Основні вимоги Європейського акту про доступність
Які сфери охоплює Акт
Одразу зазначимо, щоб уникнути плутанини: під цифровою доступністю маємо на увазі не фінансову доступність, а можливість використання технологій незалежно від наявності порушення зору, слуху, рухових чи когнітивних та інших порушень.
Європейський акт про доступність охопив широкий спектр цифрових продуктів і сервісів – від інтернет-магазинів до банкоматів і мобільних застосунків перевізників. Це і комп’ютери, операційні системи, смартфони, електронні книжки, і банківські термінали, банкомати тощо.
Йдеться також про послуги: телефонний зв’язок, інтернет-сервіси, цифрове телебачення, стримінгові платформи, транспортні і банківські послуги та онлайн-магазини. У тому числі щодо екстреної допомоги за єдиним номером 112.
Що саме вимагається від бізнесу
Акт про доступність встановлює чіткі критерії доступності для продуктів і послуг. Загальний підхід такий: продукція і послуги мають бути зручними у користуванні для всіх, включно з людьми з інвалідністю, без сторонньої допомоги.
Зокрема, виробники повинні проєктувати і виготовляти товари з урахуванням максимального кола користувачів. Наприклад, обладнувати пристрої зручними інтерфейсами, робити доступними інструкції, маркування та упаковки.
Постачальники послуг зобов’язані надавати доступну інформацію про свої послуги. Наприклад, зробити доступними свої вебсайти та мобільні застосунки.
Бізнес також повинен забезпечити інклюзивність своїх служб підтримки: кол-центрів, довідкових служб, навчальних матеріалів. Наприклад, можливість спілкування через текст або відеозв’язок із перекладом жестовою мовою. Компанії мають запровадити внутрішні процедури й політики, аби постійно підтримувати відповідність послуг вимогам доступності.
За недотримання передбачені санкції: країни ЄС зобов’язані створити механізми контролю і накладення штрафів на порушників. Наприклад, у Німеччині набуває чинності так званий «Закон про посилення доступності» (Barrierefreiheitsstärkungsgesetz), яким встановлено адміністративні штрафи за недоступність товарів і послуг.
Спільні стандарти як перевага
Єдині вимоги до доступності вигідні не лише споживачам, але й самим компаніям. За даними Єврокомісії, спільні правила доступності в ЄС сприятимуть зниженню витрат бізнесу, адже зникає потреба адаптувати продукти під різні національні норми. А ще це спростить вихід на нові ринки, адже компанії отримують більше можливостей збувати свої доступні товари і послуги по всьому ЄС.
Тобто, бізнес, який інвестує в універсальний дизайн, зможе пропонувати свою продукцію одразу 450-мільйонній аудиторії споживачів в ЄС без додаткових перепон.
Чому це важливо для України? Конкретні переваги впровадження доступності
Євроінтеграція
Для України, яка має статус кандидата на вступ до ЄС, наближення до європейського законодавства є стратегічною метою. У цифровій доступності Україна вже зробила перші кроки, тож логічно й надалі гармонізувати українське законодавство із законодавством ЄС з урахуванням вимог Директиви.
Це стане черговим кроком на шляху євроінтеграції України та підтвердить налаштованість держави забезпечувати права людей з інвалідністю на рівні найкращих європейських практик.
Конкурентоспроможність бізнесу
Адаптація українського бізнесу до європейських стандартів доступності підвищить його конкурентоздатність на міжнародній арені.
По-перше, компанії, що раніше почнуть впроваджувати принципи універсального дизайну, отримають перевагу «першопрохідців»: їм буде легше вийти на ринки ЄС згодом, адже їх продукти чи сервіси вже відповідатимуть вимогам.
По-друге, інклюзивні продукти і послуги охоплюють ширшу аудиторію споживачів, в тому числі людей старшого віку та з інвалідністю. За оцінками ЄС, понад 80 млн осіб у Європі мають інвалідність, і це число зростає з огляду на старіння населення. Тому попит на доступні товари тільки збільшуватиметься. Запроваджуючи вимоги доступності, українські виробники зможуть конкурувати за цього споживача не лише вдома, але й за кордоном.
Ба більше, розробка нових технологічних рішень для доступності стимулює інновації та формує нові ніші. Скажімо, програмні рішення для адаптації контенту, пристрої для людей з порушеннями зору тощо.
