Дистанційно керований бойовий модуль Шабля під час презентації на медіа-клубі Технологічних сил України.
Що таке Defence City
Наприкінці червня 126 народних депутатів, серед яких голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та спікер парламенту Руслан Стефанчук, зареєстрували пакет законопроєктів для створення Defence City — правового середовища для підтримки виробників оборонної продукції та декриміналізації за зрив замовлень.
Співрозмовники LB.ua в «Слузі народу» розповіли, що «законопроєкти в робочі чати «спустив саме Давид Арахамія». Хоча на запит LB.ua голова фракції це не прокоментував.
Основна мета законопроєктів — створення реєстру підприємств ОПК, які матимуть особливий статус. Він передбачатиме — податкові та митні пільги, пріоритет у держзамовленнях, а також захищений режим функціонування в умовах війни. Підприємства відбиратиме Міністерство оборони за критеріями ефективності, технологічного рівня та спроможності до швидкого виробництва.
Руслан Стефанчук і Давид Арахамія під час засідання ВРУ.
Податкові, митні та бюджетні преференції
Законопроєкт № 13420 — передбачає суттєві пільги для оборонних підприємств:
- строк дії: з реєстрації — до 1 січня 2036 року, тобто майже 11 років;
- звільнення від податків: 100 % на прибуток за умови реінвестування, 100 % на земельний податок, податок на нерухомість. Екологічний податок — також скасовується.
- прискорена амортизація: підприємства зможуть амортизувати основні фонди зі ставками удвічі швидше за звичайні терміни;
- стимули для релокації: працівники після релокації з зон бойових дій звільняються від ПДФО протягом трьох років з моменту переміщення. Юрособи, що релокувалися, отримують право врахувати витрати на перевезення та адаптацію як витрати підприємства.
Проєкт № 13421 — пропонує митне спрощення. А саме:
- скасування мита на імпорт комплектуючих, технічних матеріалів та спеціалізованого обладнання;
- скасування ПДВ на імпорт товарів оборонного призначення;
- прискорене оформлення товарів для резидентів здійснюється за митним тарифом у межах 24 годин, без отримання окремих ліцензій та дозволів;
- запровадження спрощеної декларації, яка замінить кілька дозвільних процедур. Очікується, що це дозволить підняти обсяги експорту до +20-30 % у перші півроку після запуску режиму.
Такі зміни пропонують реалізувати за моделлю митних режимів для IT-галузі (Дія City), що давали ефект зростання експорту на +25 % протягом першого року, наголошують нардепи.
Український дрон GALKA -— поновлена модель безпілотного авіаційного комплексу Валькірія, створена для розвідки та коригування артилерійського вогню під час медіа-клубу Технологічних сил України.
Третій законопроєкт № 13422 — передбачає збільшення бюджетного фінансування та валютні преференції:
- створення фонду у розмірі 55 млрд грн (близько 2 % від загального оборонного бюджету в 2,23 трлн грн на 2025 рік) на підтримку розвитку ОПК;
- пільгові кредити: до 80–90 % вартості капітальних інвестицій підприємства зможуть фінансувати під 5-7 % річних, замість ринкових 15-20 %. Очікувана економія на відсоткових ставках — понад 30 млрд грн щороку;
- компенсації на релокацію: до 75 % витрат підприємств від місцевих бюджетів, що переїжджають із зон бойових дій;
- валютні преференції: для всіх резидентів — єдиний ліміт операцій без погодження НБУ до $5 млн/місяць. Вище цієї суми — прискорений валютний контроль із терміном до 48 годин;
Ложка дьогтю. Імунітет від кримінальної відповідальності
Четвертий законопроєкт №13423 пропонує, по суті, амністію для службових осіб оборонних підприємств.
Депутати прописали нову статтю до 43-2 ККУ, яка виводить з-під кримінальної відповідальності службових осіб підприємств ОПК у разі, якщо:
- вони діяли з метою задоволення потреб Збройних сил або інших структур сектору безпеки;
- порушення не спричинило шкоди життю, здоров’ю, довкіллю або обороноздатності.
Паралельно, нова норма КПК передбачає, що розслідування таких справ можливе лише за письмовою згодою Генерального прокурора. А на сьогодні зрив оборонного контракту розглядається через призму загальних кримінальних порушень — зловживання, недбалість, розтрата, підробка, а не як окрема кваліфікація. Наразі всі такі справи можуть бути відкриті й розслідувані НАБУ/САП або ДБР, а в особливо тяжких випадках — за участі СБУ.
«Це ініціатива, що має вигляд турботи про підприємства ОПК, насправді є спробою узаконити безкарність і створити «касту недоторканних» у сфері збройних закупівель», — зазначила членкиня оборонного комітету Ради Ірина Фріз («Європейська солідарність») у коментарі LB.ua.
