“Такого масштабу операція — це абсолютно нова історія, такого ще не було. Навряд чи таке можна повторити знову”
Олена Гусейнова: Спецоперація СБУ «Павутина» — чим вона є для вас з професійної точки зору? Що ви помітили такого, що ми не помітили за своєю радістю?
Аристократ: Такого масштабу операція — це абсолютно нова історія, такого ще не було. Навряд чи таке можна повторити знову, тому що ворог, скоріш за все, вживатиме якихось заходів, як і завжди після таких провалів.
Подібного масштабу операції – це дуже багато коштів та зусиль. Як мінімум, тому, що на настільки великій дистанції контролювати набагато складніше, ніж на тій, де доводиться працювати нам.
Сергій Жадан: Ти говориш, що це не можна повторити — чи справді це так? Згадай історію з Чорнобаївкою, де росіяни вперто заводили техніку на те саме місце і втрачали її. Чи історію із Кримським мостом, який зараз уже втретє став об’єктом атаки, і росіяни нічого не можуть зробити. Можливо, в цьому випадку ми трішки переоцінюємо і традиційно боїмося ворога, який говорить, що в нього непрохідна система протиповітряної оборони, яку неможливо подолати? Досвід показує, що можливо.
Аристократ: Вони будуть досить довго придумувати контрзаходи, тому що у них все ж таки аеродроми величезні. Потрібен час, навіть щоб просто зробити укриття. Потрібно зробити подавлення від РЕБ, а для цього треба знати якісь частоти — коли вмикати, коли вимикати, щоб ще й собі не нашкодити. Тому що СБУ працювало лише 10-15 хвилин, а весь інший час воно буде їм самим заважати.
Плюс, це завжди потребує ресурсу якогось, бо РЕБ — це ж не просто кнопочку натиснути. Постійно потрібне паливо, електроенергія, техніка ламається, виходить з ладу — і все це має бути масштабовано. Як показує практика, коли декілька місяців нічого не відбувається, — хтось щось забуває вимкнути, щось ламається.
Все-таки у Чорнобаївці історія була менш публічною для ворога. Вони намагалися це приховати, не так легко було медійно це висвітлити, не було кадрів, які облетіли весь світ. Але ми про це знали, знали і місцеві, що воно постійно прилітає. Ворог трохи активніше вчиться, коли отримує такий удар.
Спецоперація Павутина
Олена Гусейнова: Washington Post зазначив, що «Павутина» — це переломний момент в історії військової справи. Вона ніколи не буде такою як колись, після цього все буде інакше, тому що це заявка, що дрони можуть перемогти літаки. Мені цікава ваша реакція на ці твердження. Чи це дійсно такий переломний момент?
Анатолій Храпчинський: Почнімо з того, що насправді Україна задала тренд новим видам безпілотників. Весь світ рухався у напрямку, щоб прибрати пілотів, наприклад, з літака F-35, і це була б безпілотна система. Ми ж суттєво зменшили розміри ударних безпілотників, в тому числі за рахунок комплексного підходу, коли 10-15 дронів одночасно можуть атакувати одну ціль. Це створює заміну великим літакам, натомість приходять маленькі системи, які можуть контролюватися при цьому пілотами.
Ця операція СБУ — це злам архітектури безпеки будь-якої держави. Це треба зазначити, бо тут і треба нам готуватися.
“Кожна війна генерує нову зброю, залишаючи те, що раніше використовувалось”
Сергій Жадан: Ми говорили з Олександром Камишіним, радником Президента зі стратегічних питань, він згадував, зокрема, дрони, які вражають інші дрони. Безпілотні літальні апарати стають фактично зброєю номер один у цій війні?
Анатолій Храпчинський: Безумовно. Це дешевий засіб озброєння, який зараз розвивається. Але з часом він усе одно буде дорожчати. Тому що ми хочемо туди поставити тепловізійну камеру, штучний інтелект, досліджувати різноманітні засоби ураження та можливості щодо корисного навантаження. Це буде здорожчувати безпосередньо носій, але все одно ми кажемо про новий підхід у застосуванні озброєння.
Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський та командир взводу FPV-дронів у батальйоні розвідки 13-ї бригади НГУ «Хартія» Аристократ у студії радіо Хартія
Сергій Жадан: Фактично робота української та російської оборонки показує, що змінюються цілі інвестування військового оборонного комплексу. Тому що робити танки виявляється і важче, і дорожче, і повільніше, ніж робити дрони і великі літаки. Знову ж таки, треба мати для цього велику матеріальну базу, а в умовах України це ще й питання безпеки. Це справді воєнна економіка майбутнього?
