Фестиваль частково повертається до передвоєнного формату. Зокрема, в КА знову братимуть участь малі видавці — цей крок має на меті підтримати учасників, які лише починають шлях і мають поки що від двох до десяти виданих книжок. Також на фестиваль повернеться Ярмарок ілюстраторів: 12 художників презентуватимуть свої роботи. Загалом програму фестивалю складуть понад 200 подій: дискусії, лекції, читання, воркшопи, зустрічі з авторами, виставки, концерти, спектаклі.
Фокус-тема ХІІІ Книжкового Арсеналу, сформульована як «Все між нами — переклад», курують професорка історії Єльського університету Марсі Шор і видавчиня та перекладачка Оксана Форостина.
Розповідаємо про 11 важливих подій фестивалю.
Кіноперфоманс «Василина»
Кадр з фільму «Василина»
30 травня, 20:30
Це – репрем’єра фільму «Василина» (1928) режисера Фавста Лопатинського за оповіданням Івана Нечуя-Левицького «Бурлачка». Подія організована Довженко-Центром в рамках циклу «Літературний кіноканон», де досліджують кінематографічні екранізації літературної класики.
Лопатинський – театральний актор, сценарист, режисер театру «Березіль» та студії ВУФКУ. «Василина», яка зберіглася без двох частин, стала однією з причин пізніших цькувань режисера за український націоналізм. Головну роль у фільмі виконує Зінаїда Пігулович – дружина режисера і його колега по «Березолю». Художнім оформленням картини займався творець українського архітектурного модерну, автор Державного Герба УНР Василь Кричевський.
Музичний супровід кіноперфомансу забезпечать інструментальний фолк-гурт «ДваТри» та електронний виконавець Symonenko (Віталій Симоненко).
«Вільний у полоні»: презентація книжки Ігоря Козловського
31 травня, 13:30
Ігор Козловський (16 лютого 1954, Макіївка — 6 вересня 2023, Київ) — український науковець, філософ, релігієзнавець, письменник, поет, громадський активіст, один із організаторів молитовного марафону «За мир, любов та цілісність України» у Донецьку (2014). Патріот своєї країни і просто надзвичайно хоробра людина.
27 січня 2016 року Козловський був захоплений бойовиками так званої «Донецької народної республіки» за проукраїнську позицію, пережив тортури, перебував у полоні 700 днів. 27 грудня 2017 року звільнений за обміном.
«Вільний у полоні» – це, фактично, книжка-монолог, складена з інтерв’ю та лекцій різних років. Учасниками заходу є колеги й учні Козловського – Анна Грувер, Олександра Матвійчук, Костянтин Сігов. Модерує Тетяна Терен.
Презентація книжки «Іменем міста»: мальопис Костянтина Зоркіна
31 травня, 15:00
Костянтин Зоркін – художник, переважно графік, також працює в жанрах інсталяції, перформансу, ленд-арту. Навчався у Харківській академії культури за спеціальністю «культурологія». Є автором лялькових вистав. У 2014 р. заснував «Лабораторію неспрямованих дій». Читає лекції з теорії та філософії візуального мистецтва. Відзначений театральною премією ГРА за співавторство вистави про воєнний досвід жирафа Монса. Живе і працює в Харкові.
«Іменем міста» — проєкт Харківського літературного музею, що поєднує візуальне мистецтво, архітектуру, літературу, кіно. Видання мальопису Зоркіна — одна з його частин.
Як зазначено на сайті видавництва, в мальописі Харків стає кораблем, який застряг біля ворожих берегів. Його команда складається з персонажів-метафор, що уособлюють різні аспекти ідентичності міста. За кожним з них стоїть конкретна людина, що брала участь у створенні проєкту. Всі вони діляться з героєм історії своєю суперсилою. Цей мальопис — досвід спільного проживання війни.
Учасники – Костянтин Зоркін, Наталка Маринчак. Модерує видавець Олександр Савчук.
Зустріч з авторкою: Юлія Паєвська (Тайра)
31 травня, 15:00
Легендарна Тайра постане на «Книжковому Арсеналі» в незвичній якості поетки. Вона презентуватиме дебютну збірку віршів «Наживо». Книжку випустило одне з найавторитетніших видавництв України «Меридіан Черновіц».
