Право для вже засуджених та тих, хто ще під слідством
Ще у травні 2024 Верховна Рада ухвалила закон, яким запровадила інститут умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання у разі їх участі в обороні країни. Важливо, що до лав Сил оборони не можуть бути призвані засуджені за тероризм, статеві злочини та злочини проти основ нацбезпеки.
Про що LB.ua докладно писав.
За даними Міністерства юстиції, загальна кількість осіб, узятих під варту, в Україні становить 37 тисяч.
За словами заступника міністра юстиції Євгена Пікалова, на сьогодні до лав ЗСУ вже долучились понад 8300 засуджених. Та ще 1000 заяв перебувають на розгляді. І за прогнозами міністерства, близько 20-30% від загальної кількості засуджених (приблизно 37 тисяч) в Україні можуть стати на захист держави.
Заступник міністра юстиції Євген Пікалов
Але така можливість мобілізуватися є не лише для тих, хто вже отримав вирок суду. Чинна стаття 335 КПК України передбачає можливість зупинення судового провадження, коли обвинувачений мобілізований до лав ЗСУ.
І як писав LB.ua, це призвело до не поодиноких випадків, коли обвинувачені в корупції мобілізуються, аби уникнути суду. Бо розгляд справи в суді на час перебування в Силах оборони призупиняється. Водночас поки судовий процес зупиняється за такими кейсами, строки давності притягнення до відповідальності минають. Тому значно зростає ризик уникнення відповідальності взагалі.
Звинувачені в корупції та мобілізовані
Загалом у поміж фігурантів ТОП корупційних справ, розпочатих НАБУ й САП, наразі мобілізовано 54 обвинувачених. Щодо них судовий розгляд уже зупинено, або може бути зупинено в будь-який момент.
Нагадаємо, декілька відомих чиновників, суддів та помічників нардепів, які мобілізувалися та уникають судового покарання:
Руслан Журило
— Руслан Журило, колишній голова правління ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», який фігурує у справі НАБУ про заволодіння 17,28 млн доларів компанії СхідГЗК. САП також обвинувачує його в заподіянні 300 млн грн збитків ОГХК на експортних схемах.
— Юрій Зонтов, брат ексголови ОАСК, якого обвинувачують у шахрайстві, підбурюванні до хабаря та брехні в декларації. Нещодавно мобілізувався. У його квартирі знайшли мільйони доларів готівкою, предмети антикваріату, сімейні фото і 100 шекелів.
— Павло Гвозденко, ексзаступник директора Держводагентства, якого обвинувачують у вимаганні й одержанні від представника юридичної особи 8 тисяч доларів США хабаря. У жовтні 2022 року Гвозденко мобілізувався до Національної гвардії.
— Ігор Дем’янчук, перший заступник голови Тернопільської обласної військової адміністрації у березні 2024 року мобілізувався, призначений на посаду начальника групи цивільно-військового співробітництва штабу управління військової частини, через що провадження за підозрою у вимаганні 2,4 млн грн хабара щодо нього довелося зупинили.
Ігор Дем’янчук
— Віталій Цвігун, екскерівник філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», фігурує у справі про завдання понад 92 млн грн збитків філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця» під час закупівлі палива в компанії «Вог Аеро Джет». Він мобілізувався в серпні 2023 року, служить на посаді начальника речової служби однієї військової частини в Чернівцях.
— Данило Мізін, заступник начальника філії «Центр забезпечення виробництва» ПАТ «Укрзалізниця». Він звинувачується у фіктивних господарських операціях та заволодінні 2,5 млн грн. У травні 2022 року суд зупинив провадження щодо нього через мобілізацію.
— Ігор Калініченко, помічник народного депутата від «Слуги Народу» Анатолія Гунька. ВАКС зупинив розгляд справи за обвинуваченням в отриманні хабара в 85 тисяч доларів від представника ТОВ «Агроформувань-2019». Провадження зупинено, оскільки він мобілізований.
— Геннадій Дикий, міський голова Білої Церкви. ВАКС призупинив справу за обвинуваченням у зловживаннях, оскільки той проходить військову службу. За даними слідства, Дикий хотів завдати збитків місцевому бюджету. Ще у 2018 році за його поданням як мера Білоцерківська міська рада Київської області ухвалила рішення придбати нерухомість. Проте пізніше виявилося, що вартість цієї нерухомості була завищена з 4,5 млн грн до 24 млн грн.
