Тетяна Вакуленко
Про форму
«Складати тест з чотирьох предметів у один день важко, особливо враховуючи нічні обстріли і тривоги впродовж дня. Чи можна, приміром, розбити здачу на два дні?»
Складати чотиригодинний тест в один день дуже важко, і ніхто цього не заперечує. Ми про це говорили минулого року, коли, власне, запустили цю модель. І тепер не уникаємо цього питання.
Так, можна було б запропонувати два дні для тестування. Але потрібно чітко розуміти, хто саме проходить оцінювання. Крім тих дітей, які перебувають на умовно безпечних територіях, є ще величезна частка наших учасників з тимчасово окупованих територій і територій активних бойових дій, де ми не можемо проводити оцінювання. Тож вступникам потрібно дістатися до центрів тестування. За нинішньої моделі їм знадобиться приїхати в тимчасовий екзаменаційний центр максимум двічі. Якщо в перший день з якоїсь причини не вийшло скласти тест, а це може бути і через руйнування центру (у нас таке, на жаль, відбувається після нічних повітряних атак), і через серйозні проблеми з інтернетом, то є ще одна спроба в додаткову сесію.
Також ми маємо значну частку учасників, які проходять тестування за кордоном. Цього року ми відкрили центри в 33 країнах, але це не кожне місто і не кожна країна, де є випускники. І якщо ми організуємо дводенне тестування, то з високою ймовірністю це означатиме, що ті, кому важко доїжджати до екзаменаційних центрів, не пройдуть оцінювання і не отримають результатів для вступу.
Тому питання в тому, чи готові ми пожертвувати цими вступниками?
Цього року в нас 312 тисяч учасників тільки основної сесії НМТ. І коли ми хочемо відповісти на подібні питання, утримуючи в полі зору таку кількість, знаходити правильні відповіді, які задовольнили б усіх, неможливо.
З очевидного. Ми мали б враховувати, що дводенне НМТ множить і кількість потенційних тривог, з якими стикатимуться учасники.
«Чому б не проводити тестування одразу в укриттях, щоб уникнути переривання на тривоги»
У деяких населених пунктах місцеві органи самоврядування, обласні військові адміністрації створили умови для проведення тестувань повністю в укритті. Але, зважаючи на обсяг потреб, ресурсів, які для цього необхідні, ще не всюди вдалося це зробити.
Ідеться ж не просто про підвали, у яких можна пересидіти на лавці. Потрібно створити умови, в яких вступники матимуть змогу не тільки перебувати 4,5 години, а й напружено працювати інтелектуально. Це комп’ютери, швидкісний інтернет, електромережа, аудиторія щонайменше на 15 учасників, витяжки, вбиральні тощо.
Наведу приклад. Київ, у якому часто лунають тривоги. Водночас місто приймає найбільшу кількість учасників порівняно з іншими містами країни — тут проходить майже п’ята частина всіх оцінювань по Україні (з урахуванням вступних на магістратуру й аспірантуру). Тож величезний виклик взагалі створити необхідну кількість центрів тестування.
«А чому не переносити іспит після безсонної ночі через обстріл»
Оцінювання одночасно проходять більш ніж 20 тисяч вступників, працює майже тисяча екзаменаційних центрів, і фактично тестування відбувається протягом усіх робочих днів тижня. На жаль, обстріли в нас надзвичайно часті, і переносити іспит просто неможливо, бо немає необхідної кількості днів для цього. Та я переконана, що більшість вступників не хотіли б цього, адже безпекова ситуація непередбачувана, а отриманий результат — це хоч якась стабільність.
Що тут, на мою думку, важливо повідомити батькам і вступникам. Якщо після страшної ночі учасник оцінювання почувається недобре, не може зосередитися, відчуває сильну тривожність, то необхідно одразу звернутися до медичної установи, зафіксувати це і впродовж трьох днів із дня проведення основної сесії подати документи для участі в додатковій сесії тестування. Якщо дитина погано почувається, краще пройти оцінювання пізніше, аніж отримати низький результат і шкодувати про втрачену можливість вступу в омріяний виш.
До цього ж я закликаю всіх вступників, які під час тестування відчули надмірний стрес, проблеми зі здоров’ям — не потрібно терпіти й мучитися. Варто піднести руку, попросити працівників центру тестування надати допомогу. Якщо буде потреба, дитині можуть викликати швидку. Усе це, безперечно, є підставою для допуску до додаткової сесії. Але є аспект, на якому хочу наголосити. Якщо вступник уже отримав результат, а потім почав просити про допомогу, ми нічого не зможемо зробити.
