Голова фонду “Український дім” у Польщі Мирослава Керик розповідає, що за 34 роки незалежності України в Польщі, де нещодавно з незначним відривом у 1,78% голосів переміг на виборах Кароль Навроцький, відомий антиукраїнськими висловлюваннями, польське громадянство отримали лише кількадесят тисяч українців.
“Це небагато, якщо порівнювати з кількістю наших мігрантів у Польщі, — каже Мирослава Керик. — Разом з біженцями нас тут понад 2 млн. Українці не отримують польське чи інші громадянства, бо не хочуть переривати звʼязок з Україною і відчувають лояльність до неї. А це має не дуже позитивні наслідки для їхнього статусу і політичного впливу у країнах проживання: вони не мають виборчого права і не можуть балотуватись. А це означає, що важливих питань для української громади і для України немає у програмах політичних партій, а з їхньою думкою ніхто не рахується”.
За словами Керик, з ухваленням закону українці з польським паспортом зможуть мати більше важелів, аби працювати на зменшення маніпуляцій навколо українських питань і потреби підтримки Україні, зокрема в Польщі.
Мирослава Керик
У Німеччині, де наразі живе найбільша кількість українських біженців, питання отримання ними множинного громадянства стане актуальним вже за 2 роки. Так вважає Олена Слободян, соціологиня, дослідниця медичної політики та міграції, яка живе у Берліні.
“До повномасштабного вторгнення в Німеччині жило 150 тис українців, зараз — більше мільйона. Навіть, якщо половина з цих людей залишиться в Німеччині, більшість захоче мати німецький паспорт, щоби не бути в “сірій зоні”, бо люди не можуть нескінченно довго бути у підвішеному стані. Німецький паспорт – єдиний шлях, щоби міграційна служба лишила тебе в спокої. З 2027 року варто очікувати першу хвилю подачі документів на німецькі паспорти від біженців, які проживуть в країні 5 років. Для українців, які мешкали в Німеччині до 22 року, така можливість вже є, але вони масово не отримували німецьке громадянство через бажання зберегти українське”, — говорить Олена Слободян.
Аналогічні виклики є не лише в Європі, а й в Латинській Америці. І про це розповідає Вітторіо Соротюк, віцепрезидент Світового конгресу Українців у справах Латинської Америки: “У Бразилії проживає приблизно 600 тис. нащадків українців. За останні 20 років тисяча нащадків шукали і отримали статус українця за кордоном, але 95% з них не поновили його. Ми знаємо лише про одну родину, яка повернулася жити в Україну. Близько 20 нащадків навчалися в Україні. Можливо, множинне громадянство і настання миру дозволить більшій кількості сімей повернутися в Україну або, коли вони вийдуть на пенсію, насолоджуватися рештою свого життя в Україні”.
Вітторіо Соротюк
Це також дає можливість “узаконити” в українському правовому полі трудових мігрантів, які багато років живуть у Португалії, Італії і отримали паспорти цих країн. На цьому наголошує Ірина Ключковська, директорка Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспороюНаціонального університету “Львівська політехніка”. Саме цей інститут понад 30 років вивчає діаспору, міграцію і зв’язки України з українцями у світі.
“Добре, що в Україні з’явилося розуміння, що ми втрачаємо людей. Ми не можемо дозволити собі такої розкоші. З кожним роком зменшуватиметься кількість українців, які повертатимуться з-за кордону. Тому треба шукати механізми, як їх постійно тримати в українському полі. Український паспорт – один з таких інструментів. Він фактично ставить знак рівності між тими, хто в Україні і тими, хто живе за її межами. Це хороший жест з боку держави, аби показати, що Україна їх бачить і визнає. І це буде сприяти залученню величезного потенціалу українців за кордоном для відбудови та розвитку України, які набули нових навичок, умінь, знань і розуміння ментальності людей у країнах, в яких вони живуть”, – зазначає Ірина Ключковська.
Нагадаємо, віцепрем’єр-міністр – міністр національної єдності України Олексій Чернишов наголошував, що 90% українців за кордоном перебувають в країнах, де дозволено множинне громадянство.
Джерело: Рада ухвалила закон про множинне громадянство. Як відреагували українці за кордоном?