Геннадій Дикий в ЗСУ
— Лука Кріль, суддя Турківського районного суду Львівської області. Мобілізувався в березні цього року і проходить службу на Львівщині. Його викрили на двох хабарах: уперше 2019 року і вдруге 2020-го. Першого разу суддя вимагав 1000 євро за закриття справи про нетверезе керування авто. Наступного разу він отримував другу частину грошей за непритягнення підсудного до адміністративної відповідальності.
Є також мобілізовані судді-корупціонери, які вже отримали вирок:
— до семи років позбавлення волі засудили суддю Дзержинського районного суду міста Харкова Сергія Лазюка. Він призваний на військову службу;
— до п’яти років позбавлення волі засудили суддю Дніпропетровського районного суду Лалу Новік за одержання неправомірної вигоди. При цьому вона мобілізувалась у день оголошення вироку;
— суддя Харківського окружного адміністративного суду Ольга Панченко, якій суд першої інстанції призначив п’ять років позбавлення волі. Однак апеляція зупинила розгляд скарги через її мобілізацію.
Найбільш гучною стала історія мобілізації ексголови ДФС Романа Насірова. Його звинувачують в ймовірному отриманні хабара в розмірі 722 млн грн за відшкодування ПДВ компаніям агробарона Олега Бахматюка.
Роман Насіров під час засідання суду.
У квітні цього року Насіров мобілізувався і мав проходити службу в інженерно-саперній роті 101-ї окремої бригади охорони Генштабу ЗСУ.
Однак після суспільного розголосу вже наступного дня після заяви Насірова Військова служба правопорядку повідомила про проведення розслідування щодо призову до війська під час судового процесу проти нього. Врешті наказ про мобілізацію скасували, що теж сумнівно з точки зору закону.
Депутати «забетонують» схему уникнення покарання?
У Центрі протидії корупції після кейсу Насірова закликали народних депутатів внести законодавчі зміни, аби хоча б зупинявся перебіг строків давності на час зупинення судового процесу.
Однак депутати вирішили піти іншим шляхом — по суті розширити можливості уникнути покарання під прикриттям військової служби. Примітно, що такі зміни підготували вже після гучного скандалу з Насіровим.
Минулого тижня правоохоронний комітет Ради рекомендував парламентарям ухвалити одразу в цілому зміни до КПК щодо правового регулювання письмового провадження та вчинення окремих процесуальних дій.
Основна мета законопроєкту — врегулювання письмового провадження в кримінальному процесі. Проте нардепи від «Слуги народу» вирішили додати норму, яка жодним чином не стосується основної мети законопроєкту, наголошують в ЦПК.
Комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності, 6 березня 2015
А саме — зміни в норму про зупинення судового розгляду в разі мобілізації обвинуваченого.
Так, депутати доповнили статтю 335 КПК положенням: «якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за контрактом, то суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до припинення чи скасування воєнного стану або звільнення з військової служби».
Тоді як у чинній редакції статті 335 КПК йдеться лише про обвинувачених, яких призвали для проходження військової служби під час мобілізації. А не про тих, які добровільно уклали контракт. Тобто вказаними змінами розширюється можливість обвинувачених обрати військову службу ще й за контрактом.
«На практиці це забетонує механізм ухилення від відповідальності, яким скористався Роман Насіров», — вважає заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції (ЦПК) Олена Щербан.
Олена Щербан
Втім, у нардепів інше бачення.
Член правоохоронного комітету Олександр Дануца («Слуга народу») зазначив LB.ua, що такі зміни мають посилити мобілізаційні процеси.
На його думку, варто підготувати додаткові зміни, «щоб такі обвинувачені особи могли мобілізуватися виключно до бойових підрозділів і перебували не менше половини часу служби на нулі» (Друга вимога нереальна в принципі, оскільки час перебування безпосередньо на ЛБЗ залежить від багатьох факторів і вплинути на це нормою закону нереально).
Олександр Дануца
Його колега по комітету Андрій Осадчук («Голос») у коментарі LB.ua додав, що йому не відома «схема Насірова».
«Мені плювати на Насірова. Я його в очі не бачив і бачити не хочу. Черги під ТЦК ми зараз щось не спостерігаємо. Тому ми маємо визначити загальний принцип що дозволяє збільшувати кількість людей в ЗСУ», — наполягає Осадчук.
Андрій Осадчук
13 травня Рада мала розглянути проєкт закону одразу у першому читанні та в цілому. Однак питання у порядку денному стояло передостаннім і нардепам не вистачило голосів, аби розпочати його розгляд. Втім, нардепи можуть повернутися до цього питання найближчими днями, — прогнозують члени правоохоронного комітету Ради.
Джерело: Із зали суду — в ЗСУ. Парламент планує узаконити «схему Насірова»?
