Військовий вишкіл у мобільному навчальному центрі
Що чекає з 1 вересня другокурсників
У травні 2024 року разом із законом про мобілізаці в Україні скасували строкову службу.
Натомість упровадили базову загальну військову підготовку для студентів з вересня 2025-го і базову військову службу для всіх призовників віком від 18 до 25 років, які не здобувають освіту в ЗВО чи коледжі.
Згідно з законом, БЗВП для студентів — це 90 годин теоретичної частини і 210 практичної.
Теоретичну другокурсники мають проходити в закладах освіти. Практичну — під час канікул на полігонах. Після очікує присвоєння військово-облікової спеціальності «стрілець». А що буде, коли виповняться призовні 25 років, тобто чи проходитимуть вони додатково підготовку — невідомо.
Для хлопців програма обов’язкова, для дівчат вона добровільна.
Зафіксуймо, що така картина зараз, відповідно до змін, ухвалених депутатами у травні 2024 року.
Бо в Раді ще перебуває на розгляді законопроєкт № 13347, який пропонує логічнішу і простішу альтернативу для студентів. На неї і посилається МОН, коли каже про предмет «Основи нацспротиву» і запевняє, що ніякого БЗВП для студентів не буде.
Проте документ ще не ставили на голосування навіть у першому читанні, Рада на канікулах, до 1 вересня залишився заледве місяць. А університетам і коледжам треба щось планувати вже.
Навчання з такмеду.
Яку альтернативу пропонують
Згаданим законопроєктом № 13347 хочуть запровадити теоретичну частину, яка включатиме:
- домедичну допомогу;
- основи національного спротиву;
- теоретичний компонент вогневої підготовки;
- ознайомлення з цифровими технологіями безпеки та оборони.
А також спрощену і скорочену практичну частину. Без повноцінного вогневого тренування. Лише короткі виїзди на полігони, щоб ознайомитися з базовими навичками поведінки зі зброєю та орієнтування в складних умовах.
Нещодавно міністр Оксен Лісовий заявляв, що вже діє перший чотиризірковий полігон для студентів «у безпечному регіоні». Без подробиць.
Оксен Лісовий
Також, кажуть у МОН, альтернативний варіант враховує релігійні переконання студентів. Для них буде більше домедичної підготовки замість вивчення зброї.
У Міністерстві освіти і науки наголошують, що це буде не підготовка до мобілізації.
«”Основи національного спротиву” — це про підготовку до потенційних загроз, з якими може в майбутньому стикнутися будь-який громадянин України», — додали в МОН.
Цей предмет буде обов’язковим і для хлопців, і для дівчат.
Якщо цей законопроєкт ухвалять, предмет запровадять з жовтня 2026 року.
У МОН, схоже, не бачать проблеми, якщо теоретична частина почнеться вже в цьому семестрі за нинішнім законопроєктом. І, певно, розраховують, що до початку практичної частини (тобто до літніх канікул) питання залагодять.
Антон Муравейник, голова аналітичного відділу Центру ініціатив Благодійного фонду «Повернись живим» вважає, що альтернативний варіант буде правильним рішення, хоч і відтермінованим.
Антон Муравейник
За цей рік, на його думку, можна скласти вдосконалену програму, яка «відповідатиме поставленій задачі». А не переповідатиме програму БЗВП, тоді як не буде фактично нею.
«Як на мене, якщо вони змінюють концепцію підготовки, то тут мала б бути абсолютна інша програма. І не лише для другого курсу, а починаючи з другого і впродовж усього універу. Я розумію, що ми можемо втратити ще один рік, та краще відтермінувати, але зробити нормально, якщо ви хочете підняти свідомість студентів долучитися до системи Сил безпеки і оборони. Якщо ми дійсно цінуємо наших громадян», — пояснював Муравейник в ефірі «Фронтової поплави», присвяченої темі.
І зазначив, що цей альтернативний документ досі не проголосований, хоч зареєстрований ще в червні.
«Рада проголосувала за скандальний 12414, але не проголосувала за важливий стратегічний законопроєкт», — додав він.
