Керівниця антикорупційного відділу Організації економічного співробітництва і розвитку (OECP) попередила Офіс президента про те, що атака на антикорупційні органи негативно повпливає на оборонні інвестиції в Україну і фінансування відбудови. Вона надіслала відповідного листа на ім’я заступниці глави Офісу президента Ірини Мудрої, пише “Європравда”.
Лист датований 22 липня – днем, коли Верховна Рада ухвалила підпорядкування незалежних НАБУ і САП генпрокурору. Авторка листа Джулія Фромгольц висловила глибоку стурбованість стосовно подій.
Вона зазначила, що ухвалений законопроєкт підриває незалежність спеціалізованих антикорорганів в Україні та додала, що ці зміни в OECP можуть розцінити як послаблення дотримання зобов’язань.
Фромгольц заявила, що в майбутньому цей закон ставить під загрозу прагнення України приєднатися до ОЕСР. І вона закликала президента України ветувати цей законопроєкт.
“У разі якщо цей лист надійде до вас після підписання законопроєкту, ми закликаємо внести подальші законодавчі зміни для збереження незалежності спеціалізованих антикорупційних органів. Я наполегливо прошу розглянути це питання з максимальною серйозністю”, – йдеться у документі.
Вона додала, що “якщо (питання, що виникло через ухвалення закону) залишиться невирішеним – це не тільки поставить під загрозу перспективи приєднання України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом, а і її зусилля щодо вступу до ОЕСР, але й підірве її авторитет серед міжнародних партнерів, зокрема тих, які розглядають можливість інвестування в оборонний сектор України та її довгострокову відбудову“.
Підпорядкування НАБУ і САП
Після десятків обшуків у співробітників Національного антикорбюро і позапланової перевірки того, як у САП дотримуються поводження з державною таємницею, декільком працівникам Бюро оголосили підозри. Три з них стосуються аварій, скоєних в 2021 і 2023 роках. В НАБУ заявили, що відповідні органи про ці ДТП знали від початку. Ще три підозри стосуються можливої співпраці детективів із ворогом. В СБУ та Офісі генпрокурора звинуватили керівника регіонального управління Руслана Магамедрасулова в торгівлі технічними коноплями з Дагестаном. Він нібито сприяв продажу конопель, які вирощує його батько, до країни-агресорки. Також йому закидають зв’язок із нардепом від проросійської партії ОПЗЖ Федором Христенком, який втік з України напередодні повномасштабної війни. За даними слідства, Христенко близький до ФСБ і мав вплив на деяких співробітників НАБУ.
Також у роботі на ворога запідозрили Скоморова. Він, за даними слідчих, теж підтримував зв’язок з Христенком. Самому Христенку підозру оголосили в один день із детективами.
Третій підозрюваний – співробітник підрозділу Д2. Служба заявила про викриття “крота” ФСБ у лавах підрозділу НАБУ. Його нібито курував ексзаступник керівника охорони Віктора Януковича. Служба безпеки задокументувала щонайменше 60 епізодів передачі інформації з обмеженим доступом колишньому заступнику керівника охорони Януковича з боку працівника. Йому повідомили про підозру за статтями Кримінального кодексу України про державну зраду (ч. 1 ст. 111) та несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї (ч. 3 ст. 362).
У НАБУ заявляють, що інформація стосовно можливих ризиків, повʼязаних із одним із працівників НАБУ, надійшла від керівництва СБУ ще в серпні 2023 року. Під час спільної перевірки жодних доказів чи свідчень того, що працівник НАБУ був обізнаний про зв’язки представника УДО з російськими спецслужбами, як стверджують в Бюро, не виявлено.
Керівництво НАБУ запевнило, що відкрите до очищення своїх лав від ворожих пособників.
Учора суд взяв під варту детективів, підозрюваних у державній зраді і роботі з ворогом.
Наступного ранку після обшуків, 22 липня, стало відомо про підготовку законодавчих змін, що підпорядковують НАБУ і САП генеральному прокуроур. Ці зміни ухвалили вранці на засіданні профільного комітету, а вже через декілька годин ухвалили в залі Верховної ради 263 голосами. Генпрокурор став фактичним керівником САП, отримав можливість передавати справи НАБУ іншим органам досудового слідства та затребувати матеріали справи і самому призначати прокурорів.
Проти тиску на антикорупційні органи виступили в Group of 7 та Євросоюзі, а в містах анонсували протести. Мітинги, серед іншого, пройшли в Києві, Львові, Дніпрі і Харкові. Попри все це президент підписав законопроєкт і він уже чинний від сьогодні.
Учора ввечері сайт ВР, на якому видно ступінь проходження законопроєкту, перестав працювати в розділі законодавства. Там писали про технічні роботи. Ближче до опівночі в картці законопроєкту інформація про президентський підпис змінювалася декілька разів: з підписав на направлено на підпис до президента. Зрештою цей підпис все таки є. Закон уже опублікували в газеті “Голос України”, відповідно, він набув чинності.
Нардеп Ярослав Железняк повідомив, що він та колеги з різних фракцій готують подання до Конституційного суду, оскільки ухвалення законопроєкту відбувалося з порушенням регламенту. Активісти тим часом анонсують нові протести.
