Обмін полоненими, 24 травня 2025 року
Коли автобуси зі звільненими з полону паркуються на подвірʼї, родичі з прапорами та фотографіями вмить оточують їх.
«Ю-ррраааа! Тут є Юра? Юраааа!», — чорноволоса жінка за хвилину оббігає кілька автобусів і кидається в обійми своєму чоловікові. Її звати Олена Юзвак і в них із чоловіком є двоє дітей. Вони самі з Вінниччини. Чекали на свого Юру, військовослужбовця 59-ї бригади, пів року.
“…Я знала, що він в полоні. Я приїздила сюди, підтримувала дівчат… Ми тут квартиру зняли. Я вже їхала сюди — і мені прийшла смс від Координаційного штабу (з питань поводження з військовополеними – Ред.)”, — розповідає Олена.
Вона каже, як двоє їхніх діток — 7-річний хлопчик і 9-річна дівчинка — переживали за тата, який знаходився в полоні на тимчасово окупованій території.
Обмін полоненими, 24 травня 2025 року
“Що ви Юрію найперше сказали?” — запитують журналісти.
“Як ми його шукали, чекали… — каже Олена, витираючи сльози радості. — А він сказав, що дуже переживав, чи є нам що їсти і за що жити…”
Серед натовпу є кілька дітей, одного з них — хлопчика Тимура, сьогодні обіймає тато, Дмитро Гавриленко, який пробув у полоні 17 місяців.
Дмитро ховається подалі від камер, але спілкується з усіма родичами зниклих безвісти.
На одній фотографії пізнає чоловіка. Фото триає жінка, яка вмить починає труситись і заходитись сльозами. Вона дзвонить мамі і кричить: «Міша живий! Мій Міша живий!».
На землі сидить дуже худий молодий чоловік. Юрій. Він дуже засмучений, бо дізнався про смерть батька.
Журналісти запитують, чи вірив він, що на нього тут чекають і роблять все для його звільнення.
“Я ніколи не сумнівався. Я знав, що моя країна мене не кине. Я вам скажу чесно. Перше, що вам скажу: я вірю в Бога і дякую, що він допоміг мені повернутися додому. Друге: я люблю своїх рідних і близьких. На жаль, мій батько помер, не так багато в мене залишилося родичів… І третє: я люблю свою країну. Слава Україні!”.
Фотографії зниклих військових родичі тримають у руках, приклеюють на імпровізовані банери.
Фотографії зниклих військових
Бачимо двох жінок — маму і доньку. Вони дуже сильно плачуть. “Скажіть, будь ласка, кого ви дочекалися?”. “Ми ще не дочекалися”. Жінка схвильовано розповідає, що двоє зі звільнених сьогодні військовослужбовців сказали, що бачили в полоні її чоловіка Віталія. Він зник безвісти рік тому.
Обмін полоненими, 24 травня 2025 року
Деякі заздалегідь роздрукували фото зниклих рідних на тканинних прапорах і обгорнулися ними, як плащами.
Обмін полоненими, 24 травня 2025 року
Звільнені з полону чоловіки розглядають десятки фото, але не всіх упізнають.
«Завтра наші ще приїдуть, питайте в них», — знизує плечима один зі звільнених полонених.
Обмін полоненими, 24 травня 2025 року
Напередодні у межах обміну “1000 на 1000” додому повернулися 390 українців — 170 військових та 120 цивільних. Тобто — 697 за два дні загалом. Завтра очікується звільнення ще трьох сотень українців, які перебувають в російському полоні.
Обмін полоненими, 24 травня 2025 року