Анатолій Храпчинський: Зауважмо, що після Другої світової більшість світу розраховувала, що не будуть використовуватись танки та артилерія, а високоточна зброя на кшталт крилатих ракет буде основним видом озброєння. Але кожна війна генерує нову зброю, залишаючи те, що раніше використовувалось: ми ж досі використовуємо гвинтівки/автомати на лінії бойового зіткнення.
Насправді, якщо ми кажемо про появу нових засобів ураження, це лише збільшує наші можливості, змінює підхід до тактики застосування. І саме комплексне застосування різноманітних видів озброєння є запорукою успіху виконання бойових задач.
Сергій Жадан: Від початку великої війни ми дуже покладалися передусім на західну техніку та західну зброю. І одним із найбільш очікуваних, найбільш бажаних був запит на авіацію, зокрема на F-16. Всі говорили: з’являться F-16 і змінять війну, це буде перелам. Ось F-16 з’явилися. Наскільки сподівання на них виправдані, чи вони від початку були завищеними?
Анатолій Храпчинський: Ми кажемо про отримання літака F-16, при цьому не говоримо, що нам західні партнери передали, наприклад, далекобійні ракети AGM-158 JASSM. Далі — протокол [мережі обміну даними] LINK-16. Далі — літаки дальнього радіолокаційного виявлення, які могли би керувати цю авіацію. Тому ми повертаємося до питання, що один вид озброєння ще не є запорукою успіху. Є комплекс застосування різноманітних видів озброєння.
Більшість європейських представників зазначає, що вони готові закуповувати українське озброєння, але хочуть, щоб це озброєння відповідало або європейським стандартам, або стандартам і доктринам НАТО. На моє запитання, чи відповідає їм сучасна війна, — ніхто не дає відповіді. Вони розуміють, що ми задали зовсім інший tone of voice війни та зовсім інший підхід.
Безумовно, операція СБУ — це перелам війни з точки зору військової тактики. Але ми воюємо з терористами, і терорист в будь-якому випадку до останнього буде намагатися завдати якомога більше шкоди.
“Потенціал FPV ще далеко не розкритий”
Олена Гусейнова: Дрони розвиваються дуже швидко, аж так, що вже ми ніякі стандарти не поміщаємось, бо самі їх і задаємо. Але які можливості в майбутньому, власне, у FPV, і як вони розвиваються, зокрема, в сфері розвідки?
Аристократ: Потенціал FPV ще далеко не розкритий, ми його тільки починаємо розгортати, дивитися, застосовувати. В одних задачах виходить, в інших — ні, починаємо треті задачі дивитися. Якщо взяти, наприклад, задачі бригади, ми цей потенціал розкриваємо щодня.
Оператор 47 ОМБр з FPV дроном
У нас основна мета — не підпустити піхоту противника до нашої, зберегти наших піхотинців. Для нас вже є поразкою, коли вони просто вступають у контактний бій. Це ще не означає втрати людей, майна і позицій — але це вже поразка.
Звичайно, FPV не замінять танки, авіацію, артилерію, піхоту. Авіація може більші бомби нести, артилерія швидше доставляє снаряд — а нам потрібно 5-15 хвилин, щоб на ту ж відстань долетіти. Але це якісно доповнює розвідку. Раніше вона виходила в поле, ходила, шукала, дивилась, поверталась. І це завжди був ризик, небезпека. Зараз для розвідки може висіти 5-10 дронів 24 години на добу. І кожен мікрорух ми бачимо: з якої нори вилізли, в яку залізли, де їхні маршрути. Ми все це спостерігаємо, аналізуємо і вживаємо відповідні заходи.
Анатолій Храпчинський: Я додам як виробник засобів електронної боротьби і деяких видів дронів-перехоплювачів. Аналітика, яку нам надають військові, дозволяє створювати якісніші продукти. Але в нас зараз велика кількість компаній-виробників, і нам потрібно синхронізувати наші задачі.
Потрібна уніфікація дронів, щоб ми розділяли окремо, наприклад, кодифікацію борта, рами, системи зв’язку, камер – аби прискорити можливості. Це потрібно, щоб військові на лінії боєзіткнення могли компонувати згідно з задачами борт, який їм потрібен, а не допрацьовувати самостійно те, що вже кодифіковано, але має певні зміни, бо не може використовуватись у наявних умовах.
Тому я підтримую в цьому питанні пані Марію Берлінську щодо створення безпосередньо інженерної ставки з аналітичним департаментом. Настав час якісно провести аналітику усього озброєння, яке ми використовуємо на лінії боєзіткнення. Це народить нам якісне технічне завдання для виробників і додатково дасть розуміння потреби військових: скільки яких дронів потрібно, для яких задач. І так будемо нарощувати більше можливості щодо тактики застосувань.
Джерело: Авіаексперти про операцію «Павутина»: коли ворог отримує такий удар, він вчиться активніше