Чому те, що є зараз, неможливо нормально реалізувати
Нагадаємо, якщо Рада не ухвалить альтернативний варіант для студентів, то влітку на них чекає курс на полігонах і в навчальних центрах.
І найперша тут проблема — як ті спроможності, що є зараз (і що перевантажені в умовах мобілізації), справляться зі ще близько 120 тис. осіб, яких нарахували в МОН.
«Не вистачає в держави ні грошей, ні набоїв, ні інструкторів, щоб переварити навіть діючих військовослужбовців. За який рахунок доставляти цих 120 тис. студентів, де вони будуть жити, чим їх годуватимуть, у що вдягатимуть. Плюс, за підрахунками, це 90 млн стрілецьких набоїв за рік. Їх немає», — наголосив Антон Муравейник.
Як порахували в Міністерстві оборони України, підготовка одного студента в навчальному центрі обійдеться державі у 80 тис. грн на рік. Це без урахування матеріально-технічної бази для теоретичної частини в університетах.
Військовий вишкіл у мобільному навчальному центрі
«Мінфін рахував, що на рік на програму виділять 63 млн грн, що в перерахунку буде навіть не тисяча на людину. Це не спрацює, це будуть викинуті надурно гроші», — вважає Муравейник.
Друга і, мабуть, найважливіша проблема — безпека. Ворог прицільно б’є по українських полігонах. Як за таких умов готувати другокурсників, ніхто не дає відповіді. Крім того, відкрите питання і для освітніх закладів з прифронтових територій чи тих, що опинилися під окупацією.
Уся ця плутанина непокоїть і батьків студентів і самих студентів.
«Мабуть, найбільш зацікавленими в цій історії залишаються студенти, бо вони будуть отримувати ці знання, братимуть участь у теоретичних і практичних заняттях. І важливо розуміти, якщо така БЗВП обов’язкова для всіх студентів, то від цього залежить їхня підготовка як майбутніх військовозобов’язаних», — пояснила Ярослава Братусь, старша аналітикиня Центру ініціатив БФ «Повернись живим».
Як готуються заклади освіти
Представники трьох закладів вищої освіти, яких ми опитали, для теоретичної частини називають проблемним моментом те, як втиснути новий курс в основну програму. Щоб це і програмі не шкодило, і не було за рахунок відпочинку самих студентів.
«Ми це в минулому році зробили. При тому треба було врахувати всі бакалаврські програми. У нас їх під сотню. Думаю, що в КПІ, Шевченка взагалі під двісті. От у цьому складність для університетів — переписування всіх документів під програми», — пояснює Ксенія Семенова, в.о. президентки Київського авіаційного інституту.
Ксенія Семенова
Інших проблем для закладу, навіть стосовно практичного складника, вона не бачить.
«У нас із цим трохи простіше, бо є військова кафедра, є локації свої — і там теж можна щось робити. Тобто в нас немає інфраструктурної проблеми, немає проблем з партнерством з військовими частинами, підрозділами», — пояснює в.о. президентки КАІ. Крім того, каже, можуть надавати таку послугу й іншим закладам освіти, які не мають своїх спроможностей.
Щодо викладацького складу, крім військової кафедри і співпраці з дружніми підрозділами, планують також замовляти послугу курсів з домедичної допомоги в центрів підготовки.
В Авіаційному програму цього навчального року повинні пройти 1 500 студентів і студенток. Курс зробили обов’язковим для всіх. Розпочнуть його в другому семестрі, не з вересня. «Передбачаючи, що нічого нікому не буде зрозуміло», — додала Семенова.
Утім, наприклад, Національний університет біоресурсів і природокористування України не може собі такого дозволити, адже загалом цього року нарахували близько 2 500 студентів і студенток (80 % від опитаних), які проходитимуть програму. Тому їх розділили на два семестри.
