Українознавчий компонент VS подвійне навантаження
На травень 2025 року понад 360 000 дітей, які виїхали за кордон, продовжують навчання в українських школах дистанційно або на індивідуальних формах. Переважно ці учні відвідують місцеві школи за кордоном, тож українську освіту здобувають у вільний час — вечорами або навіть ночами. Це подвійне навантаження впливає як на якість освіти, так і на емоційний стан самої дитини. Адже учень навчається за повною програмою в обох закладах освіти.
Саме тому ще з 2023 року МОН упроваджує програму українознавчого компонента. Це скорочена програма, що дозволяє вивчати лише предмети, які учні не вивчають у закордонній школі, — українську мову, історію, літературу, географію, основи правознавства та Захист України. Оцінки з решти предметів, які учні вивчають у школах за кордоном (математика, хімія тощо), – можуть перезараховувати відповідно до шкали, розробленої МОН. Школи, які викладають за програмою українознавчого компонента, адаптують розклад до потреб дітей. Так учень залишається в українській системі освіти й не має зайвого навантаження.
Сьогодні шкіл з українознавчими класами – 40. Обрати школу та подати заяву на навчання можна на зручній платформі: ukrainian.studies.mon.gov.ua. Протягом 5 робочих днів після подання заявки, з батьками чи іншими представниками дитини, сконтактує адміністрація школи щодо зарахування до українознавчого класу.
Суботні / недільні школи та офіційне визнання результатів
Суботні та недільні школи існують вже десятки років. Проте надзвичайно цінно, що низка організацій та інституцій у перші місяці повномасштабного вторгнення організувала нові школи для українців за кордоном. Сьогодні таких освітніх осередків понад 500 у всьому світі: від Канади до Японії.
Ці заклади є тим містком, який допомагає дітям залишатись в українському контексті, дає можливість чути мову, вивчати історію, культуру, спілкуватися з однолітками з України. Наше спільне завдання — зробити так, щоб знання й уміння, які діти здобувають у цих школах, не були номінальними, а офіційно визнавались українською системою освіти. Завдяки цьому реінгреграція до українських шкіл буде максимально простою і доступною. Для цього наша команда спільно з партнерами напрацювала кілька інструментів.
Восени минулого року ми залучили представників освітніх осередків за кордоном до робочої групи, де спільно працювали над порядком визнання результатів навчання, здобутих за кордоном. Відтепер, за цим порядком, в осередків є можливість пройти верифікацію від МОН та МЗС і долучитись до обліку. Це означає, що результати навчання, які дитина здобула у верифікованій суботній або недільній школі, буде офіційно визнавати українська держава. Тож дитина зможе:
- повернутися до навчання в українській школі без додаткового оцінювання;
- отримати українське свідоцтво про освіту та вступити в український ЗВО;
- мати два свідоцтва про освіту: українське та іноземне.
Верифіковані осередки матимуть доступ до діджитальної платформи, над якою ми працюємо спільно з партнерами — Приватбанком. Там вчителі зможуть завантажувати матеріали для дітей, відзначати їхню успішність тощо.
Обрати осередок у тій чи тій країні можна на цій інтерактивній мапі.
Міжнародна українська школа
Суботні та недільні школи можуть співпрацювати з Міжнародною українською школою. МУШ — це державна школа, яка працює для українських дітей за кордоном уже понад 15 років. Сьогодні її партнерами є осередки з 14 країн. Дитина може навчатись в осередку, який є партнером МУШ за програмою українознавчого компонента. Або ж є опція навчатись за повною програмою на екстернатній формі.
Після завершення навчання дитина отримує український документ про освіту. МУШ співпрацює з громадами, посольствами та партнерами, щоб навчання було доступним, а зв’язок з Україною — постійним.
Окрім екстернату, сімейна форма освіти також залишається доступною для дітей за кордоном.
Повна українська освіта з-за кордону
Це менш поширений, але також реальний сценарій. Він можливий лише тоді, коли відвідування шкіл за кордоном не вимагається країною перебування.. У такому випадку дитина може проходити повну українську програму дистанційно.
Вона навчається за українськими підручниками, складає підсумкові оцінювання, а після завершення отримує офіційний документ про освіту державного зразка. Це означає, що дитина може безперешкодно продовжити навчання в Україні — у школі, коледжі чи ЗВО.
Оскільки таке навчання відбувається повністю онлайн, ми рекомендуємо батькам додатково підтримувати очну комунікацію: заохочувати участь дитини в гуртках, долучати до українських культурних заходів чи суботніх шкіл у країні проживання. Соціальні навички, уміння працювати в команді, відчуття спільноти – усе це вкрай важливо для розвитку школярів, де б вони не були.
Партнерство і комунікація як основа сталих рішень
Наші рішення мають законодавчий фундамент. Уже ухвалено зміни до закону “Про повну загальну середню освіту” щодо визнання результатів навчання, здобутих за кордоном. Уряд затвердив Порядок визнання результатів.
Але не менше за нормативну базу для нас важлива стратегія — жива, гнучка, базована на комунікації. Вона спирається на дві ключові речі. Перше — постійний діалог з батьками та вчителями: ми запрошуємо їх на зустрічі, обговорюємо виклики, збираємо зворотний зв’язок, залучаємо до робочих груп і враховуємо досвід.
Друге — партнерства. Ми працюємо з організаціями, які вже багато років підтримують українську діаспору: Світовим конгресом українців, МІОКом, посольствами. Ми вже провели 11 зустрічей з освітніми осередками за кордоном за участю понад 900 учасників із 50 країн світу. Спілкуємось з посольствами, які є важливими партнерами на місцях. Говоримо з командами шкіл, які вже впроваджують українознавчий компонент, і розуміємо, з чим стикаються директори та вчителі. Завдяки цим зв’язкам ми краще розуміємо умови, в яких живуть і навчаються наші діти, і напрацьовуємо дієві рішення, які відповідають викликам.
Доступ до української освіти — це не лише про знання. Цими інструментами ми зберігаємо ідентичність, мову, культуру, відчуття належності до своєї країни. Створюємо механізми, які дадуть змогу дитині повернутись. Навіть якщо дитина залишиться жити в іншій країні, ми хочемо, щоб вона відчувала себе частиною України й прагнула долучитися до її розвитку — вміннями, ресурсами, інвестиціями тощо. Наше завдання — не втратити цей людський капітал, бо саме він є найціннішим ресурсом для майбутнього країни.
Джерело: Не втратити зв’язок: освітні рішення для українських школярів за кордоном
