У липні журналісти та активісти ініціативи “Free Svydovets” провели рейд Карпатами і виявили, що на Закарпатті у Плайському лісництві, а це державне підприємство “Ліси України”, дві фури з лісом були без належних бирок, які мають бути на кожному стовбурі. Учасник рейду біолог та фахівець громадської організації “Природоохоронні ГІС України” Андрій Тупіков розповідає:
“Це порушення, бо деревину підготували до перевезення. Але було ще одне порушення. Деревина була не одного розміру. У машині було кілька дерев, які були довші, ніж можуть бути, згідно з правилами лісозаготівлі. Ми спробували на місці питати лісників, чому таке відбувається, лісники не дали пояснень. Казали, що прийде лісничий і все розкаже. Ми вирішили не чекати на лісничого і пішли вгору, щоб подивитися на місце, де місяць тому вже виявляли незаконні рубки. Коли ми через дві години спустилися до лісництва, нашої машини внизу не було на дорозі. Нам довелося без зв’язку пройти кілька кілометрів в горах, аби знайти авто. Добре, що вдалося чудом знайти зв’язок і водій нас дочекався. Про ці порушення учасники рейду проінформували відповідні органи”.
Виявлена фура без бирок у Плайському лісництві (Закарпаття)
Щодо відео, яке вдалося відзняти громадській ініціативі “Голка” у Плаському лісництві, прокурор Закарпаття Мирослав Пацкан наголосив, що відмості внесли в ЄРДР і триває досудове розслідування:
“Враховуючи те, що регіон є одним із найбільш залісненим в державі, розкриття кримінальних правопорушень у лісовій сфері є пріоритетним завданням у роботі органів Закарпатської обласної прокуратури. У поточному році завдяки вжитим нами координаційним заходам робота органів досудового розслідування була направлена на виявлення та розслідування резонансних кримінальних правопорушень, якими спричинені державі значні збитки, в тому числі скоєних особами лісової охорони. Так, за процесуального керівництва прокурорів області упродовж цього року до суду скеровано 52 обвинувальні акти у провадженнях даної категорії, сума спричинених інтересам держави у яких становить понад 74 млн грн”.
Примітно, що НАЗК ще на початку року визначило корупційні ризики у лісовому господарстві. Одним з ключових – ризик при проведенні санітарних рубок з огляду на те, що лісники самі призначають ці рубки і самі ж контроють їх проведення. Лісники ще й розробили і лобіюють проєкт постанови Кабміну, яка б дала можливість законно рубати великі та старі дерева, які зараз охороняє закон. І такі ініціативи подаються як дерегуляція.
Окрім того, у парламенті з’явився доволі небезпечний законопроєкт, який подали, зокрема, такі народні депутати “Слуги народу”: Олександр Матусєвіч, Ігор Фріс та Микола Тищенко (13227-1). Він передбачає скасування процедури оцінки впливу на довкілля у лісі. З огляду на те, що Верховна Рада вже ухвалила “закон Ігоря Мазепи” (проєкт 12089), ключовим автором якого був той таки Ігор Фріс. Це той самий політик, родина якого веде бізнес у зелених зонах, про що повідомляв Bihus.info. Екологи наголошують: таким чином законодавче поле формується в інтересах корупційних схем, і це несе загрозу для збереження довкілля.
Експерт з питань ведення лісового господарства Української природоохоронної групи Петро Тєстов зазначає, що лісівники не розробляють законодавчі ініціативи на виконання рекомендацій НАЗК, які допомогли б зберегти довкілля, і тому зараз часто буває й так, що лісники самі собі видали з порушенням лісорубний квиток – без проведення процедури оцінки впливу на довкілля, без врахування статусу заповідності території, з порушенням правил рубок.
Чернігівщина, незаконна рубка
“От нещодавно оголосили на Львівщині підозру за незаконні рубки переформування, які призвели до 42 млн гривень збитків. Законодавство дозволяло такі рубки лише в штучних малоцінних для біорізноманіття лісах, але лісівники вирішили зробити “експеримент” і рубали там, де їм було вигідно, навіть в лісах природного походження, які ніякого переформування не потребували. Спеціалізована прокуратура оголосила підозри лісникам Фраківщини та Львівщини, які видали лісорубні квитки на проведення рубок рідколісся.
Інший приклад – санітарні рубки. Коли здорові ліси оголошують “хворими” і суцільно рубають. За останні два роки вже були підозри лісівникам за такі рубки на Волині і в Закарпатті. Про це повідомляли прокурори. Зараз от триває розслідування справ про рубки найстаріших дерев. З 2023 року Уряд прийняв постанову, якою заборонив рубати дерева більше в обхваті за певну цифру. Для сосни це 2.5 метра, для дуба 3.5 тощо. Лісівники повиписували собі лісорубних квитків і порубали сотні таких дерев, але ж рубка незаконна.”
Є вид незаконних рубок, коли лісорубних квитків немає взагалі: “Це коли непомітно заїхали в ліс, спиляли і вивезли. І тут треба зауважити, що є ліси, які жодним чином не охороняються. Це рай для чорних лісорубів. Так ми знаходили сотні тисяч пеньків на Рівненщині – Вараський район. Чи свіжий приклад з Чернігівщини, де 100 дерев зрубали на початку року і вартість втрат 27 мільйонів гривень,” – додає Тєстов.
