцького на президентських виборах одразу ж породила перестороги щодо європейського майбутнього Польщі й подальшої підтримки України. Утім погляди Навроцького аж ніяк не можна назвати антиєвропейськими — дотепер його риторика не ставила під сумнів доцільність європейського об’єднання як такого, але критикувала ініціативи глибшої делегації національного суверенітету, як-от питання міграції та Green Deal. Щодо України, то він є жорстким критиком російського імперіалізму й підтримує Україну в боротьбі з агресією. А проте, Навроцький зберігає скептицизм стосовно вступу України до ЄС і НАТО, а все через два камені спотикання — експорт української агропродукції та історичні суперечності щодо Волинської трагедії, які використовують, щоб мобілізувати ультраправий електорат на фоні росту підтримки Конфедерації.
Історія взаємин українців і поляків у ХХ ст. має чимало контроверз і не раз ставала предметом перепалок між політичними діячами з обох сторін. Свого часу Анджей Дуда називав лідерів ОУН-УПА злочинцями і геноцидниками. А Верховна Рада в липні 2025-го ухвалила закон про визнання депортацією примусове переселення українців з Польщі у 1944–1951 роках (закон очікує підпису президента). Однак за останні кілька місяців відбувся рух у напрямку залагодження історичних суперечностей з обох боків. Наприклад, у грудні 2024-го опублікували друге польсько-українське комюніке про «спільну інтерпретацію важких і кривавих сторінок історії взаємостосунків між поляками та українцями у ХХ столітті». Однак двоє українських істориків невдовзі відкликали свої підписи через упередженість викладених у документів позицій на користь Польщі.
Ексгумаційні роботи в Пужниках на старому цвинтарі, де 13 лютого 1945 року поховали поляків, які загинули під час збройного нападу в роки Другої світової війни
У квітні 2025-го розпочалася ексгумація тіл жертв Волинської трагедії на Тернопільщині. Показовою є заява майбутнього президента Польща в день ушанування пам’яті жертв геноциду в Хелмі. Навроцький закликав до повномасштабних ексгумацій на Волині й наголосив, що «вони [поляки] не закликають до помсти: вони закликають до хреста, вони закликають до могили, вони закликають до пам’яті». Тим часом українське МЗС заявило про започаткування Форуму істориків України, Литви та Польщі. З огляду на сказане можна обережно стверджувати, що формують сприятливі обставини, щоб залагодити історичні конфлікти з поляками. Однак щоб остаточно розв’язати це питання й не допустити його впливу на критичні для нас відносини з партнерами, потрібні профільні консультації та слід уникати переливання історичного символізму в словесні перепалки на найвищому рівні.
Угорщина
Антиукраїнська риторика Орбана нещодавно поповнилася відвертими сумнівами в нашій державності. За словами угорського прем’єра, після припинення вогню необхідно буде перевизначити кордони України, імовірно, натякаючи на Закарпаття. Оливи до вогню підлила історія з угорськими агентами на Закарпатті, що передавали своїй розвідці інформацію про настрої населення та боєздатність Сил оборони в регіоні.
На фоні корупційних скандалів у Фідесі зростає популярність новоствореної партії TISZA та її лідера Петера Мадяра — колишнього соратника Орбана. Рух починався як альтернатива для колишнього електорату Фідесу — правоцентристського консервативного виборця, однак зараз набув більш парасолькового характеру: хоча представники TISZA безпосередньо не підтримали прайд у Будапешті, Мадяр стримано схвалив протестувальників, опублікувавши такий текст на своїй сторінці: «Ми разом з кожним угорцем будуємо країну, де немає значення, з якої родини ти походиш і кого ти кохаєш. Я закликаю нашу поліцію захищати кожного угорського громадянина від свавілля занепалого уряду. 288 днів».
Лідер угорської партії TISZA Петер Мадяр виступає з промовою під час з’їзду партії в Надьканіжі, 12 липня 2025 року.
За різними опитування, підтримка партії наразі складає від 40 % до 52 %, у більшості рейтингів TISZA займає першу позицію. Хоча до парламентських виборів у квітні 2026 р. електоральні тренди можуть коливатися, зараз TISZA — політична сила, позицію якої доцільно враховувати, коли вибудовуєш стратегію взаємодії.
