«Укренерго» із новим керівництвом
Держава значно посилила вплив на діяльність «Укренерго». Ще навесні Міністерство енергетики ініціювало зміни до статуту компанії. За даними LB.ua, після хвилі критики в уряді вагалися, чи варто завершувати цей процес, та, зрештою, у середині червня зміни до статуту схвалили.
Скажімо, відтепер керівника «Укренерго» можна обрати голосами п’ятьох членів Наглядової ради. Якщо цього не вдалося досягти, слід провести ще два раунди виборів. І лише в останньому кандидата вважають переможцем, якщо він здобуває просту більшість голосів. Так було раніше — до урядових змін у статуті.
Наглядова рада «Укренерго» складається із сімох членів: троє від держави, а четверо є незалежними експертами. Здебільшого це іноземні фахівці, які мають значний досвід роботи у різних міжнародних енергетичних структурах.
Тобто відтепер для затвердження керівника «Укренерго» недостатньо лише голосів незалежних фахівців (простої більшості). Щоби вибори відбулися, підтримати кандидатуру також має щонайменше один член Наглядової ради від держави.
Таким чином уряд зумів закріпити свій вплив на управління компанією. А втім, у Міністерстві енергетики таких планів і не приховували. Вважають, що посилення впливу держави на «Укренерго» є виправданим. Головний аргумент — компанія має ключове значення у зміцненні енергетичної безпеки країни, і без держави тут не обійтися.
У новій редакції статуту також прописали обмеження у термінах виборів нового керівника «Укренерго». Процес може тривати не більше 90 днів.
На початку червня Наглядова рада планувала обрати керівника компанії. Однак тоді процес призупиняли — вагалися, чи є законною пропозиція Міненерго внести зміни до статуту «Укренерго».
Конкурс розтягнувся на кілька місяців, його оголосили ще у лютому. Позмагатися за посаду тоді зголосилися майже тридцять кандидатів.
Віталій Зайченко
Зрештою, на початку цього тижня компанія таки отримала нового керівника, ним став Віталій Зайченко. Наглядова рада проголосувала одноголосно, кандидатура не викликала суперечок.
Віталій Зайченко є одним із найдосвідченіших фахівців енергетики. В «Укренерго» працює близько тридцяти років, у 2015-2024 рр — головний диспетчер компанії. Під його керівництвом енергетика України пережила масштабні російські атаки і стала частиною європейської мережі.
«Вибір, безумно, чудовий. Але історію зі змінами до статуту він не згладжує ніяк, бо це різні речі. Держава вперто намагається залишити за собою право у ручному режимі керувати енергетичними компаніями. Це неправильно і шкідливо. Це робить негативний імідж у очах наших міжнародних партнерів», — вважає фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Політичний тиск чи турбота про енергетичну безпеку?
Нова урядова редакція статуту «Укренерго» змінила не лише процедуру обрання керівника компанії. Відтепер лишень голосами незалежних членів Наглядової ради не вийде також затвердити програму розвитку енергетичних мереж. Участь представників держави у цьому процесі тепер обов’язкова. Без них не відбудеться і схвалення інвестиційного плану компанії.
«Міненерго вдячне міжнародним партнерам за підтримку позиції щодо юридичного посилення ролі держави в ухваленні важливих стратегічних рішень», — наголосили в уряді.
Але урядовці так і не уточнили, про яких саме «міжнародних партнерів» йдеться. А тут можуть виникнути значні проблеми.
Зміни до статуту «Укренерго» уряд мав би погодити з Енергетичним співтовариством. Це — міжнародна організація, до якої входять понад три десятки країн. Її головне завдання — розширення енергетичного ринку Європи. Водночас з початку повномасштабного вторгнення Співтовариство координує роботу Фонду відновлення енергетики України, який накопичив мільярди євро донорських коштів. LB.ua звернувся з офіційним запитом до пресслужби Енергетичного співтовариства. Однак там повідомили: зміни до статуту «Укренерго» вважають «чутливою темою», тому надавати коментарі відмовилися.
Незалежність наглядових рад державних енергетичних компаній — одна з вимог для співпраці України з міжнародними кредиторами. Йдеться, зокрема, про діяльність «Укренерго», «Нафтогазу» та Оператора газотранспортної системи України. Ще навесні держава повинна була провести аудит діяльності наглядових рад цих компаній за 2024 рік. МВФ хотів переконатися, що вони працюють незалежно.
Криза управління в «Укренерго» тривала дев’ять місяців. У вересні торік Наглядова рада достроково звільнила попереднього голову правління Володимира Кудрицького. Це відбулося після одного із наймасштабніших обстрілів української енергетики. Звільнення Кудрицького стало причиною відставки одразу двох членів наглядової ради «Укренерго». Данієль Доббені та Педер Андреасен заявили, що відставка керівника компанії є політично мотивованою.
Державні енергетичні компанії переживають значні кадрові перестановки. Стабільністю може похвалитися хіба «Енергоатом», де виконувачем обов’язків президента ще з 2022 року є Петро Котін. До речі, саме у цій компанії раніше працював міністр енергетики Герман Галущенко.
керівник «Укргідроенерго» Ігор Сирота
Наприкінці травня з посади пішов керівник «Укргідроенерго» Ігор Сирота, який очолював компанію 15 років. Він написав заяву на звільнення, але достеменні причини такого кроку невідомі.
