Минулого року делегація іранських вчених-ядерників відвідала російські наукові інститути, які виробляють технології подвійного призначення — компоненти з цивільним застосуванням, які, на думку експертів, мають потенційне значення для досліджень ядерної зброї.
Про це йдеться у розслідуванні Financial Times.
Поїздка до Росії відбулася в той час, коли західні уряди помічали підозрілу діяльність іранських вчених, зокрема спроби закупити ядерні технології з-за кордону.
Одним із членів делегації був іранський вчений-ядерник Алі Калванд, який, за словами західних чиновників, працює в Організації оборонних інновацій та досліджень (SPND). У травні США цього року запровадили нові санкції проти SPND, попередивши, що вона працює над «дослідницькою та розробницькою діяльністю подвійного використання, що стосується ядерної зброї та систем доставки ядерної зброї».
Згідно з листуванням, з яким ознайомилося видання FT, на початку 2024 року Калванд отримав запит від Міністерства оборони Ірану щодо використання його компанію DamavandTec для організації поїздки делегації до Москви.
Також розпорядженні видання є лист, надісланий DamavandTec російському постачальнику у травні минулого року, в якому Калванд висловив зацікавленість у придбанні кількох ізотопів, включаючи тритій, матеріал, який має цивільне використання, але також може бути використаний для підвищення потужності ядерних боєголовок і суворо контролюється згідно з міжнародними правилами нерозповсюдження.
У травні Калванд, який вільно володів російською мовою та має ступінь з ядерної фізики, отриманий у Київському політехнічному інституті, отримав листа до своєї консалтингової фірми від 78-річного російського вченого Олега Масленнікова. У листі Калванду та чотирьом названим особам було запропоновано офіційний візит до однієї з компаній Масленнікова в Москві.
Напередодні візиту Калванд відповів Масленнікову у листі, що метою візиту є «обговорення та узгодження технічних та виробничих аспекти розробки електронних пристроїв» та «розгляд загальних потенційних шляхів розширення наукової співпраці».
Калванд підтримує тісні зв’язки з російським ядерним дослідницьким істеблішментом. У 2016 році він відвідував Об’єднаний інститут ядерних досліджень. а у 2023 році – конференцію з прискорювачів частинок у Новосибірську.
Калванд також надіслав копії дипломатичних паспортів делегації до Росії за місяць до поїздки.
Один з паспортів був виданий на ім’я 48-річного Джавада Гасемі, який раніше був генеральним директором Paradise Medical Pioneers, компанії, на яку США запровадили санкції у 2019 році як прикриття для закупівель ядерної зброї під контролем SPND.
Гасемі також зараз є генеральним директором Imen Gostar Raman Kish, іранської компанії, яка постачає обладнання для ядерної безпеки та радіаційних випробувань, і яка має численні зв’язки через своїх нинішніх та колишніх директорів з SPND та Корпусом вартових Ісламської революції.
Ще один дипломатичний паспорт було видано на ім’я Рухолли Азімірада, який відомий західним розвідувальним службам як старший науковець SPND. Він також є доцентом Технологічного університету імені Малека Аштара, закладу, який перебуває під санкціями ЄС та Великої Британії за те, що він знаходиться під контролем Міністерства оборони Ірану. Азімірад є експертом з радіаційних випробувань та транспортування.
Найважливішим делегатом, на думку експертів, міг бути вчений-ядерник Соруш Мохташамі, який співпрацює з іранським Аміркабірським технологічним університетом. Мохташамі — експерт з нейтронних генераторів, які можна використовувати в промислових та медичних процесах, а також як компоненти, що допомагають запускати вибухи в певних типах ядерної зброї.
Останнім членом делегації був 35-річний чоловік на ім’я Амір Яздіан, який, на відміну від інших, взагалі не мав академічної освіти та не фігурує в жодних іранських корпоративних записах.
Службовий паспорт Яздіяна був виданий з порядковим номером, що й паспорт Гасемі. Кілька західних чиновників, з якими зв’язалося FT, підтвердили, що він був співробітником Міністерства оборони Ірану, який працював у контррозвідці. Західні чиновники стверджують, що такі офіцери регулярно супроводжують делегації, що мають важливе значення, — не лише для їх захисту, але й для контролю за їхньою поведінкою та забезпечення дотримання оперативної дисципліни.
Упродовж чотирьох днів перебування в РФ іранська делегація відвідала компанію Масленнікова «Техноексперт», а також науково-дослідний центр “Торій”.
«Техноексперт» – одна з двох компаній, що належать російському вченому, що базуються на території науково-дослідного центру “Полюса”, який є дочірньою компанією державного конгломерату “Ростех”.
БТКВП, інша компанія Масленнікова, також розташована в кампусі “Полюса”, є постачальником для 18-го Центрального науково-дослідного інституту Міністерства оборони Росії, структури, що перебуває під контролем російської воєнної розвідки.
Науково-дослідні інститути, які відвідали іранці, спеціалізуються на так званих технологіях «подвійного використання» — компонентах, що мають законне цивільне призначення, але які також можуть бути використані при розробці ядерної зброї.
Масленніков є співавтором щонайменше шести академічних статей про багатопроменеві клістрони — спеціалізовані вакуумні лампи, що підсилюють потужні радіочастотні сигнали. Хоча клістрони мають низку цивільних застосувань, їх також використовують при випробуванні ядерної зброї.
Масленніков також спеціалізується на вакуумних технологіях, в яких, як підозрюють західні чиновники, особливо зацікавлений SPND. У травні Державний департамент США запровадив санкції проти пов’язаної з SPND компанії під назвою Ideal Vacuum за спробу «закупівлі у іноземних постачальників, а також виготовлення на власному заводі обладнання, яке може бути застосованим у дослідженнях та розробках ядерної зброї». За словами Олбрайта, фірма виробляє вакуумні індукційні печі, які можна використовувати для плавлення металевого урану збройового класу.
Нагадаємо, 22 червня США завдали ракетно-бомбових ударів по трьох ядерних об’єктах Ірану у Фордо, Натанзі та Ісфагані.
Згодом міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що його держава не планує відмовлятися від своєї ядерної програми.
Наприкінці липня президент США Дональд Трамп пригрозив Ірану знову атакувати ядерні обʼєкти, якщо країна спробує відновити їх роботу.
