Микола Зінько
Щодо нещодавнього бронештурму з боку росіян. Наскільки часто в ці місяці таке трапляється на цій ділянці фронту?
Залежить від погодних умов. Якщо починаються дощі, тумани, менша видимість, відповідно, завжди йде в хід броньована техніка.
Але і буває, що і в хорошу погоду та світлу пору дня їде техніка, 99% якої в підсумку згорає. Не знаю як в них це відбувається, чи хтось дає наказ зверху і його сліпо виконують.
Та зараз у нас все ж більше штурмів малими піхотними групами і частенько бачимо мото штурми — два-три мотоциклісти, які пробують доїхати до певної точки. Їх також вдається ліквідувати, але це набагато складніше, ніж працювати по великій техніці, бо вони швидкі, маленькі, маневрені. Тому це завдає клопоту.
Яку тактику в основному застосовує ворог по місту?
По Костянтинівці і дрони літають, і КАБи прилітають, і артилерія працює. І завдають не точкових ударів, а б’ють касетними боєприпасами просто по житлових районах.
Росіяни просто руйнують інфраструктуру, домівки людям і пробують знищити тих самих людей. Тому зараз в Костянтинівці з 15:00 до 11 ранку комендантська година, щоб люди менше виходили, бо ворог може просто випустити 10 ракет, які падають хаотично.
І це незалежно від погоди та часу доби?
Так, як вночі, так і вдень. Людина може йти собі по вулиці і починається обстріл.
Жертви російського обстрілу торгового центру в Костянтинівці, 9 серпня 2024 р.
Щось схоже, що вони робили в Бахмуті?
Так. Цілеспрямовано б’ють по місту, щоб звідти виїхали люди, щоб зробити нестерпні умови перебування в місті, знищити логістику вже для нас.
Як зараз з логістикою у вас взагалі? Особливо після того, як росіяни в кінці травня перерізали трасу Покровськ – Мирноград – Костянтинівка?
Вона і з того боку ускладнилася, і тим що часом з Часового Яру літають (російські дрони). Вони можуть залітати вже на 20-30 км і тероризувати цим.
Але якщо ми завдаємо удари лише по логістиці, то тут ледь не щодня є повідомлення, що в Костянтинівці просто цивільне приватне авто вдарили FPV-дроном. І це цілеспрямовано, бо якщо снаряд запускається і ти його вже не контролюєш, то пілот дрону до останнього контролює, куди завдати удару.
Чи багато в місті цивільних залишається?
Відносно поменшало, бо я пам’ятаю Костянтинівку 2022 року, коли на початку вторгнення тут було також менше людей. Потім вони повернулися, 2023-24 рік було дуже багато населення. А зараз за офіційною інформацією залишається десь 8 900 — це десь п’ята частина від того, що було до евакуації.
Яка взагалі гуманітарна ситуація в Костянтинівці? І чи вдається проводити евакуацію?
Вода і електропостачання є, але з дуже значними перебоями, оскільки ворог завдає ударів по енергетиці, водогонах. Служби це відновлюють навіть за таких умов, але після того ворог далі б’є цілеспрямовано. Але служби працюють, відновлюють, те саме зі зв’язком.
Екіпаж ‘Білого янгола’ евакуює 69-річну жительку Костянтинівки Тамару, 5 березня 2025 р.
Евакуацію проводять щоденно, цим займається “Білий янгол”. Їхні автомобілі також дуже часто вони попадають під FPV-обстріли. Але хто хоче завжди може виїхати.
Як доводиться працювати вам? Що на позиціях, як перезмінки вдається проводити?
Якраз це ускладнено зараз, бо хороша погода влітку, немає дощів. Нам також потрібно час від часу, щоб погода була не дуже добра, щоб літало менше дронів і тоді можна краще провести перезмінку — під’їхати транспортом до передніх ліній і завести по максимуму провізії, води, харчів.
На жаль, зараз коли погода сонячна світла, то з цим важче. Доводиться сидіти на позиції довше. Якщо до того можна було помінятись на десятий день, то зараз у моїх хлопців 41 день вже пішов. І ми забезпечується логістику дронами — і з повітря, і наземними, залежно куди і що треба доставити.
Евакуація поранених теж доволі ускладнена. Дуже важко. Якщо виїзд з позиції може почекати, чи поранення не сильне і можна планувати по погоді. То коли важкі випадки вже на характері заїжджається. Або використовуємо наземні дрони.
Які дрони росіяни застосовують? Чи багато оптоволоконних?
Різні. Не можна сказати, що якийсь один вид. Але побільшало оптоволоконних, хоча такі прості також продовжують літати.
Також в росіян є такий дрон “Молния” — це крило зі зв’язком, як у FPV. Дрон цей не сильний, не несе багато боєзаряду, але якраз в будинки, чи пробувати по техніці запускати він підходить. На щастя, він не дуже точний, ним важко попасти в певну мішень, але от просто запустити його в сторону населеного пункту для тероризування місцевого населення він підходить.
Російські окупанти з дроном ‘Молнія-2’
Яка ситуація із великими розвіддронами? Наскільки вони активні і створюють проблеми?
