Тут діють тактичні групи зі складу УВ противника «Север»: біля Вовчанська і вздовж державного кордону — зібрані з військ 11-го (Калінінград) і 44-го (Петрозаводськ), далі до Куп’янська — війська 6-ї армії. Ось тут є цікавинка: армія має у своєму складі дві нещодавно сформовані дивізії, 68-му і 69-ту з дещо відмінною від інших російських мотострілецьких дивізій структурою, заточеною саме під штурмові дії. Так ось, 68-ма наступає у Вовчанську, а 69-та і штурмові підрозділи зі складу тієї-таки 68-ї — біля Куп’янська. Досить дивне з погляду оперативного планування рішення.
Найкоротша відстань до Великого Бурлука — від села Мілове на кордоні, 23 км. Поки що 45-та бригада спецпризначення ПДВ противника захопила у прикордонні плацдарм 8 на 4 км, десь 31 км². Зараз 23-й стрілецький батальйон ворога зосереджується на просуванні до Амбарного, просування — метрів 200 за три-чотири доби. Неідентифікований наразі підрозділ ворога періодично безуспішно атакує в напрямку Бологівки.
На північному фланзі 68-ма дивізія 6-ї армії і 128-ма бригада 44-го АК наглухо застрягли в боях за Вовчанськ, але прагнуть просуватися, атакують і біля міста, і силами штурмових груп 41-го МСП 72-ї МСД того самого корпусу в напрямку Вовчанських Хуторів з позицій у Тихому, локальні зіткнення тривають біля Стариці.
Військовослужбовці 24-ї механізованої бригади імені Короля Данила ведуть вогонь зі 122-мм гаубиці 2С1 на околиці Часового Яру, Донецька обл., 22 липня 2025 р.
На південно-східному фланзі Бурлуцького трикутника командування 6-ї армії противника має значні проблеми з підтримкою життєздатності військ на їхніх плацдармах на західному березі Осколу, на північному, Строївка — Тополі — Кам’янка — Красне Перше, і південному, Фиголівка — Довгеньке — Западне — Кіндрашівка — Радьківка — Голубівка — Дворічна — Новомлинськ. Невирішуване завдання — перекинути важку бойову техніку й подавати запаси в потрібних обсягах через Оскіл. На плотах і рибальських човнах багато не перевезеш. Життя ворога полегшує рокадна дорога Куп’янськ — Валуйки, а ускладнює активна робота підрозділів БпЛА ОТУ «Харків» Сил оборони.
Вектори атак явно вказують на непереборне бажання ворога померти саме дорогою на Великий Бурлук. Про це свідчить чітко синхронізована активізація російських військ на Вовчанському, Великобурлуцькому та Куп’янському (з плацдарму на р. Оскіл біля Дворічної) напрямках. Руху на Куп’янськ 6-та армія приділяє все ж таки не меншу увагу, якщо не більшу.
Останнім часом командування УВ противника «Север» у взаємодії з правим флангом УВ «Запад» на Південно-Слобожанському напрямку намагається розширити плацдарм на північний схід від Великого Бурлука і захопити Хатнє, перш ніж атакувати місто, для чого військам доведеться форсувати р. Великий Бурлук на рубежі Шевченкове — Михайлівка — Великий Бурлук. Поселення, розташовані уздовж річки, стануть значною перешкодою для російських військ.
У разі успіху росіян рубіж Вовчанськ — Великий Бурлук — Дворічна може стати потужною оборонною лінією в рамках їхньої буферної зони на півночі Харківської області, якщо вони об’єднають зусилля з трьох напрямків у середньо- та довгостроковій перспективі. І Сили оборони мають докласти зусиль, щоб запобігти цьому.
Сьогодні в оперативному сенсі немає підстав стверджувати, що наступ на Великий Бурлук є одним з головних напрямків літньої наступальної компанії болотяних, але ймовірний на тлі їхніх балачок про буферну зону на Харківщині.
До слова, у суботу воїни Сил оборони України знищили командира 83-ї МСП 69-ї МСД полковника Лебедєва, який командував штурмовими діями на Великобурлуцькому напрямку.
Джерело: Бурлуцький трикутник