Ярослав Рудик
“З викладацьким складом у нас трохи простіше, бо є кафедра військової підготовки. Враховучи кадри з кафедри, які зголосилися долучитися до курсу, ми плануємо розширити штат десь ще на 11–12 осіб. Тобто додатково набрати викладачів, які мають військовий досвід. Вже маємо 4–5, які виявили бажання долучитися, але наразі вони не зараховані. Чекаємо початку навчального року та реагуватимемо вже, якщо ухвалять чи не ухвалять закон», — пояснює Ярослав Рудик, керівник Центру забезпечення якості освіти НУБіП.
Щодо практичної частини, каже, це буде вже за межами повноважень університету. Та і документів про це ніяких не надходило. Тож зосередилися поки що на тому, що координують вони — на теоретичній частині й отриманій програмі.
«Але я вважаю, що ініціатива появи курсу, подібного до БЗВП, достатньо доречна в нинішніх умовах. На жаль, ситуація така, що ми не можемо організувати практичний складник. Але це не причина завтра відмовлятися від цієї історії, просто її треба продумати й організувати так, щоб диверсифіковано розподілити весь цей контингент по території України, і без розголошень публічних тихенько собі проводити підготовку», — міркує Рудик.
У Центрі ініціатив БФ «Повернись живим» вважають, що не всі заклади можуть покладатися на військові кафедри.
Студенти Луцького національного технічного університету під час занять з тактичної медицини.
«По-перше, військові кафедри готують офіцерів запасу, а БЗВП має присвоїти ВОС 100. По-друге, не в кожному університеті вони є. По-третє, хто сказав, що в них є матеріально-технічна база для проведення занять чи викладачі? Плюс проблема військової освіти в Україні ніде не поділась», — зазначив Антон Муравейник.
У Київській школі економіки готуватися почали з березня. Тоді провели опитування серед студентів і у співпраці з бойовими підрозділами організували двотижневий пілотний вишкіл.
«Першим складником була домедична допомога, другим — стрілецька і виїзд на полігони, щоб підкріпити навички. Для цього ми залучали «Хартію», «Азов», Третю штурмову. Охочих серед студентів було досить багато — з тисячі осіб близько 400 відгукнулися. У результаті отримали дуже гарні відгуки. Ми старалися зробити цю історію контрольованою і зрозумілою для всіх сторін», — розповів Микола Трегуб, проректор з освітніх інновацій Київської школи економіки.
Щодо практичної частини, то тут теж не розуміють, що і як відбуватиметься. В основному стосовно безпеки студентів.
«Якщо теоретичний курс не є проблемою — ми так само з підрозділами будемо взаємодіяти, то що робити з полігонами, для нас це також видається проблематичним», — зазначив Трегуб.
Також, каже, відкрите питання відповідальності за непроходження курсу.
Микола Трегуб
«Незрозуміло, що буде, якщо програму не пройти. Є інформація про відрахування, але ми поки що не розуміємо, як це реалізувати з усіма іншими нормативними документами, бо є чіткий перелік підстав для відрахування, а постанова про БЗВП з ним не корелює», — пояснив проректор з освітніх інновацій КШЕ.
В Авіаційному не бачать проблем щодо теоретичної частини курсу.
«Дві третини освітнього контенту бакалаврської програми обов’язкові. І в тому, що БЗВП буде обов’язкове, немає нічого суперунікального, тож які можуть бути аргументи не проходити?» — каже Семенова.
Крім того, вона зазначає, що якщо предмет зовсім скасують чи перенесуть, в Авіаційному не змінюватимуть планів.
«Бо видається логічним, що людина з вищою освітою має базові військові знання. У нас були прильоти біля гуртожитку, були постраждалі, і добре, що там були студенти, які проходили курси з домедички. А ми хочемо бути впевнені, що в нас усі студенти пройшли цей курс. Навіть якщо вони після того служити не підуть, усе одно ці знання в цивільному житті треба мати», — пояснила в.о. президентки КАІ.
У Центрі ініціатив БФ «Повернись живим» упевнені, що за будь-якого варіанта прогресивні університети знайдуть рішення, як якісно підготувати студентів. Водночас що буде з іншими закладами: в регіонах чи в тих самих прифронтових областях — питання відкрите.
Джерело: То студенти проходитимуть БЗВП чи ні? Розбираємося, що чекає на другокурсників з 1 вересня
