18 червня 2025 року був заарештований Самвел Карапетян — олігарх із чітко проросійськими поглядами. Його звинувачують у закликах до захоплення влади. Він був публічним лідером, що виступав за двомовний статус і мав стабільні зв’язки з Кремлем.
25 червня заарештовано архієрея Баграта Ґалстандяна, очільника руху Sacred Struggle, який відкрито виступає проти Пашиняна саме на проросійській платформі. Звинувачення — планування терактів і насильницька зміна влади.
27 червня — арешт архієрея Мікаеля Ажапахяна за заклики до насильницької зміни конституційного ладу.
Кожен із цих арештів — ляпас Кремлю. І персонально — пану Сергію Кірієнку.
Перший заступник глави адміністрації Путіна Сергій Кірієнко
Сергій Кірієнко — перший заступник голови адміністрації президента РФ. Абсолютно непомітна в українському просторі, але критично важлива фігура. Чому?
По-перше, Кірієнко курує всю політику РФ на пострадянському просторі. Там, де Росія досі вважає “своє”: Молдова, Грузія, Вірменія — і далі за списком. Успіх проросійського кандидата в Молдові, вирішення питань з абхазьким бізнесом — все це його операції. Саме за це він у 2024 році отримав (не виключено, зокрема) контроль над окупованими територіями.
По-друге, за Кірієнком — або пліч-о-пліч із ним — стоїть ГРУ МО. Саме цей дует забезпечив як вплив, так і грабунок українського зерна в Запорізькій області. Саме через нього в окуповане Запоріжжя повернувся Медведчук із бізнесом. Саме він контролює Маріуполь і загалом усе Приазов’я. Тіньовий Доктор Зло окупації.
По-третє, усі ці “Рух Перших”, “ЮнАрмія”, “Воїн” та інші псевдодитячі організації для вирощування майбутніх солдатів і пропагандистів — це його персонально успішний проєкт. Це він винен у тому, що наших дітей в окупації вчать убивати наших дітей в евакуації.
Але до чого тут Вірменія й Азербайджан?
До того, що саме вибори у Вірменії і забезпечення якщо не зміни Пашиняна, то бодай встановлення проросійської більшості в парламенті — були одним із ключових завдань Кірієнка. Все йшло до того, що він цю ситуацію “візьме під контроль”. Але Пашинян пішов ва-банк.
Ба більше, доєднався Азербайджан зі своїм демаршем. І вишенька на торті — заява Рубіо про те, що мир між Вірменією та Азербайджаном буде підписано днями.
Це — поразка Кірієнка. Людини, яка ледь-ледь повернула собі важелі впливу.
Що буде, якщо він програє?
Буде чистка. І в першу чергу — на окупованих територіях. Новому гауляйтеру Маріуполя та Балицькому в Запоріжжі буде несолодко. Бо дрібна риба потрапить першою під удар. Натомість Пушилін і його “башта Кремля” з ФСБ — наростить вплив.
А що це означає для нас?
А для нас це прекрасно. Бо окрім ослаблення Росії в Чорноморському регіоні, це означатиме початок нового переділу влади. А це: арешти, вбивства, дестабілізація, нерви, “самогубства” — усе те, що ми не просто так любимо в Росії. А що реально допомагає її руйнувати.
Тому починайте спостерігати. Нудно не буде. Гарантовано.