Отже, у довгостроковій перспективі інклюзивність – вигідна бізнесу, оскільки відкриває додаткові ринки та зменшує бар’єри у торгівлі.
Захист прав та реабілітація людей з інвалідністю
Найголовніше – впровадження Європейського акту про доступність відповідає базовим правам людини.
Україна, як і ЄС, ратифікувала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, яка зобов’язує державу забезпечувати для людей з інвалідністю рівний доступ до інформації, послуг, товарів та інфраструктури. Хартія ЄС про основоположні права також проголошує право осіб з інвалідністю на незалежне життя та участь у суспільстві.
Тому законодавче закріплення вимог доступності – це не лише технічне питання, а й питання дотримання прав і гідності громадян.
Для України, в умовах війни, це набуває особливого значення, адже кількість людей з інвалідністю зростає. Доступність цифрових сервісів, транспорту, банківських послуг – це необхідна умова для їх реабілітації, соціальної інтеграції та економічної активності.
Що вже Україна зробила для доступності
В Україні вже заклали фундамент для впровадження європейських підходів.
У квітні 2021 року уряд ухвалив Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору до 2030 року за ініціативи першої леді Олени Зеленської. Один із шести напрямів безбар’єрності – цифровий. Тобто держава взяла курс на те, щоб е-сервіси та інформація були зручними для кожного, незалежно від наявності чи відсутності інвалідності або віку.
На виконання Стратегії за останні кілька років Міністерство цифрової трансформації та ПРООН за підтримки Швеції зробили низку кроків. Зокрема, модернізували нормативну базу. Так, у 2022 році в Україні з’явився новий державний стандарт з вебдоступності, що впровадив найкращі практики ЄС.
Державні органи зобов’язані дотримуватися вимог держстандарту та зробити свої сайти, мобільні застосунки чи електронні документи доступними для людей з інвалідністю. Кабінет Міністрів України прийняв відповідну постанову №757. Це стало важливим кроком, адже постанова на законодавчому рівні закріпила обов’язкові вимоги доступності для офіційних вебресурсів.
У 2024 році в Україні також з’явився перший національний центр, що опікується цифровою доступністю, – Центр компетенцій з цифрової доступності при держпідприємстві Дія. Його фахівці розвивають доступність сервісів Дії та консультують інші органи.
Це суттєвий прогрес, і держсектор демонструє приклад у впровадженні безбар’єрних рішень.
Наступний виклик – приватний сектор
Водночас дія урядової постанови наразі охоплює лише центральні органи виконавчої влади. Для інших сфер – місцевого самоврядування, комунальних закладів, а, головне, комерційних сервісів – вимоги цифрової доступності поки що несуть рекомендаційний характер або взагалі не врегульовані законом.
Проте потреба очевидна: люди з інвалідністю щодня користуються e-сервісами, від доступності яких залежить їхнє життя, здоров’я та добробут. Послуги зі сфери охорони здоров’я, екстрені служби, транспорт, банкінг, онлайн-магазини.
Нині цифрова доступність більшості з них в Україні юридично не забезпечена. Це той вакуум, який має бути заповнений для реального втілення безбар’єрності. І саме тут стане у пригоді досвід ЄС: імплементація положень Європейського акту про доступність на національному рівні могла б поширити вимоги доступності і на приватний сектор та сервіси місцевої влади.
Висновки
Тенденція цілком зрозуміла – доступність стає новим стандартом якості для сучасних продуктів і сервісів.
Європейський акт про доступність встановив високу планку, до якої прагнуть і інші країни. Для України впровадження цих принципів означатиме виконання євроінтеграційних зобов’язань, зміцнення позицій бізнесу на глобальному ринку та найголовніше – забезпечення рівних прав і можливостей для мільйонів громадян, які досі відчувають бар’єри у цифровому просторі.
Це інвестиція у людський капітал і майбутнє, де технології слугують кожному. Україна вже робить важливі кроки на цьому шляху – і прийняття закону про цифрову безбар’єрність на базі Європейського акту про доступність є слушною нагодою прискорити прогрес, аби українське суспільство стало по-справжньому безбар’єрним.
Джерело: ЄС вводить вимоги доступності для бізнесу: що це змінить в Україні
