Що таке ВВП-варанти і звідки вони взялися?
ВВП-варанти – це похідний фінансовий інструмент, створений у 2015 році під час реструктуризації зовнішнього боргу України. На відміну від звичайних облігацій, виплати за варантами прив’язані до зростання економіки. Якщо ВВП зростає на 3–4% на рік, кредитори отримують 15% від суми перевищення 3%, а при зростанні понад 4% – додатково 40% від суми перевищення. До 2025 року платежі обмежені 1% ВВП, а розрахунки йдуть із затримкою у два роки. Наприклад, за 2023 рік, коли економіка зросла на 5,5%, виплата мала б скласти 665,4 мільйона доларів. Строк дії варантів – до 2041 року. Ці цінні папери були частиною компромісу з кредиторами, щоб полегшити борговий тягар України після 2014 року. Але, треба бути відвертим, вони створили велику проблему своїми умовами щодо нашого майбутнього швидкого економічного відновлення. Близько 20% варантів на сьогодні належать українським інвесторам.
Чому Україна пропускає платіж?
Україна з середини 2024 року вела переговори з власниками ВВП-варантів, серед яких значну частку (близько 30%) становлять хедж-фонди. У березні–квітні 2025 року перемовини активізувалися: уряд запропонував обміняти варанти на єврооблігації на умовах реструктуризації 2024 року, що було б справедливим. Проте кредитори висунули надто жорсткі вимоги, які Україна, враховуючи війну та економічні виклики, не могла виконати. Як результат, уряд скористався мораторієм на виплати за ВВП-варантами, запровадженим у серпні 2024 року. Цей мораторій діє до завершення реструктуризації, тож із 2 червня 2025 року ці цінні папери матимуть статус “непрацюючого боргу”. Технічно, це дефолт за ВВП-варантами, про що Україна офіційно повідомила, зокрема, на Ірландській фондовій біржі.
Що означає “технічний дефолт”?
Термін “дефолт” звучить загрозливо, але в цьому випадку він не матиме руйнівних наслідків. Ось ключові факти:
- Відсутність крос-дефолту. Під час реструктуризації зовнішнього комерційного боргу (20 мільярдів доларів) у 2024 році Україна домовилася з кредиторами про виключення принципу крос-дефолту. Це означає, що невиплата за ВВП-варантами не вплине на інші зобов’язання, як-от єврооблігації, і не спровокує ширшої боргової кризи.
- Ринкова реакція – спокійна. Фінансові ринки сприйняли новину стримано. Низький спекулятивний кредитний рейтинг України вже відображає воєнні ризики, тож жодних різких коливань на валютному чи борговому ринках не сталося.
- Міжнародна підтримка. Пропуск платежу не вплине на боргову стійкість за програмою МВФ (EFF), яка в цілому підтримує реструктуризацію. Україна продовжує отримувати фінансування через механізми ERA (використання прибутків від заморожених російських активів) та програму Ukraine Facility від ЄС. Це забезпечує стабільність бюджету.
- Локальний аспект. Оскільки 20% варантів належать українським інвесторам, частина “непрацюючого боргу” залишається в межах країни, що зменшує зовнішній тиск.
Чи може вплинути технічний дефолт за ВВП варантами на стан внутрішнього боргового ринку?
На ринку ОВДП в Уряду через це не буде проблем з обслуговуванням боргу. Лише на гадаю: за 34 роки Незалежності Україна не допускала дефолтів чи реструктуризацію на ринку ОВДП перед приватними власниками облігацій. Вважаю, що так буде і в наступних роках
Наслідки для українців. Для звичайних громадян пропуск платежу не матиме наслідків. Курс гривні залишиться стабільним, доступ до банківських послуг чи ціни на товари не зміняться. Державний бюджет підтримується міжнародними партнерами, а економіка поступово відновлюється після воєнних потрясінь.
Цей дефолт – радше фінансовий маневр, ніж криза. Він дозволяє Україні зберегти ресурси для нагальних потреб, таких як оборона чи соціальні виплати, поки триває війна. Що буде далі? Україна не припиняє діалог із кредиторами. Уряд прагне знайти компромісне рішення щодо реструктуризації ВВП-варантів, яке не підірве боргову стійкість і підтримає економічне відновлення. МВФ та інші партнери підтримують цей процес, що додає впевненості в успішному результаті. Очікується, що переговори продовжаться найближчими місяцями, і компроміс буде знайдено.