Програма партії наголошує на боротьбі з корупцією та відновленні фінансування з ЄС, зокрема, на збереженні європейських і національних субсидій для підтримки аграрного сектору. Особливу увагу програма звертає на підтримку малого й середнього бізнесу, сімейних і дрібних фермерських господарств. Можна передбачити, що експорт української агропродукції створить проблеми для цього економічного прошарку, який TISZA покликана захищати. Що може стати джерелом суперечностей щодо європейського майбутнього України.
Стосовно безпосереднього ставлення до України, тут картина дещо сприятливіша, ніж у випадку з Фідесом, але немає підстав зараховувати TISZA в безапеляційні лобісти України. Лідер партії Мадяр після обстрілу Охматдиту влітку 2024 р. відвідав Київ і поклав квіти до меморіалу жертв російської агресії. Мадяр відкрито засудив невибіркові атаки на цивільні об’єкти. Крім того, у квітні 2025 р. онлайн-опитування партії показало, що 58 % підтримують членство України в ЄС. Однак нещодавно Мадяр прямо заявив, що не підтримує прискореного вступу України до ЄС. І річ тут ні в чому іншому, як захисті інтересів угорців.
Словаччина
У 2023-му на парламентських виборах перемогла партія Smer. Її представник прем’єр Фіцо відомий своєю антиукраїнською риторикою і закликами нехтувати територіальною цілісністю України. Такі наративи транслюють також інші члени партії — віцепрезидент Smer Ерік Каліняк зазначив, що не бачить проблеми в окупації України, мовляв, тоді Словаччина мала б на своїх кордонах більш надійного партнера.
Ерік Каліняк
Антиєвропейська риторика правлячої партії спровокувала ряд протестів у кількох містах. Це відбулося на фоні падіння рейтингу Smer й окремо Фіцо, як засвідчило опитування восени 2024 р. Так, рейтинг партії поступився проєвропейському ліберальному опозиційному руху «Прогресивна Словаччина», а підтримка прем’єра впала з 45 % до 32 % за пів року.
В умовах євроскептицизму правлячої партії та залежності країни від російських енергоресурсів необачно сподіватися на зміну риторики на користь України найближчим часом. Однак важелем впливу може стати прагматична вигода від співпраці у сфері оборони: нещодавно Україна отримала додаткові три 155-міліметрові гаубиці Zuzanna 2, вироблені словацькою компанією Konstrukta Defense за спільного фінансування Данії, Норвегії та Німеччини. Маючи цінник трохи більше ніж 5 мільйонів євро за систему, така співпраця є потужним стимулом для оборонного сектору Словаччини.
Чехія
На теренах Центральної Європи новий електоральний цикл обіцяє новий виток євроскептицизму. От уже кілька років партія ANO на чолі з Андреєм Бабішем відчутно переважає владний проєвропейський блок Spolu (30–35 % проти 19–22 %). Так само молодші партнери по можливій новій коаліції – ультраправа SPD — переважно випереджають в опитуваннях ліберальну партію STAN з чинної коаліції (11–16 % проти 10–13 %). Очікувано з риторикою в стилі MAGA ANO планує зменшити військову й гуманітарну допомогу Україні, про що попереджає президент Петр Павел. Першою удар відчує чеська ініціатива із закупівлі артснарядів для України. Дещо схоже з Fidesz ANO притримується псевдопацифістської лінії. Утім Бабіш спростовує симпатії до Росії і нагадує, що підтримав територіальну цілісність України під час свого візиту 2021 року.
Колишній прем’єр-міністр Чеської Республіки та лідер ультраправої партії ANO Андрей Бабіш виступає під час саміту ультраправих партій ЄС у Мадриді, Іспанія, 8 лютого 2025 року.
(Не)чесна конкуренція
Спільною проблемою України у відносинах зі східноєвропейськими сусідами є конкуренція з боку української агропродукції. Перші дзвіночки, що це стане довгостроковою проблемою, з’явилися у вересні 2023 р., коли Єврокомісія вирішила не продовжувати заборону на імпорт деяких категорій української агропродукції. У відповідь на це Польща, Словаччина й Угорщина ввели цю заборону на національному рівні, дозволяючи лише транзит.