З квітня Оператором газотранспортної системи України керує виконувач обов’язків. До речі, уряд вніс зміни до статуту і цієї компанії. Щоб обрати її керівника, потрібна підтримка щонайменше чотирьох членів правління. Тобто без щонайменше одного голосу представника держави вибори не відбудуться.
На кону — сотні мільйонів кредитів та грантів
«Укренерго» відіграє ключову роль у функціонуванні енергетичної мережі України під час війни. Саме ця компанія точно розраховує можливості генерації електроенергії та рівень її споживання. Віддає життєво важливі команди під час масованих російських атак, що неодноразово дозволяло залишати енергомережу цілісною та уникнути тотального блекауту в Україні. А ще вона першою у світі розробила та впроваджує трирівневу систему фізичного захисту найважливіших об’єктів. І якщо із фахівцями для таких робіт проблем здебільшого немає, то фінанси доводиться шукати за кордоном.
«Укренерго» — чи не єдина державна енергетична компанія, що мала практично ідеальну репутацію перед міжнародними кредиторами та грантодавцями. Втім, дії уряду зі зміною статуту компанії можуть створити чимало проблем.
За даними члена комітету ВР з питань енергетики Максима Хлапука, Україна вже втратила доступ до понад 230 млн євро та майже 190 млн доларів. Ці гроші (і кредити, і гранти) на потреби «Укренерго» та Оператора ГТС виділили міжнародні фінустанови. Нардеп стверджує, що, скажімо, Європейський банк реконструкції та розвитку виступив проти внесення значних змін до статутів державних енергетичних компаній. Лист-попередження надіслали до Кабінету міністрів ще на початку червня.
Максим Хлапук
«Це офіційні дані, які я отримав на свій запит. А тепер поясню, якими можуть бути наслідки втрати доступу до цих коштів: припинення фінансування будівництва захисних споруд другого рівня на об’єктах «Укренерго», що в умовах ракетно-дронових атак ворога призведе до більшої вразливості критичних елементів підстанцій системи передачі. Втрата можливості закуповувати високовольтне обладнання, яке критично необхідне для відновлення обʼєктів системи передачі та підготовки до опалювального сезону», — зазначив Максим Хлапук.
Та куди болючішим для України може бути інший крок міжнародних партнерів. Якщо зміни до статутів державних енергетичних компаній справді внесли без погодження з ними, кредитори та грантодавці можуть вимагати повернути вже надані кошти. Йдеться про близько 1 млрд доларів.
З одного боку, такий варіант розвитку подій можна припустити — юридичні підстави є. Але з іншого — навряд чи західні партнери України наважаться вимагати назад таку колосальну суму під час війни й у період підготовки до наступного опалювального сезону.
«Незалежні наглядові ради — це одна з основних умов отримання допомоги від міжнародних донорів. Домовилися, що уряд не втручатиметься адміністративним чином у діяльність компаній, а у наглядових радах має бути більшість з незалежних членів. Вони і мають стежити за використанням наданих коштів. Але, на жаль, уряд порушив ці зобов’язання», — розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Володимир Омельченко
Зміни у статутах державних компаній, що отримують донорські кошти, справді мають погоджувати із грантодавцями чи кредиторами, пояснив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Він зазначив, що співпраця, скажімо, між ЄБРР та «Укренерго» не є винятком. Якщо цього не відбулося, то міжнародний банк має всі підстави як для заморожування поточного фінансування, так і для відкликання вже наданих коштів.
«Наскільки мені відомо, на частину цих коштів закуплене обладнання для високовольтних мереж: трансформатори та комплектувальні для них. Така ситуація може привести компанію до фактично дефолту. Це буде дуже сумно для української енергетики. У кредитних угодах завжди все дуже конкретно написано: хочете щось змінити — погодьте з нами. Це абсолютно стандартна формула», — зауважив Олександр Харченко.
Водночас Володимир Омельченко зазначив: якщо «Укренерго» втратить міжнародне фінансування, уряд муситиме переглянути вартість електроенергії. Фахівець Центру Разумкова впевнений, що іншого варіанту, де знайти кошти, не буде. За таких умов тариф на світло зросте і для населення, і для бізнесу.
Натомість міністр енергетики усі звинувачення відкинув. Герман Галущенко переконує, що зміни до статуту «Укренерго» не стануть причиною для припинення міжнародного фінансування компанії. Дії уряду посадовець називає «працею на державу».
Міністр енергетики України Герман Галущенко
«Не вплине на фінансування, повірте мені: все відбувається і відбуватиметься. І донори й надалі фінансуватимуть українську енергетику», — додав Галущенко.
Криза з фінансуванням «Укренерго» аж ніяк не потрібна Україні в умовах підготовки до наступного опалювального сезону. У галузі колосальний дефіцит коштів. Скажімо, уряд та «Нафтогаз» досі шукають кошти на імпорт газу з європейського ринку, без іноземного палива цієї зими не обійтися.
Країна невпинно наближається до ще одного випробування — літнього піка споживання електроенергії, зазвичай він починається із першою затяжною спекою у липні. Поки ситуація в енергетиці є стабільною: система працює збалансовано, атомні станції проходять планові ремонти. Але привід для занепокоєння є — посилення російських атак на українські міста. Бо цілями під час обстрілів дедалі частіше знову стають енергетичні об’єкти.
Джерело: «Укренерго» може втратити сотні мільйонів. Чи справді уряд розсварився з кредиторами
