«Понад 40 країн світу підтримують створення Спеціального трибуналу»
Поговорімо про Спеціальний трибунал для розслідування злочинів проти України. Наразі він не створений, 25 червня цього року лише підписана угода між президентом України та генеральним секретарем Ради Європи. Багато дискусій точилося щодо положень угоди. Україна наполягала на принципових моментах, але не всі вони були прийняті партнерами. Проте вдалося зберегти ключові принципи, важливі саме для України й українців. Що саме вдалося зберегти?
По-перше, цей Трибунал щодо злочину агресії Росії проти України матиме міжнародний статус. Україна завжди наполягала на цьому, адже справа не лише в покаранні вищого політичного, військового та правоохоронного керівництва країни-агресора, а й у міжнародному визнанні відповідальності. Довіра до результатів роботи трибуналу буде значно вищою саме на міжнародному рівні. Це не означає недовіру до України — ми провели власні розслідування і вже маємо понад 200 вироків російським воєнним злочинцям. Але щоб весь світ побачив суть агресора і винних у сотнях тисяч воєнних злочинів і страждань українців, це має відбуватися міжнародно.
Президент Зеленський і генсек Ради Європи Ален Берсе підписали документи для ратифікації Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України, 26 червня 2025.
Які країни зможуть долучитися до створення трибуналу?
Угода між Україною та Радою Європи — це лише перший крок. Після саміту НАТО в Гаазі президент України прилетів до Страсбурга і підписав цю історичну угоду, яка започаткувала процес створення Спеціального трибуналу. Передбачено подальші угоди, які дозволять іншим країнам, не лише членам Ради Європи, долучитися до створення трибуналу. Це дуже важливо, адже понад 40 країн з різних куточків світу — від Австралії до Латинської Америки — підтримують цю ініціативу. Уперше з часів Нюрнберзького процесу світ намагається притягнути до відповідальності за злочин агресії на міжнародній арені.
Політична воля країни-господаря трибуналу — Королівства Нідерландів — була неодноразово підтверджена. Останні зустрічі перед приїздом до Києва підтвердили її знову. Проте створення й ефективна робота трибуналу потребують певних практичних кроків, зокрема, формування механізмів діяльності і залучення широкого кола країн. Цей процес займе кілька місяців, і наше завдання — зробити все, щоб трибунал запрацював якнайшвидше. Саме це завдання ставить президент України.
Підписану угоду президент одразу передав на ратифікацію до парламенту, і вже в перший день засідання угода була ратифікована одноголосно, без жодного голосу проти або утримання. Це важливий символ політичної волі та підтримки партнерів, які бачать, що процес має бути швидким і ефективним.
Позиція України чітка: ми вже маємо 6 ордерів на арешт від Міжнародного кримінального суду, понад 200 вироків українських судів, а також підозри, пред’явлені Литвою, США й іншими країнами. Відповідальність має бути всеосяжною, а система повинна працювати швидко. Адже для постраждалих важливо бачити, що правосуддя існує і працює.
Андрій Костін
«Правосуддя має бути оперативним: ми не можемо чекати 10 чи 20 років»
Вислів «Justice delayed is justice denied» — «Справедливість, що затягується — це справедливість, якої немає» — ідеально ілюструє ситуацію. Ми не можемо дозволити, щоб люди чекали 10 чи 20 років на рішення, як це траплялося в деяких випадках у минулому. Ми вивчили досвід інших країн і розуміємо, що правосуддя має бути оперативним.
Два тижні тому Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі України проти Росії, яка стосувалася збиття літака рейсу MH17. Це рішення підтвердило вирок суду в Гаазі, що є вагомою міжнародною підтримкою. Я особисто брав участь у спільній слідчій групі в цій справі, і прокурори з Нідерландів підтвердили причетність Путіна до цього злочину. Проте він має імунітет у національних судових системах, і створення Спеціального трибуналу — це важливий крок у відновленні справедливості як для України, так і для інших постраждалих країн.
