НАТО прокинься: Заклик до реформи військово-медичного планування НАТО на основі уроків війни в Україні

Співавтором статті став Денис Сурков — доктор медичних наук та медичний директор курсів із тактичної медицини Всеукраїнської ради реанімації та екстреної медичної допомоги.

Автор: Денис Сурков


доктор медичних наук

медичний директор школи тактичної медицини на базі 184-го навчального центру

У журналі Military Medicine опубліковано аналітичну статтю, яка може стати поворотною точкою в переосмисленні системи медичного забезпечення в умовах війни високої інтенсивності.

Це публікація, до якої я долучився як один зі співавторів — разом з українськими та міжнародними колегами.

Назва: “A Call for Comprehensive Reform of Military Medical Planning of NATO and Its Allies Based on Lessons From the Ukraine War.” (посилання на статтю).

Головна ідея проста, але критична: Існуюча модель військової медицини НАТО не відповідає реаліям повномасштабної війни. Насамперед — на тактичному рівні, який і є основною ланкою в рятуванні життя в сучасному бою.

Від чого відштовхується НАТО?

Медичні стандарти Альянсу сформовані на основі досвіду локальних конфліктів останніх десятиліть — Афганістану, Іраку, Косово.

Спільні риси цих кампаній:

• абсолютна перевага в повітрі;
• чітко визначені тилові зони;
• контроль над логістичними маршрутами;
• акцент на евакуацію поранених протягом “золотої години” — тобто доставлення пацієнта до хірургічного лікування в межах 60 хвилин.

У такій структурі все виглядало логічно — поки не з’явився новий тип війни.

Що змінило повномасштабне вторгнення?

• Лінія фронту нестабільна.
• Тилові зони регулярно атакуються.
• Гелікоптери — не безпечний транспорт, а ціль.
• Маршрути евакуації — не гарантовані, а динамічні й небезпечні.

Системні наслідки:

• Медики на передовій часто діють ізольовано — без зв’язку, без підтримки, без чітких розвідданих.
• Евакуація триває не 60 хвилин, а 6–24 години і більше.
• Госпіталі, медпункти, транспорт — під прицілом.
• Медичний персонал одночасно виконує клінічну, логістичну та командну функції.

Концепція “золотої години” більше не працює

На її місце приходить підхід Prolonged Field Care — стабілізація в польових умовах упродовж тривалого часу, до моменту реальної евакуації.

Тактичний рівень — центр системи

У класичній моделі командування йде зверху.

Але український досвід показав: саме тактична ланка є центром ухвалення рішень і виконання завдань у бойових умовах.

• Тут стикаються всі критичні фактори — ризики, нестача ресурсів, тиск часу.
• Тут ухвалюються рішення, що безпосередньо впливають на життя.
• Тут проявляється гнучкість і здатність адаптуватись — там, де централізовані системи не встигають.

У статті обґрунтована потреба офіційно визнати цей рівень як ключову ланку планування і управління.

Суть запропонованих реформ:

• 1. Заміна “золотої години” на Prolonged Field Care — з фокусом на стабілізацію в польових умовах.
• 2. Визнання тактичного рівня як центрального в медичному процесі.
• 3. Оновлення стандартів НАТО (STANAG) — відповідно до сучасних умов війни.
• 4. Інтеграція медиків у бойове планування — як повноправних членів команд.
• 5. Нові навчальні програми — орієнтовані на автономність, ухвалення рішень, логістику без тилу.

Що робимо ми?

Ми вже запустили курс з медичного планування для команд тактичного рівня — як практичну відповідь на ці виклики.

У його основі:

• інтеграція медичної логіки у бойове завдання;
• аналіз типових ситуацій та реальних кейсів;
• ухвалення рішень в умовах ізоляції, браку часу та ресурсів.

Це не про теорію. Це про те, як діяти, коли план «А» зірвався, а резервів немає.

Про сам курс — трохи згодом.

Автор наведеної схеми Оля Остапчук