
Василь Малюк
Німецький журналіст, старший редактор розділу «Політика безпеки та конфлікти» видання Bild Юліан Рьопке написав у своєму Х: «Це найбільша атака, коли-небудь здійснена на стратегічні сили Росії». У тому ж Х інший німецький політик Ніко Ланге, колишній керівник апарату попереднього міністра оборони ФРН, зазначив, що «зменшення кількості російських стратегічних бомбардувальників – це чистий позитивний ефект для безпеки Німеччини та Європи». Пана Ланге СБУ затримувала в червні 2010 за підозрою у шпигунстві, до речи. Відпустили, дипломат все ж таки.
Кілька слів про те, що сталося: Служба безпеки України провела спецоперацію «Павутина», наслідком котрої стало ураження 41 бомбардувальника стратегічної авіації на аеродромах «Оленья» (Мурманська область), «Дягілєво» (Рязанська область), «Іваново» (Івановська область) та «Бєлая» (Іркутська область). Fpv-дрони уразили щонайменше 41 літак стратегічної авіації ВКС ЗС РФ, серед котрих також є літак ДРЛВ А-50. За інформацію, котра потребує уточнення, уразили також 11-12 Ту-95МС (десь 20% наявного парку), 13-15 Ту-22М3 (25%), 1 Ту-160 (менше 10%). Загальні збитки для російської авіації оцінюються щонайменше у два мільярди доларів США. За попередніми оцінками, ворог втратив в одному ударі 34% своєї стратегічної авіації.
Операція є досить цікавою як за замислом, так і за реалізацією, а за логістикою – взагалі унікальною. На територію противника були доставлені окремо fpv-дрони та мобільні дерев’яні будиночки.

В обраний день і час фури, керовані російськими далекобійниками, які не були обізнані, що є учасниками «Павутини», прибули на стоянки поблизу аеродромів базування російської дальньої авіації. Далі працювала автоматика: дахи будиночків розкрилися і звідти піднялися у повітря fpv, котрі і атакували літаки на стоянках. Судячи з відео, котрих – ціла купа, можна припустити, що дрони використовували ШІ, адже деякі зависали перед атакою біля літака, обираючи вразливе місце – паливні баки, пілони для підвіски зброї. Карлсони Малюка, так би мовити.

Що вкрай важливо – українські учасники операції евакуювалися з ворожої території та на момент її початку перебували у безпеці. Тобто у нас – без втрат.
На момент удару було відомо про перебування на аеродромах:
«Оленья» (аеродром авіації Північного флоту ВМФ ЗС РФ) – 40 Ту-22М3, 11 Ту-95мс, 5 Ан-12;
«Бєлая» (аеродром 200-го важкого бомбардувального авіаполку) – 39 Ту-22М3, 7 Ту-160, 6 Ту-95мс, 30 Міг-31, 2 Іл-78м, 6 Ан-26, 2 Ан-12;
«Дягілево» (аеродром 203-го авіаполку літаків-заправників та 43-го Центру бойового застосування і перенавчання льотного складу дальньої авіації) – літаки Ту-95 та Ту-22М3;
«Іваново» (аеродром 610-го Центру бойового застосування і перенавчання льотного складу військово-транспортної авіації, аеродром 98-ї пдд) – літаки А-50, Ту-95 та Ту-22М3.

Пожежа на російському військовому аеродромі
Що означає втрата 41 літака нашим противником?
До «Павутини» противник мав у складі командування дальньої авіації 129 стратегічних бомбардувальників-ракетоносців Ту-95МС і Ту-160 та дальніх бомбардувальників Ту-22М3:

Туполєв ТУ-95МС з ракетами Х-101 на передньому плані.
• 58 Ту-95МС: головна зброя – ракети Х-22, Х-101, Х-102, Х-555. У війні проти України ворог втратив 2 літаки. У 1999 році Україна передала Росії три таких бомбардувальники.

Надзвуковий бомбардувальник стратегічного призначення ТУ-160М
• 16 Ту-160: головна зброя – ракети Х-22, Х-55, Х-101, Х-555. До 1 червня втрат не відзначалося. Три літаки – в стадії випробувань. Між іншим, в строю противника перебувають щонайменше шість бомбардувальників, які в тому ж 1999 році передала Україна з аеродрому Прилуки.

російський ТУ-22 в аеропорту “Шайковка”
• 58 Ту-22М3: головна зброя – ракети Х-22. У війні проти України ворог втратив шість літаків.
До великої війни противник при повному залученні всіх літаків командування дальньої авіації був здатний задіяти в першому ядерному ударі 1156 крилатих ракет повітряного базування. Теоретично. Проте практично від початку війни росіяни змушені економити ресурс планерів та двигунів, тому жодного разу його бомбардувальники не вилітали з повним бойовим навантаженням. Тож реалістично припускати, що противник здатний застосувати у першому ударі від 400 до 600 крилатих ракет з ядерними/неядерними бойовими частинами. А після того, як Малюк і карлсони раптово привітали РФ з днем її військово-транспортної авіації, росіяни можуть задіяти в залпі 260-400 ракет, тобто повітряна компонента ядерної тріади ворога суттєво ослабла.
Загалом у складі згаданої тріади на авіацію припадало 10-15% (решта – РВСН та підводні човни). «Павутина» зменшила цю долю до 5-7%. Звідти випливає, що стратегічна авіація Росії вже не може забезпечити повноцінний ядерний залп по США/НАТО:
• Стратегічна авіація фактично втратила здатність забезпечувати масований перший удар – її роль зменшилася удвічі, і тепер вона більше підходить для другого удару або для локальних операцій;
• РВСН та підводні сили стають ще більш критично важливими для ядерного потенціалу РФ;
• Втрата частини Ту-95МС особливо болісна: це носії ракет Х-102 з ядерними боєголовками з дальністю пусків до 5,500 км, які були основою масованого удару по США та Європі;
• Ту-22М3 лише частково могли бути залучені до ядерного удару (одна з задач – постановка морських мін, між іншим), але їх втрата також знижує можливості дальньої бомбардувальної авіації у регіональних конфліктах (наприклад, проти України чи НАТО в Європі).

Якщо проти кожного аеродрому було задіяно 250 fpv-дронів по 1000 доларів за штуку, то загальний чек удару без логістично-адміністративних витрат – близько мільйона доларів. Втрати ворога – в дві тисячі разів більші.
Ось так виглядає асиметрія у сучасній війні. Такі ось Малюк і карлсони.
Джерело: Малюк і карлсони. Чорний день російської стратегічної авіації