Текст правки №103
Для транспортування і побудови габаритних вітряків вже прокладають широкі дороги в Карпатах і про це говорить експерт з питань ведення лісового господарства Української природоохоронної групи Петро Тєстов:
“Просто зараз на полонині Руна процедура оцінки впливу на довкілля будівництва вітрових електростанцій як раз і зупинена, бо триває судовий процес за фактом сумнівного виділення земельних ділянок. Без оцінки впливу на довкілля вже побудували фундаменти, а державне підприємство “Ліси України” прокладають на полонину дорогу. Але от без висновку оцінки впливу на довкілля встановлювати самі турбіни вони не можуть. Прийняття цього закону з цією правкою може призвести до знищення полонини”.
Стоп-кадр з відео, як виглядає прокладання траси до полонини Руна в Карпатах для встановлення вітряків
Метеорологічні щогли, які вимірюють силу вітру, не перший рік встановлюють в Карпатах.
Еколог громадської організації “Екосфера” Оксана Станкевич-Волосянчук розповідає громадській ініціативі “Голка”, які тут можуть бути ризики:
“Якщо прокуратура подала в суд за незаконне виділення ділянки під забудову у лісі чи на узбережжі, то, логічно, що немає сенсу давати дозвіл на будівництво, бо що робити, якщо прокуратура виграє суд? Зносити об’єкти? Давайте подивимося на ситуацію, яка виникла у Карпатах. Громада села Калини оскаржує в суді містобудівну документацію, якою передбачено будівництво каскаду ГЕС на річці Тересва. Тож процедура оцінки впливу на довкілля цих проєктів призупинена Міністерством довкілля. Ця річка – іхтіологічний заказник та об’єкт Смарагдової мережі, її сегментація у кількох місцях та перетворення на каскад водосховищ значно погіршить екологічний стан річки, передовсім якість води. Та мешканців села дуже турбує паводкова ситуація на річці та підняття рівня ґрунтових вод у верхньому б’єфі греблі. Адже у заплаві розташовано цілий мікрорайон. Тривають суди, відповідно забудовник не має ні екологічного висновку, ні умов будівництва, доки суд не винесе остаточного рішення. Це убезпечує бізнес від марних витрат на випадок програшу у суді”.
Вона додає, що якщо ж за правку Славицької народні депутати проголосують, це створить одразу кілька проблем у суспільстві, зокрема зниження довіри до справедливого судочинства та уповноважених органів влади, які видають екологічні дозволи на основі аналізу звіту про оцінку впливу на довкілля.
“Адже на них тиснутиме бізнес, який, не чекаючи рішення суду, зможе будувати все, що хоче. Або ж це створить проблему для бізнесу (за умови не корумпованості суддів та чиновників), бо, залежно від рішення суду, набудоване доведеться демонтовувати, а земельну ділянку рекультивувати”, – наголошує Станкевич-Волосянчук.
На засіданні аграрного комітету народна депутатка Сливінська пояснила, що через псевдоактивістів і судові тяганини під загрозою опиняються інфраструктурні проєкти: “Недоброчесні активісти, там псевдоактивісти подають до суду штучні позови, після отримання ухвали про відкриття провадження на цій підставі зупиняють адміністративні провадження. І ви знаєте, що в судах у нас зараз теж проблема – справи розглядаються довго, брак суддів і так далі, інші чинники мають вплив на ситуацію. І по суті в результаті виходить так, що реалізація важливих інфраструктурних проєктів затягується більше ніж на рік”.
Уривок зі стенограми аграрного комітету від 7 серпня – пряма мова народної депутатки Антоніни Славицької
Історіями про псевдоактивістів народних депутатів лякають не вперше. Так було і під час розгляду так званого закону Ігоря Мазепи (проєкт 12089), який був спрямований на занулення претензій до дерибанників лісів та узбереж. Тоді заступник голови Офісу президента Олег Татаров теж на засіданні одного з комітетів згадував так званих активістів, які “заробляють великі кошти”. Але жодного разу ніхто з нардепів чи Офісу президента при цьому не наводить конкретних прикладів, які б це підтверджували.