Юлія Паєвська — українська військовослужбовиця, парамедикиня, командирка підрозділу «Янголи Тайри» та евакуаційного відділення 61 військового мобільного госпіталю, офіцерка корпусу НГУ «Хартія». 16 березня 2022 року під час облоги Маріуполя потрапила у російський полон, була звільнена через три місяці. Нагороджена відзнакою Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції», медалями «За сприяння Збройним Силам України» та «Захиснику Вітчизни», нагрудним «Знаком пошани».
Ось що каже сама Паєвська про «Наживо»:
«Ця збірка — свідчення.
З катівень, з полів бою, з місць, де наша здатність зберігати людяність випробовувалась пеклом.
Це свідчення для всього світу.
І підтримка — для тих, хто знає, що несе із собою ворог».
На «Книжковому Арсеналі відбудеться автограф-сесія зі вступним словом авторки.
Оксана Забужко презентує збірку «Наша Європа»
31 травня, 17:00
Кожна нова книга класикині українського красного письменства є подією. «Наша Європа» – добірка есеїв, передмов до книжок і мемуарів, написаних за три роки повномасштабної війни. Зокрема, тут можна прочитати передмову до «Родинної історії» Чеслава Мілоша, написану на замовлення видавництва «Знак» (Краків).
Про випуск видання письменниця оголосила на літературному вечорі у Молодому театрі 25 лютого 2025, на день народження Лесі Українки. З цього приводу Забужко підкреслила:
«Те, що розповідь про майбутню книжку “Наша Європа” припала якраз на 25 лютого, можна вважати невипадковим збігом, – у певному сенсі саме Леся Українка і є символічна “наша Європа”, не тільки доби Belle Epoque, а й пізніших “темних часів”, коли ми й самі погоджувались вважати себе “російською провінцією”, начисто забувши про своє європейське первородство (“Камінний господар” і “Осіння казка”, навіть без належних історичних знань прочитані, будили пам’ять про лицарську добу як “нашу”)».
Зустріч модеруватиме журналіст Вадим Карп’як.
Дискусія «Їдиш як українська мова»
Дов-Бер Керлер
1 червня, 12:00
Їдиш – мова єврейської діаспори з надзвичайно драматичною історією. На початку Другої світової війни у світі було від 11 до 13 мільйонів носіїв їдишу, значна частина яких жила в Україні. Однак масове знищення євреїв під час Голокосту призвело до радикального зменшення використання цієї мови: 85% загиблих були якраз тими, хто розмовляли їдиш.
Однак сьогодні їдиш знову є предметом рефлексії як мова України. Їдише-українські літературні переклади переживають ренесанс у часи війни. Про це міркуватимуть академік, автор 6 збірок поезії їдишем Дов-Бер Керлер (США), професорка літератури в Каліфорнійському університеті в Сан-Дієго, перекладачка Амелія Ґлейзер (США), соціолог, дослідник культури, головний редактор видавництва «Дух і Літера» Леонід Фінберг (Україна), поет, редактор, літературознавець, етнограф Велвл Чернін (Ізраїль). Модераторка дискусії – перекладачка Тетяна Непипенко.
Дискусія «Життя на межі: презентація книги, що виросла з Книжкового Арсеналу»
1 червня, 19:30
Книжка «Життя на межі» народилася з поїздок філософа Володимира Єрмоленка і літературознавиці Тетяни Огаркової Україною. Володимир і Тетяна після початку повномасштабного російського вторгнення здійснили понад 40 подорожей деокупованими чи прифронтовими територіями на Півночі, Сході, Півдні України. Поїздки були волонтерськими – щоб перегнати автомобілі для військових, привезти книжки для цивільних, – а також інформаційними: автори робили репортажі кількома іноземними мовами про російські злочини в Україні. Нерідко Володимир і Тетяна опинялися в лічених кілометрах від ворога.
«Життя на межі» – це назва фокус-теми минулого «КА», кураторами якого були Єрмоленко й Огаркова. Що ж до змісту, то, як зазначають автори: «Ця книжка філософська – або, радше, це спроба філософського репортажу». Війну вони осмислюють, вписуючи у ширший культурний контекст.
Модерує дискусію директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта.