Експерт зазначає, що вартість шкоди від всіх цих рубок далеко не завжди може входити до статистики Державної екологічної інспекції. Інколи рубки просто не фіксують. А іноді трапляється і службова недбалість:
“Ось тиждень тому Спеціалізована екологічна прокуратура та Державне бюро розслідувань повідомило про підозру лісничому Лазещинського лісництва ДП “Ліси України” на Закарпатті за те, що він “не помітив”, як у нього в лісництві нелегально нарубали деревини на 56 млн. Хоча не помітити це було неможливо – я особисто бачив ці промислові масштаби “чорної” лісозаготівлі. Тому офіційна статистика втрат держави – це навіть не вершина айсберга”.
Проте винних у правопорушенні знайти вдається не завжди. Так, на Запоріжжі, найменш залісненій області, яка входить до Південного округу, декілька років тому вирубали більше тисячі дерев в Петро-Михайлівській громаді. Збитки для держави оцінили у майже 8 мільйонів гривень. Як сказано в матеріалах справи, винних не встановлено. Це не виняток, а типовий приклад того, як в Україні працює лісова охорона.
Структури, які мали б захищати ліси, часто не ефективні у захисті лісу від “чорних лісорубів” і, як виявилося, іноді й самі фігурують у судових справах.
Місце на мапі, де відбулася незаконна рубка на Запоріжжі
З цієї судової справи знаємо, що, оскільки “чорних лісорубів” не знайдено – виплата 7,8 мільйонів гривень лягла на філію “Східний лісовий офіс” державного підприємства “Ліси України”.
Однак джерела у лісництві повідомили громадську ініціативу “Голка”, що до даної рубки мали відношення лісники тоді ще Михайлівського лісгоспу.
Станом на кінець 2022 року “михайлівські” лісники, які мали б охороняти Петро-Михайлівський ліс або займалися рубкою, або були спільниками групи “чорних лісорубів”. За що лісників зрештою і звільнили.
Тоді ж правоохоронці відкрили кримінальне провадження за рубку лісу, що спричинила тяжкі наслідки, за вчинення кримінального порушення групою осіб за попередньою змовою та за зловживання службовим становищем (ч.4 ст.246, ч.2 ст.28, ч.1,2 ст.364 Кримінального кодексу).
Однак за три роки справу у Вільнянському районному суді так і не заслухали по суті. Як повідомила секретарка судді Вільнянського райсуду Євгена Капітонова, судові засідання переносилися то через відсутність захисників підозрюваних, то через відпустку судді.
Чому за ліс платимо двічі?
Якщо держава чи комунальне підприємство втратило ліс через незаконні рубки, його треба засадити. А це знову кошти.
Григорій Чернета, начальник Запорізького надлісництва філії “Східний лісовий офіс” розповідає: “Коли встановлюється факт порубки дерев, на тому місці мають висадити нові дерева. Це і є лісовідновлення. Зазвичай дерев висаджують більше, розраховуючи, що не всі вони приймуться”.
Григорій Чернета, начальник Запорізького надлісництва філії “Східний лісовий офіс”
Що відбувається в судах?
Торік в Україні зареєстрували та підтвердили факт незаконної рубки понад 2 900 кримінальних правопорушень (ст. 246 КК України). Майже кожну п’яту справу закривають ще на досудовій стадії. Залишок розслідуваних справ складає понад 6000 кримінальних проваджень. І лише близько 800 проваджень було передано до суду, що становить всього 27 % від загальної кількості зареєстрованих справ. За результатами судового розгляду, судами протягом минулого року постановлено майже 600 обвинувальних вироків.
Правоохоронними органами ідентифіковано приблизно 1000 осіб, причетних до цих злочинів, які могли вчинятися і групами осіб. Це означає, що у більшості випадків особу навіть не ідентифікували. Така диспропорція виявляє структурні проблеми у розслідуванні злочинів у сфері лісокористування. Зокрема, ця статистика свідчить про відсутність контролю, слабку доказову базу і ймовірну корупцію.
Попри те, що незаконна вирубка лісу залишається кримінальним злочином, більшість справ завершуються м’якими вироками. Реальне позбавлення волі – радше виняток, аніж правило. Судова практика показує, що навіть за повторні порушення, організовані схеми або вирубку в заповідниках, найчастіше дають умовні строки або обмежуються штрафами. У найтяжчих випадках, коли йдеться про серйозну шкоду довкіллю, понад 80 % засуджених уникають ув’язнення.
Це вказує на загальну поблажливість до лісових злочинів і слабку стримувальну дію законодавства. Фактично, система не дає зрозуміти, що знищення лісів — це серйозне правопорушення з реальними наслідками.
Наразі не вирішено законодавчої проблеми притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які перевозять, зберігають та збувають незаконно зрубану деревину, оскільки для підтвердження незаконних дій та розрахунку шкоди необхідно встановити місце рубки, а це не завжди можна зробити – пні знищують або викорчовують. Тож, для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, потрібно розробити нову методику.
Цей матеріал створено в межах програми “Школа журналістських розслідувань” від освітньої ініціативи Kyiv Media School.