У червні 2025 р. Україна та ЄС домовилися про нову торговельну угоду, що має замінити режим безмитної торгівлі, встановлений у червні 2022 р. Ці домовленості передбачають квоти для безмитного ввезення певних категорій агропродукції. Однак п’ять східноєвропейських держав: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія — занепокоєні, чи здатні нові умови захистити європейського агровиробника. Угорщина та Польща заявили про готовність продовжити односторонні заборони.
Основні претензії до української продукції полягають у нечесній конкуренції: через більшу родючість ґрунтів і нижчу вартість праці вона дешевша порівняно з аналогічною на теренах цих країн,тож місцеві переробники надають перевагу їй. Зокрема, представники польської олійної промисловості виступають за скасування заборони на імпорт ріпаку з України. Ситуацію ускладнює прогнозований дефіцит ріпаку на внутрішньому ринку цього сезону.
Врожай ріпаку
Іншим аргументом противників українського імпорту є невідповідність умов виробництва європейським стандартам і в застосуванні пестицидів для вирощування зернових культур, і порушення умов зберігання м’яса птиці, що ставало причиною отруєнь. Це було предметом червневих домовленостей: узгоджено, що до 2028 р. ці стандарти мають гармонізувати. Так чи інакше, урегулювання ринкових нерівностей є серйозною практичною перешкодою навіть для Польщі, що на світоглядному рівні вітає доєднання України до європейської спільноти. Однак потенційні електоральні наслідки від ігнорування цієї проблеми переважують ціннісну орієнтацію.
Гармонізація інтересів
Крім рідкісних винятків, риторика ходить слідом за прагматизмом. Історичні й символічні непорозуміння займуть другий план, якщо Україна зможе запропонувати сусідам перспективи співпраці, які розвиватимуть економіку всіх сторін і створять робочі місця по обидва боки кордону. Для Польщі, Словаччини й Угорщини є ще достатньо невикористаних можливостей для співробітництва.
У випадку з Польщею та зі Словаччиною це створення спільних підприємств з виробництва й ремонту військової техніки і ліній для виробництва боєприпасів. Зокрема, взаємні замовлення й інвестиції у виробництво самохідних мінометів Рак, САУ Krab, «Богдана» і Zuzana, БМП Borsuk, БТР Rosomak і БТР-3, БТР-4, бронеавтомобілів Tatrapan, машин для розмінування Bozena, ракетних систем «Нептун», ракет-дронів і дальніх дронів, літаків Ан.
Польська БМП Borsuk під час навчань Dragon 21
Іншим перспективним напрямом розширення взаємодії з Польщею, Угорщиною та зі Словаччиною є енергетична безпека: польські LNG-термінали й українські підземні сховища газу можна використовувати для створення стратегічних резервів, український Енергоатом доречно долучити до модернізації та убезпечення двох словацьких АЕС радянського зразка (ВВЕР).
З кожною країною варто просувати створення в прикордонних регіонах логістичних хабів, щоб зберігати, обробляти та перерозподіляти вантажі, що йдуть до України чи до ЄС. По завершенню війни Україна, зокрема її чорноморські порти, може стати важливим елементом у Транскаспійському транспортному коридорі, логістичних коридорах Північ — Південь, «Один пояс, один шлях» (Новий шовковий шлях). Тож варто поступово працювати над розширенням пропускних спроможностей КПП, зокрема Чоп — Захонь. Цей пункт відкриває українським товарам шлях на Балкани через Угорщину.
Кроком уперед у відносинах із сусідами може стати створення спільних підприємств з глибокої переробки української агропродукції, зокрема зернових, що дозволить спільно виходити на ринки третіх країн із продукцією з доданою вартістю. Також перспективною є кооперація у виробництві активних фармацевтичних інгредієнтів для компаній Угорщини, таких як Gedeon Richter, Egis.
Українські підприємства можуть стати підрядниками для великих автозаводів у Словаччині й Угорщині. Через глобальний перехід на електроавтомобілі перспективно створити спільні підприємства для розробки українських родовищ літію та залучення України до виробництва літій-іонних батарей для угорських виробничих хабів CATL, Samsung SDI та SK Innovation.
Є також простір для кооперації у виробництві й модернізації вантажних і пасажирських вагонів, контейнерів, платформ і локомотивів, залучаючи українські потужності важкого машинобудування, зокрема Крюківський вагонобудівний завод.
Джерело: Проблемне сусідство: електоральні тренди Східної Європи