Звичайно, що перед тим як завдати якогось удару, вони пробують розвідати, тому залітають великі крила на великі відстані — “Орлани”, “Суперками”. Десь їх збивають частково, але частково також певну інформацію росіянам вдається зібрати.
Скільки по часу ваш підрозділ на цій ділянці фронту?
Ми на Донбас заїхали 24 червня 2022 року. Спочатку були на Сіверську. Потім на Вуглегірській ТЕС, це аж за Бахмутом, а далі вже стояли на Торецькому напрямку і з лютого 2023 року заїхали в Бахмут, тримали дорогу життя від Кліщіївки. І так на цій ділянці ми з лютого 2023 року.
Щось принципово змінювалося в діях ворога тут за цей час?
Не сказав би. Вони і далі за кожен метр української землі платять дуже велику ціну — що колись це було, що тепер, все всіяно ворожими тілами. В мене таке враження, що коли йдуть якісь перемовини, якраз атаки посилюються, бо вони хочуть чимпобільше відхопити або показати, що вони ще можуть наступати.
Коли наші передні позиції з часом просто знищують, ми переходимо на запасні, відповідно, ворог просунеться на метрів 100, грубо кажучи і от такою ціною вони лізуть лізуть, помирають. Мені здається нічого принципово не змінилося за ці два роки.
А що вони роблять, коли на ці 100 метрів просуваються? Окопуються?
Ні, вони толком навіть не окопуються. Вони знаходять якісь мінімальні укриття, туди забігає один ворожий піхотинець, другий, третій і коли їх там назбирується 3-4, вони вже пробують йти штурмувати наші позиції.
Як ви оцінюєте ситуацію із засобами та снарядами з нашого боку?
За цей період бувало і гірше, і краще. Зараз в середньому не скажу, що чогось бракує, але відповідно коли є більше, то можна витратити більше на ворога, щоб зупинити його переміщення. Зараз відповідно враховується, що буде завтра, розуміємо, що сьогодні відіб’єму атаку, але також розуміємо, що завтра це може повторитися.
З такою дальністю ворожих дронів “сіра зона”, відповідно, теж збільшилася. Як вдається працювати по техніці росіян за таких умов?
Дійсно, ворог досить рідко застосовує техніку, хіба приходять якісь тупі накази, які вони мусять виконувати і та техніка потім горить. Але якщо колись можна було сховати техніку за 5 км від фронту і загнати її в заглиблення, щоб не розібрала артилерія, то тепер це не допомагає.
Що в нас, що в них техніка на відтяжці набагато далі, щоби її не дістали дрони. І єдиний варіант її дістати — або дуже дальні дрони, або чекати, коли ця техніка виїжджає працювати, мусить під’їхати ближче і з’являється це вікно можливостей, коли можна відпрацювати.
Чи вчиться за цей час ворог на своїх помилках, з ваших спостережень?
Не вчиться, мабуть, вище командування — можуть в штурм в білий день відправити. Бо ті, що тут, вони вже розуміють, коли треба йти, чекають “сіряка”.
Військовослужбовці ЗСУ на вогневих позиціях поблизу Костянтинівки, 24 квітня 2025 р.
Але вчаться в тому сенсі, що якщо раніше ми їм нищили логістику і це продовжується — з Бахмуту до Іванівського вони змушені були ходити по декілька кілометрів, то тепер ворог також далеко залітає, вишукує нашу логістику, наш транспорт і пробує завдавати ударів. В цьому напрямку вони якраз вчаться.
Ще зауважив, що коли мінялися різні підрозділи навпроти нас, умовно, стояла четверта мотострілкова, а заходить на допомогу їм хтось інший, то це супроводжувалося якраз такими безумними штурмами. Не знаю, чи це хтось хоче заробити бали, чи показати що попередні не могли, а ці можуть заштурмувати, але воно завжди закінчуються однаково і ці штурмові групи знищуємо. Таке якесь внутрішнє змагання у них.
12 травня оголошували про припинення вогню на місяць. Що відбувалося на вашій ділянці в ці дні?
Було на тих декілька днів, але навіть в цей період, коли ворог казав, що він припиняє бойові дії, припиняє стріляти, все одно літали їхні ударні дрони. Точно трохи менше працювала артилерія, а от дронами, які нереально відслідкувати, працювали.
Піхотних штурмів не було, але вони цей час використовували, щоб десь ближче підтягнутися. Тобто не припиняли підтягувати особовий склад до передньої лінії, щоби далі штурмувати.
Як ви і ваші побратими з цим всім?
Направду вже всі втомилися, бо з червня 2022 року — це досить тривалий час. Але також є у всіх розуміння, що ми тут робимо, бо ми бачимо, що відбувається з прифронтовими містами, по телевізору бачимо, що відбувається з далеко тиловими або коли вдається поїхати у відпустку, то всі мають прекрасне розуміння, якщо складемо зброю, то що буде з нашою країною, нашими рідними.
То якраз така мотивація, більше негативна, бо ми розуміємо, що варіантів не дуже багато. Якщо скласти зброю то війна закінчилась, з нашого боку це не працює. Якщо б ворог перестав стріляти, то війни не було би. Ми якщо перестанемо стріляти, то в нас не буде ні держави і про таке поняття як українська нація можна забути.
