25 червня в Інституті Пілецького в Берліні відбулася панельна дискусія про риси російської пропаганди в Росії та в Німеччині. Подія відбулася за участі провідних експертів. Про це на своїй фейсбук-сторінці пише Український Інститут.
“Російська дезінформація та пропаганда постійно трансформуються, пристосовуються й імітують різні формати – як загалом, так і в контексті культурної дипломатії зокрема. Наше завдання полягає в тому, аби не лише ідентифікувати ці прояви, а й активно їм протидіяти. Зокрема, засобами культурної дипломатії», – наголосила Марія Процюк, заступниця керівника відділу досліджень, аналітики та академічних програм Ukrainian Institute – Український інститут.
праворуч Маттіа Неллес, член правління Німецько-українського товариства (DUG), експерт з українських питань і керівний директор, співзасновник Німецько-українського офісу (DUB),
Водночас Маттіа Неллес, член правління Німецько-українського товариства (DUG), експерт з українських питань і керівний директор, співзасновник Німецько-українського офісу (DUB), зазначив: «Росія сприймає себе у стані війни із Заходом і цілеспрямовано використовує свободи наших відкритих суспільств проти нас. Мета російського впливу, зокрема через пропаганду, – нав’язати свій порядок денний у суспільних дискусіях на Заході та системно зміцнювати позиції ворогів демократії».
Ірина Баран Ель Галі, менеджерка з міжнародної адвокації Кримської правозахисної групи, підкреслила: «Довести прямий зв’язок між пропагандою та вчиненням злочинів доволі складно», адже, за її словами, «на жаль, існує дуже мало інструментів для притягнення до відповідальності за підбурювання до геноциду. Чинне міжнародне право поки що не враховує як поширення інформації в онлайн-просторі, так і розмитість визначень окремих понять».
Вона наголосила: «Вкрай важливо здійснювати постійний моніторинг, формувати доказову базу й порушувати питання притягнення до відповідальності за пропаганду геноциду на всіх рівнях. Уже є прецеденти, коли окремих відомих пропагандистів внесли до списків персональних санкцій, але очевидно, що цей список потребує суттєвого розширення і не має обмежуватися лише санкційними заходами».
Захід організовано Ukrainisches Institut in Deutschland, Крымская правозащитная группа / Crimean Human Rights Group, Pilecki-Institut в Берліні та Німецько-українським товариством.