Дискусія «Taking Evil out of Scare Quotes: Ганна Арендт і проблема зла у постмодерному світі»
1 червня, 14:00
Ганна Арендт — німецько-американська політологиня, історикиня, викладачка та письменниця, одна з найважливіших мислительок XX століття. Її праці про тоталітаризм та епістемологію справили значний вплив на політичну теорію. В 1961 році, висвітлюючи процес над нацистським злочинцем Адольфом Айхманом в Єрусалимі, вона сформулювала знамениту нині тезу про банальність зла: природою зла є його обмеженість, брак глибини — попри наші очікування демонічного. Свою роботу “Джерела тоталітаризму” Арендт завершує твердженням: “ми можемо сказати, що радикальне зло постало у звʼязку з системою, за якої всі люди стають однаково зайвими”.
Нині, у розпал російської агресії проти України, ідеї Арендт є особливо актуальними.
Учасники дискусії – американська історикиня, професорка Єльського університету Марсі Шор і філософ Володимир Єрмоленко.
Розмова «Відродження премії Конрада: розмова з фіналіст(к)ами»
1 червня, 14:30
Літературна премія імені Джозефа Конрада-Коженьовського заснована у 2007 році Польським Інститутом у Києві. ЇЇ мета – підтримати молодих українських літераторів, показавши, що вони є «гравцями європейської ліги». В різні роки лавреат(к)ами премії ставали Тарас Прохасько, Сергій Жадан, Наталка Сняданко, Таня Малярчук, Софія Андрухович. Переможець чи переможиця отримує грошову винагороду у розмірі 3000 євро та піврічне стажування у Польщі у рамках стипендіальної програми Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia».
Премію присуджують щодва роки, однак у 2023 році присудження не проводилося. Торішнім лавреатом став прозаїк Андрій Любка. Відродження премії – одна з ознак нормалізації літературного процесу, наскільки це можливо під час війни.
Учасники розмови – Андрій Любка, письменник і історик Олександр Михед, поетка і військовослужбовиця Ярина Чорногуз. Модерує журналістка Богдана Неборак.
Жінки, які дивляться на війну: презентація документальної книги Вікторії Амеліної
1 червня, 16:00
«Дивлячись на жінок, які дивляться на війну» — це незавершена книжка української письменниці Вікторії Амеліної, вбитої російським ракетним ударом. Видання містить щоденникові записи, інтерв’ю, репортажі з місць воєнних злочинів, вірші. Важливий мотив книги – оповіді про українських жінок, які залучені в боротьбу з окупантами або документують російські воєнні злочини.
«Дивлячись на жінок…» переконливо пояснює, чому російська війна проти України розпочалася задовго до 2014 року і чому світу потрібно пам’ятати про російський терор проти українців у 1930-х і 1960-х. В лютому цього року книжка опинилася серед фіналістів премії Джорджа Орвелла в категорії Political Writing.
А на подію в Мистецькому Арсеналі зберуться героїні книги: Вікторія Бабій, Лариса Денисенко, Євгенія Закревська, Юлія Какуля-Данилюк, Віра Курико-Агієнко, Ірина Новіцька, Тетяна Пилипчук, Світлана Поваляєва, Євгенія Подобна, Ірина Довгань, Катерина Рашевська, Олена Стяжкіна, Тетяна Терен.
Виступ гурту DakhTrio «Стус. Тичина. Шевченко»
Dakh Trio (справа-наліво): Ігор Димов, Софія Баскакова, Володимир Руденко
1 червня, 20:00
DakhTrio — це проєкт акторів театру ДАХ, заснований у 2019 р. Софія Баскакова (вокал), Ігор Димов (контрабас, вокал) і Володимир Руденко (фортепіано, вокал) створюють музичні твори на поезії українських поетів. Першою великою роботою колективу стала камерна мінімалістична опера «Стус: Перехожий», прем’єра якої відбулася 11 березня 2020 року. У червні 2023-го DakhTrio презентували нову виставу, яку називають музичною подорожжю – «Тичина: Феномен доби».
Торік до дня народження Василя Стуса гурт випустив 14-хвилинну композицію «Немилосердно», а цього року — «Де не стоятиму — вистою». Загалом, DakhTrio є вже пʼятим музичним проєктом спільноти театру ДАХ після DakhaBrakha, Dakh Daughters, «ЦеШо» і NOVA OPERA.
У програмі, окрім уже відомих пісень на тексти Стуса й Тичини, прозвучать нові музичні інтерпретації поезії Тараса Шевченка.
Концерт стане завершальним заходом ХІІІ «Книжкового Арсеналу».
Джерело: 13-й Книжковий Арсенал: від кіноперфомансу до мальопису