Ірина Фріз
Вона додала, що «суспільно корисна мета» може стати зручним прикриттям для будь-яких порушень — від завищення цін до умисних зловживань. Зокрема, депутатка звернула увагу на такі ризики:
- концентрація контролю в руках Генпрокуратури — без участі НАБУ, САП, ДБР;
- закритий перелік «привілейованих» компаній, який формуватиме Міноборони;
- потенційна амністія заднім числом — коли вже фігуранти справ НАБУ зможуть уникнути покарання через формальне включення в список «резидентів».
Центр протидії корупції (ЦПК) теж заявив, що проєкт про декриміналізацію — це «легалізація корупції в оборонних контрактах»:
- нова норма у ККУ дозволить завищувати ціни, зривати терміни, маніпулювати процедурами — без жодної юридичної відповідальності;
- відсутність прозорості щодо переліку підприємств створює ризики «входу за хабар»;
- узурпація процесу з боку Генпрокурора підриває незалежність НАБУ та САП, які сьогодні є ключовими антикорупційними органами.
Додатково, законопроєкт діятиме не лише під час війни, а ще три роки після її завершення, що створює довгостроковий простір для зловживань.
У Громадській антикорупційній раді при Міноборони прямо закликали зняти з розгляду цей четвертий закон про декриміналізацію, назвавши його «небезпечним».
Натомість у Громраді МО в цілому підтримали ідею створення спеціального режиму для підтримки ОПК. Хоча й висловили серйозні «але» щодо редакції податкових, митних та бюджетних законопроєктів №13420–13423:
— запропонована модель Defence City виглядає як така, що працюватиме у ручному режимі з обмеженим доступом;
— підприємства, які опиняться поза межами переліку, змушені будуть працювати в гірших умовах: без податкових стимулів, із більшим тиском, дорожчим виробництвом;
— підприємства не можуть стати резидентом Defence City, якщо мали прострочення у постачанні понад 60 календарних днів з вини виконавця. Це порушення може бути підтверджене як судом, так і листом державного замовника, чи навіть заявою самої компанії. Така розмита формула — «або-або» — відкриває значний простір для суб’єктивного тлумачення і корупційних зловживань;
— Ще одна норма законопроєкту передбачає, що підприємства, які є резидентами Дія.City, не можуть стати учасниками Defence City. Це пояснюється розбіжностями в режимах оподаткування, однак на практиці така вимога виключає з оборонного режиму велику кількість високотехнологічних компаній, зокрема у сферах БПЛА, FPV, ІТ-рішень для безпеки та оборони;
— ще однією умовою участі в Defence City є вимога — щонайменше 90 % доходу підприємства за попередній календарний рік має формуватися за рахунок реалізації продукції власного виробництва. Це автоматично виключає з переліку компанії, які, поряд із власним виробництвом, займаються постачанням або імпортом необхідної продукції, зокрема в сегменті БПЛА та електроніки;
Під час медіа-клубу Технологічних сил України
— пільга з податку на прибуток надається таким чином, що це не знижує, а, навпаки, підвищує складність для платника. Бо платник спочатку має подати звіт з податку на прибуток за стандартною формою. А потім — ще й окремо відзвітувати наступного року про порядок використання цього прибутку. У разі суперечок чи незгоди з боку податківців пільга буде скасована заднім числом — із донарахуванням не лише самого податку, а й штрафних санкцій;
— метою проєкту є створення додаткових умов для релокації підприємств. Але є одна велика проблема. Згідно з проєктом, спочатку підприємство здійснює релокацію. Несе всі пов’язані з цим витрати. І лише вже після релокації ОТГ буде зобов’язана витрачати половину додаткових надходжень на розбудову необхідної підприємству інфраструктури;
Тому в Громраді закликали доопрацювати законопроєкти, «бо у нинішньому вигляді вони створюють більше ризиків, ніж користі».
Співрозмовники LB.ua в НАЗК розповіли, що НАЗК також зробило попередній аналіз законопроєктів, де «було виявлено потенційні корупціогенні фактори».
Коли парламент розгляне пакет?
Пакет Defence City уже перебуває на розгляді профільних комітетів: податкового, бюджетного та правоохоронного.
Зокрема, як повідомив LB.ua голова податкового комітету Данило Гетманцев («Слуга народу»), перші три проєкти комітет планує розглянути вже 11 липня.
Данило Гетманцев
Що ж стосується найбільш дискусійного — четвертого проєкту про декриміналізацію для ОПК, то в правоохоронному комітеті не поспішають.
«Поки не плануємо. Є сумніви, що ця ініціатива матиме будь-яку перспективу», — поділився з LB.ua член правоохоронного комітету Андрій Осадчук (фракція «Голос»).
Андрій Осадчук
Натомість голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія сподівається, що розгляд проєктів у першому читанні може відбутися вже наступного тижня.
«Планували 15 липня голосувати за основу. Але можливо, винесемо три частини — податкову, митну і регуляторну. А по цій скандальній, про кримінальну відповідальність, будемо шукати компроміс», — пообіцяв Арахамія.
Джерело: Парламент пропонує податкові пільги та амністію для підприємств оборонки