Учні під час здачі НМТ
«Діти стресують і губляться через обмежений час, який дається на виконання одного завдання»
Ми обов’язково робимо апробацію тестових завдань і визначаємо час, потрібний на виконання. Так само ретельно аналізуємо тривалість виконання всіх завдань учасниками. І бачимо, що на деякі предмети вони використовують менше часу, ніж на інші. Якщо говорити, приміром, про перший блок — тестування з української мови і математики. Традиційно учасники менше часу витрачають на українську мову, залишаючи його на завдання з математики.
Тобто вступники активно користуються тим, що в межах одного блоку можна перерозподіляти час між предметами. До завдань у межах блоку можна повертатися в будь-який момент, можна виконувати їх у будь-якому порядку. Тобто проходження тесту двома окремими блоками по дві години дає гнучкість в організації свого часу.
Водночас ми бачимо, що дуже часто учасники не використовують весь час на виконання завдань.
Приміром, до завершення першого блоку залишається пів години, 40 хвилин, а учасники вже зупиняються. І тут питання в тому, що, можливо, вони не перевіряють своїх відповідей, не повертаються до них. Ідеться про стратегію виконання будь-яких екзаменаційних робіт. Ти не тільки надаєш відповідь, а ще й перевіряєш усе. І виправляти відповіді можна стільки разів, скільки учасник вважає за потрібне. Остаточною буде саме та, яка збережена останньою.
Щодо кількості завдань у тесті. Їх рівно стільки, щоб можна було оцінити певний набір предметних компетенцій, і вони різної складності. Тобто вступника, який не знає нічого, потрібно відокремити від вступника, який дещо знає. З іншого боку, якщо піти шляхом зменшення кількості тестових завдань, аби було більше часу на виконання кожного, то з’явиться проблема іншого типу — велика вага одного завдання. Коли ви працюєте з тестовою добіркою, у якій одразу можете розв’язати кілька завдань, відчуваєте деяке полегшення, адже усвідомлюєте, що починаєте набирати необхідні бали. Приміром, є питання з варіантами відповіді. Ви його виконуєте, бачите, що ваша відповідь збіглася з одним з наданих варіантів, одразу виникає відчуття: «О, маю правильну відповідь — я рухаюся далі». А тепер уявіть, що ми залишимо умовно три дещо складні завдання. Тоді кожне буде критичним для отримання результату. А далі уявіть, що ви не знаєте, як розв’язати жодну запропоновану задачу, або ж отримали розв’язок, але ваша відповідь не збігається з жодною наведеною. І все — паніка.
Тетяна Вакуленко
Я звернула б увагу на інше. По суті, відмінність цієї моделі від попередньої, яка була у 2023 році, в тому, що тоді вступники проходили іспит з трьох предметів, а тепер з чотирьох. І коли минулого року спільно з KSE проводили анкетування учасників НМТ, то вони зауважували, що їм не настільки складно проходити тестування впродовж чотирьох годин, як готуватися до чотирьох предметів. Вступникам насправді складно опановувати такий великий обсяг навчальних матеріалів на достатньому рівні, враховуючи те, що величезна частина навчального часу проходить в укритті або в дистанційному форматі.
«Може, треба повернутися до моделі тестування з трьох предметів»
Повертатися чи не повертатися до трьох предметів — це не в компетенції Українського центру оцінювання якості освіти. Минулого року до обов’язкових для складання предметів додали історію України, і це рішення ініціювало суспільство, його підтримали на рівні Міністерства освіти та науки і Верховної Ради. І якщо повертатися до попередньої моделі, то доведеться ухвалювати рішення, а який з предметів можна забрати.
Про зміст
«Математику. Бо синуси і косинуси в житті не згодяться, а іспит з цього предмета відсіює багато талановитих дітей. Тож не треба вимагати від вступників, які йдуть на гуманітарні чи мистецькі спеціальності, обов’язкової здачі тесту з математики»
Насамперед важливо розуміти, що НМТ — це іспит для вступу до закладу вищої освіти. А вища освіта не лише набір професійних умінь і навичок. Це і про здатність мислити, ухвалювати рішення, планувати своє професійне й особисте життя. Це, урешті-решт, бути освіченим. Якщо ми шукаємо суто професійної підготовки, для цього є інші заклади освіти, у тому числі й коледжі.
На моє глибоке переконання, математика хоча б на базовому, мінімальному рівні потрібна будь-якій людині. Ми живемо в дуже динамічному світі, де багато інформації, яку потрібно опрацьовувати, обробляти, зчитувати різні дані з різних джерел. Як щодо вміння працювати з даними, представленими у вигляді діаграм, таблиць? Це не потрібно українцям? Кожен і кожна з нас має вміти розраховувати свої фінанси. Чи ми не хочемо розуміти, як обрахувати відсотки? “Математика не потрібна в житті”, — це дуже дивне твердження. Навіть щоб визначити свій конкурсний бал, треба розуміти, як перевести тестові бали в шкалу 100-200, а потім підставити дані у формулу. Ось воно, життя і математика.