Для Нідерландів дуже важливо, щоб вони були залучені не лише до розгляду злочинів, вчинених проти України, а й до інших злочинів, що зачіпають їхніх громадян. Напередодні річниці трагедії MH17 ми з послом Австралії в Нідерландах поклали вінки до меморіалу загиблим. Вони наголошують, що такі події змінюють ставлення суспільства до війни і підтримки України.
У Нідерландах посол України Андрій Костін і посол Австралії Грег Френч разом з родичами жертв трагедії МН17 вшанували пам’ять загиблих, 16 липня 2025 р.
«Російських міністрів оборони й силовиків можна судити вже зараз»
Прокурор трибуналу матиме право розслідувати абсолютно всі злочини, у тому числі і стосовно Путіна та вищого керівництва Росії. Відмінність від Міжнародного кримінального суду в тому, що трибунал може знімати імунітет, але лише після того, як обвинувачені покинуть свої посади. Це не абсолютне правило — суд може ухвалити інше рішення. Розслідування ж може відбуватися вже зараз. Наприклад, міністрів оборони, головнокомандувачів і керівників спецслужб можна розслідувати і судити навіть на посаді.
Ще одне важливе досягнення — можливість проводити судові процеси заочно, адже багато обвинувачених навряд чи вийдуть на територію міжнародного суду. Це дає змогу встановити істину і надати справедливість постраждалим, які бачать у вироках підтвердження своїх переживань.
Чи буде міжнародний розшук, якщо буде вирок Путіну?
Це якраз стосується того, що ми вже згадували: притягнути Путіна до відповідальності можна буде, коли він піде з посади. Але ж він не єдиний злочинець. Так, він головний, але є багато інших. І саме це частина тих угод, про які я говорив. Йдеться про міжнародне правове співробітництво в питаннях виконання покарань та ордерів на арешт.
Андрій Костін
Це з кожною країною буде окрема домовленість?
Зараз розробляється відповідна модель. Вона відбуватиметься поетапно, і ми прагнемо максимально поєднати ці етапи, щоб не втрачати часу. Важливо, що розслідування вже почалися. З 2023 року понад 15 прокурорів працюють у Гаазі, у Міжнародному центрі з розслідування злочину агресії, збираючи докази. Це роблять паралельно з офіційним створенням трибуналу, щоб максимально прискорити процес.
Щоб не було уникнення відповідальності, як, наприклад, у випадку з Монголією. Хоча, звісно, Монголія — це окрема історія. Вони просто не виконали ордер Міжнародного кримінального суду. І це також виклик, з яким ми маємо працювати.
Уже відомо, що спецтрибунал буде в Нідерландах. Але яка ситуація з його фінансуванням?
Щодо фінансування тривають перемовини. Нідерланди формують попередній бюджет, далі буде визначено модель розподілу витрат між країнами, які приєднаються до трибуналу. Деякі партнери вже надали допомогу на початкових етапах.
Чи можна буде притягнути до відповідальності союзників Росії, таких як Північна Корея, Китай чи Іран?
Поки що це питання не на часі. Спершу треба реалізувати те, що вже є пріоритетом. Відповідальність за участь у злочині агресії визначатиме прокурор трибуналу.
Андрій Костін й Анжеліка Сизоненко
«Міжнародне право — найкраща зброя проти агресії»
Чи може трибунал стати інструментом політичного тиску?
Це неправильне твердження. Міжнародне правосуддя створене для встановлення правди, захисту прав постраждалих і справедливого покарання винних. Звичайно, різні сторони можуть спекулювати, але політизація — це риторика країн, які порушують міжнародне право, зокрема Росії.
Для ефективної боротьби з пропагандою дуже важливо проводити системну роботу не лише в країнах-партнерах, а й у тих, які можуть отримувати лише проросійські наративи. Кейс MH17 доводить, що війна торкається всіх, навіть тих, хто вважає, що вона далеко. Деякі невеликі країни відкрито визнають, що їхня основна зброя — це міжнародне право і міжнародні інститути правосуддя, такі як Міжнародний кримінальний суд, спеціальний трибунал і Європейський суд з прав людини. Це дає їм вагу в міжнародній політиці.