Стенограма обговорення проєкту так званого закону Мазепи
Позиція народної депутатки Славицької відгукнулася голові партії “Слуга народу” Олені Шуляк, яка відома тим, що лобіювала містобудівну “реформу” (проєкт №5655), де були суттєві корупційні ризики в інтересах забудовників. Вона погоджується, що частково оцінку впливу на довкілля можна зупинити і не просто на час війни, а навіть на кілька років після перемоги:
“Сьогодні кращим рішенням буде тимчасово призупинити не для всіх оцінку впливу на довкілля, а лише для тих об’єктів, які стосуються оборонно-промислового комплексу, лише для тих об’єктів, які стосуються питань забезпечення нашої енергетичної незалежності, питань, які пов’язані з будівництвом лінії електропередач тощо. Тобто це зовсім для дуже обмеженої кількості об’єктів, які на сьогодні в рамках воєнного стану для нас є просто критичними, і на період, тобто не зовсім там ми виводимо оцінку впливу на довкілля з-під дії адміністративної процедури, а лише на час воєнного стану плюс 3 роки”.
Така підтримка з боку Шуляк поправки Славицької не дивує, адже під час голосування за містобудівну “реформу”, коли “за” проголосували лише 228 нардепів (критичний мінімум для того, щоб проєкт став законом – 226), то вирішальні голоси дали колишні представники ОПЗЖ. Цю “реформу”, яку розкритикував громадський сектор, Європарламент та Єврокомісія, підтримував представник групи “Відновлення України” – Дмитро Ісаєнко, який досі є секретарем у комітеті з питань організації державної влади та місцевого самоврядування, де головує Шуляк.
Цинічно, цю правку, яку лобіює Славицька, як і у випадку сумнозвісних “правок НАБУ” (проєкт №12414), які були спрямовані на ліквідацію незалежності антикор органів, включили перед другим читанням в законопроєкт, який не має жодного відношення до будівництва вітряків, але спрямований на болючу в суспільстві тему. Це порушення Конституції і Регламенту Верховної Ради.
Людмила Шемелинець, яка на момент засідання аграрного комітету ще була заступницею міністра аграрної політики, нагадала народним депутатам, що закон “Про адміністративні процедури”, які намагаються змінити, приймали на вимогу міжнародних партнерів і відзначила, що і Мін’юст, і міжнародні партнери, до цього доволі болісно можуть відноситися.
Цитата заступниці Мінагрополітики Людмили Шемелинець під час засідання комітету агрополітики Верховної Ради
Тут варто нагадати, що парламент по суті ліквідував профільне Міністерство довкілля у складі Кабінету міністрів. Його об’єднали з Мінекономіки та Мінагрополітики. Коли парламентська більшість підтримала вже згаданий “закон Ігоря Мазепи”, то Міндовкілля рекомендувало ветувати закон.
Адвокат, учасник громадської ініціативи “Голка” Юрій Мельник наголошує: “Якщо закон “Про адміністративну процедуру”, до якого хочуть внести зміни, не буде застосовуватись до оцінки впливу на довкілля, ми повернемося в ті часи, де все залежить лише від судді. В нас залишиться лише один інструмент протидії незаконній забудові – забезпечення позову. І саме суд буде вирішувати, чи достатньо підстав, щоб задовольняти клопотання про забезпечення позову чи ні. А враховуючи навантаження на суддів, не виключено що поки будуть йти розгляди у судах, “зайву” ділянку лісу вирубають і тоді вже буде пізно впливати на ситуацію”.
Тепер за відсутності профільного міністерства довкілля, якщо народні депутати підтримають таку правку, у суспільства залишається все менше інструментів захищати довкілля.