Я здогадуюся, чому подібні дописи з’являються в соцмережах. Бо найгірше, коли в тебе були якісь очікування і вони не справджуються. І здається, що є прості рішення для того, щоб надалі все виходило. Але це не так.
“Треба давати різні завдання тим, хто вступатиме на гуманітарний блок або мистецький напрям, і тим, хто піде в природничі науки, інженерію, IT”
Є логіка в тому, щоб мати різні вимоги. І рівень очікувань від фахівців різних напрямів підготовки має бути теж різним. Якщо я вступаю на інженерний факультет, мені необхідні глибші математичні знання, ніж якщо я вступаю на мистецькі спеціальності. Але, щоб це розмежувати, не потрібні окремі інструменти. Це закладено в самих умовах прийому на навчання: непрофільні предмети мають найнижчий коефіцієнт при розрахунку вступного бала. У коментарях часто пишуть: “От, талановитий математик займе чиєсь місце в художній академії”. Не станеться цього. Такий принцип відбору. Бо важливішим буде творчий конкурс або бал з інших предметів, якщо це гуманітарний напрям. Натомість з математики буде достатньо зовсім невисокого результату для того, щоб брати участь у конкурсі до закладу мистецької освіти.
Фактично потрібно отримати найменший прохідний бал з математики для доступу до вищої освіти. Цей прохідний бал свідчить про те, що вступник обізнаний із програмою п’ятого, шостого, сьомого класу. Цей мінімум, потрібний усім і однаковий для всіх. Поріг, який необхідно здолати зараз, — це 15% від загальної кількості тестових балів за тест. З математики — це 5 тестових балів. Урахуйте, що під час виконання тестових завдань у розпорядженні вступників є запропоновані довідкові матеріали, тобто добірки з формулами, з якими розв’язувати завдання значно легше.
Головна ж проблема в тому, скільки випускників шкіл не здатні виконати навіть найпростіших математичних завдань.
Загальна ситуація із математичною освітою — виклик, який потребує величезної уваги і цілеспрямованих дій, інакше це заважатиме розвиватися нам як суспільству і державі. Це не про — пожаліти дітей чи не пожаліти.
Пам’ятаєте, коли ми нещодавно отримали результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022, то побачили, що понад 40% наших п’ятнадцятирічних підлітків не досягли навіть базового рівня математичної грамотності. І питання не в тому, що дітям на НМТ не вистачає часу на виконання завдань. 22 завдання на годину — це ж не швидкісний тест. Випускник не знає, як підійти до завдання, яке відповідає рівню сьомого класу, і ситуація тільки погіршується.
Мені здається, що одне з основних пояснень такої тенденції в тому, що навчати математики дистанційно є надскладним викликом. Під час вивчення математики потрібно напрацювати навички розв’язання завдань. А якщо ми працюємо в дистанційному форматі, то не бачимо реакції учнів, зворотного зв’язку, наскільки самостійно учень чи учениця розв’язує ці завдання, не можемо допомогти на якихось дрібних кроках, де є помилки. І недостатнє опанування базових тем породжує більші проблеми, вони нашаровуються одна на одну, і от ми вже п’яту частину від тисячі рахуємо на калькуляторі.
У Мукачівській спеціалізованої школи №4 провели мультитест-онлайн наближений до реального НМТ
“Проблема не тільки в математиці. Тестові завдання з історії України перенасичені датами і непотрібними прізвищами”
Є програма ЗНО, яка не змінювалася з 2018 року. Відповідно, не оновлювався зміст оцінювання, оскільки воно має відповідати тому, що діти вчили. І вимога пам’ятати певні дати і прізвища — це відображення програми, вона такий підхід передбачає, і це відповідає стилю вивчення предмета в школі. Зауважу, що подекуди дописи в інтернеті про те, що тест містить запитання про незначущі, маловідомі історичні постаті, не правдиві. Буквально на днях ми оприлюднили коментар до зауважень з приводу того, що програми, мовляв, рясніють неактуальними особистостями, але ж серед них часто називають тих, кого в програмі і НМТ узагалі немає.
Тобто буде змінюватися програма, безперечно, змінюватиметься зміст оцінювання. Але драматизувати і казати, що вона перевантажена датами, малозначними фактами, не варто, тому що часто — це просто фантазія дописувачів.
“НМТ — це гонка, яка виснажує дітей, що і без того потерпають від війни. Давайте щось міняти. Інакше всі поїдуть за кордон”
Ми повністю змінили модель оцінювання в 2022 році, коли перейшли на комп’ютерне тестування, бо так склалися умови. І питання в тому, що кожного разу, коли ми хочемо щось змінити, ми маємо собі дати чесну відповідь на те, а що ми отримаємо як наслідок. Це по-перше.
По-друге, сам по собі НМТ — це вже певне вимушене зниження вимог, на яке ми пішли. Бо в ньому немає багатьох завдань з тих, що були раніше на ЗНО: немає власного висловлення, аудіювання з іноземної мови, завдань з розгорнутою відповіддю з математики (коли потрібно показати етапи розв’язання задач). Усі вони потребували вищих когнітивних дій, ніж ті завдання, що зараз. Але це не про спрощення, а про те, що та дитина, яка опанувала навчальний матеріал, отримає високий результат на тестуванні, а інша — нижчий. Очевидно, що в них мають бути різні шанси вступити до закладів вищої освіти. І не існує такого тесту чи іспиту, який би однаково успішно складали всі його учасники.
Так, ті умови, в яких живуть наші підлітки, діти, дорослі, неприпустимі і абсолютно жахливі. Але потрібно відверто зізнатися собі, що найближчі декілька років, напевно, ситуація повністю не стабілізується. І якщо ми хочемо все ж здобувати вищу освіту, працювати, створювати стартапи, бізнеси, якийсь продукт, послуги, робити дослідження, отримати навички для того, щоб відбудовувати країну, тощо, то ми маємо бути стійкими, у нас просто немає іншого вибору. На жаль, життя не справедливе повною мірою, і очевидно, що діти в умовній Португалії не стикаються із цими викликами і можуть вільно навчатися і радіти життю, а діти в Україні постійно борються за виживання.
Ще один момент стосується накручування всіх усіма, коли йдеться про очікування певних результатів НМТ від дитини. У цьому беруть участь і батьки, і вчителі, і школи, і діти. І це якраз дуже загрозливо. Ми з фахівцями ЮНЕСКО проводили спільний вебінар щодо подолання тривожності, на якому прозвучала важлива порада: треба знизити рівень очікувань і знизити рівень ставок. Навпаки, від самого початку варто пояснювати дитині, що це оцінювання не визначає всього її життя. Це просто відповіді на питання тут і зараз. Але з будь-яким результатом перед тобою є багато траєкторій, якими ти можеш іти.
Наприклад, можна скласти тест повторно наступного року. І аргументи батьків часто фокусуються навколо тези: це ж втратити цілий рік. Що означає втрати рік? Можна знайти роботу й подивитися, що то взагалі таке і як це — бути частиною колективу, брати на себе обов’язки. Так само можна піти в коледж, опановувати професію. Зараз є багато класних професійно-технічних закладів освіти. Думки про те, що такі заклади лише для найменш успішних і що там нічого не вчать, хибні.
Переконання, що вступ до вишу має обов’язково відбутися в 17 років, — те саме накручування. Тим паче, що в нас, принаймні зараз, вступники можуть скористатися своїм правом на проходження тесту і на вступ необмежену кількість разів. Приміром, цього року НМТ складатимуть приблизно 80 тисяч випускників минулих років.
Цілком нормально, коли дитина хоче вступати на конкретну спеціальність, коли вона рік підтягує математику, щоб отримати результат, достатній для омріяного університету. І добре, коли є свідоме бажання попрацювати, щоб здобути бажану освіту. Ми ж не говоримо про виш, як про “місце, де потрібно пересидіти”. Рік життя можна прожити по-різному.
Важливо, що висока тривожність перед іспитами може бути. Особливо з огляду на те, що ми наразі фактично не маємо обов’язкових поточних іспитів. Після скасування державної підсумкової атестації (ДПА) для учнів 4-х та 9-х класів, яке вперше відбулося ще в період пандемії ковіду, НМТ перетворився фактично на єдиний незалежний іспит за всю шкільну історію учня. А відтак його значення є переоціненим.
Іспити потрібні в процесі навчання для того, щоб учні розуміли, що це звичайна частина освітнього процесу, що на іспитах ми працюємо з тим самим матеріалом, який вчили. Що на іспитах не буде чогось абсолютно іншого і нового, а результати можуть бути задовільні і незадовільні.
На мій погляд, щорічні баталії навколо НМТ — серед іншого і через відсутність цього досвіду проходження іспитів. Окрім цього, ми не маємо реальної картини навчальних досягнень учнівства. Якась учениця (учень) може 11 років не знати математики, але оскільки вона дуже слухняна, ходить на всі уроки, переписує домашнє завдання, щось десь робить, то і оцінки має більш-менш нормальні. Але, виходить, ці оцінки не були показовими.
“Було б логічно повернутися до ДПА”
На жаль, це складне питання. На сьогодні, ми не готові забезпечити проведення ДПА для всіх дітей, у тому числі з територій, де ведуться бойові дії, для тих, хто за кордоном. Тому шанси повернутися до всеохопного ДПА найближчим часом мінімальні. Звичайно, ми працюємо над тим, щоб це стало можливим після стабілізації ситуації в країні.
