За межами парадигми обміну: народження економіки самореалізації
Ми рухаємося до економіки, де традиційне поняття грошей як еквіваленту, універсального мірила цінності та обміну в звичній нам формі взаємодії – поступово втрачатиме сенс.
Уявіть собі світ, де ви займаєтеся улюбленою справою не заради отримання фінансової винагороди, яка, у свою чергу, потрібна вам, щоб продовжувати займатися цією справою і виживати, а також отримувати інші можливості, а тому що сама справа приносить вам глибоке задоволення та відчуття сенсу.
Ви створюєте витвір мистецтва не на замовлення, а тому що не можете не висловити свої внутрішні переживання. Ви ділитеся своїми знаннями та досвідом не за гонорар, а тому що відчуваєте потребу допомогти іншим зростати та розвиватися.
Ви варите пиво, будуєте дороги (позбавляючи роботи роботів — тут іронія), робите манікюр людям — тому що вам це подобається. А не для отримання винагороди у вигляді зарплати чи благ.
Ця картина може здаватися утопічною мрією ідеаліста, але насправді вона відображає цілком відчутний вектор розвитку світової економіки, зумовлений низкою технологічних та соціальних змін. Звісно, цей перехід не буде миттєвим і безболісним.
Сьогодні ми живемо в період турбулентності, спричиненої стрімким розвитком технологій і появою нових соціальних практик. Це в свою чергу спричиняє геополітичні конфлікти, економічні кризи і спричиняє творчу руйнацію усталених бізнес-моделей та соціальних інститутів.
Ми є свідками (а дехто з нас — творцями) поточних трансформацій. Глобальні актори прагнуть перекроїти світовий порядок і встановити нові сфери впливу, відповідно до власних уявлень і амбіцій; техногіганти, чия безпрецедентна експансія розмиває звичні правила гри та створює нові монополії, прагнуть зруйнувати застарілі глобальні інститути і побудувати кіберократію.
Оцінка цих змін може бути різною – хтось бачить у них загрозу, хтось – нові можливості, але сам факт руйнації застарілих систем є незаперечним.
Архітектори нової реальності: від технологічних гігантів до України
На арену історії виходять нові архітектори майбутньої реальності. Це не лише технологічні олігархи зі Сполучених Штатів, які завдяки своїм інноваціям та глобальному впливу формують нові ринки та змінюють спосіб нашого життя.
Це й лідери нової формації, що формуються в Європейському Союзі, які прагнуть більш справедливого та сталого розвитку. І, безперечно, Україна, яка в умовах екзистенційної боротьби за свою незалежність та суверенітет демонструє феноменальну адаптивність, неймовірну швидкість цифрової трансформації державних послуг, зрілість та силу громадянського суспільства, а також вражаючу адаптивність та здатність до інновацій.
Саме ці якості – адаптивність, креативність, здатність до самоорганізації та емпатія – стають ключовими елементами нового світового порядку, де головною цінністю є людина з її унікальним потенціалом, її життя, здоровʼя, прагнення, а простором творення і благ стає простір віртуальний. Проте, доки контури цього нового світу остаточно не окреслені, ми житимемо в дивергентний період співіснування різновекторних та часто суперечливих трендів.
Поки одні стрімко інтегруються у віртуальний світ штучного інтелекту та мета всесвітів, інші звертаються до фізичного світу, знаходячи свою нішу у створенні унікальних крафтових продуктів, цінність яких полягає саме в їхній автентичності, ручній роботі, традиційності та зв’язку з фізичним світом.
Слідуй за внутрішнім компасом: ігноруючи хаос трендів
Важливо не піддаватися сліпому слідуванню за модними, але часто швидкоплинними та суперечливими тенденціями. Замість цього, я пропоную зосередитися на глибокому розумінні власних внутрішніх потреб та інтересів, віднайти ту сферу діяльності, яка по-справжньому вас захоплює, наповнює енергією та приносить відчуття задоволення від самого процесу.
Саме там криється ваш унікальний потенціал для зростання, самореалізації та досягнення справжнього успіху. Довіртеся своєму внутрішньому компасу, і він обов’язково приведе вас до вашої власної вершини. Професія, отримана десятиріччя назад — не вирок.
Як і не вирок відсутність вакансій для ваших компетентностей і прагнень. Швидко і легко переїздити, змінювати фах чи набувати нові компетентності — і є новий стиль, якій замінює «можливості побудови карʼєри», тобто служіння організаціям в очікуванні перспектив чи пенсії.
Драйвер цих змін, партнер людини, конкурент людини, виклик людству — штучний інтелект. Так, його експоненціальне розвиток викликає чимало дискусій та побоювань, зокрема щодо здатності замінити людину в емоційно насичених професіях, де емпатія, здавалося б, є ключовим елементом.
Чи зможе колись «бездушна машина» зрівнятися з глибиною людського співчуття та розуміння? Моя відповідь може здатися неочікуваною та навіть парадоксальною: у певних аспектах штучний інтелект вже сьогодні демонструє вражаючу здатність до емпатії, особливо коли йдеться про терпіння, об’єктивність та неупередженість.
Спробуйте з невичерпним терпінням та спокоєм пояснити телефоном людині, яка далека від світу цифрових технологій, як налаштувати роутер. Ваше терпіння може вичерпатися — в когось за кілька хвилин, в когось за… Неважливо, бо, зірвавшись, ти вже мчиш, щоб все зробити власноруч. Бо поки ти ще маєш пріоритет впливу на фізичний світ. Поки. Поки AI опановує емпатію, рефлекстивність, елементи критичного мислення. А AGI вже готується заявити про свої права.
Отже, штучний інтелект здатен замінити нас навіть в суто «людських» професіях, де важливо емпатія — і годинами, без найменшого прояву роздратування чи втоми задовольняти наші бажання, відповідати на питання і підтримувати. Технології емпатичного ШІ існують і стрімко розвиваються вже не перший рік, знаходячи своє застосування в різних сферах – від клієнтської підтримки до ментального здоров’я.
ШІ як каталізатор змін: вивільняючи потенціал людини
В 1989 році я почав займатися лінгвістичними моделями в рамках роботи над першим українським автоматизованим сплечекером (системою перевірки правопису). Моїм бажанням було навчити модель аналізувати речення, щоб допомогти не тільки з граматикою, а й стилістикою текстів та автоматичним їх написанням. Звичайно, моєю метою не було вивільнення коректорів — але, все ж так сталося.
Проте копірайтер, неймер, письменник — отримали нові можливості. І в 2015 році, коли ми активно працювали над першими застосуваннями ШІ, здавалося, що він на десятки років не загроза нашому існуванню та заміна людської праці, а потужний інструмент для нашого вивільнення від рутинних завдань та розкриття нашого творчого потенціалу.
Подібно до того, як оптимізація освітнього процесу не означає скорочення кількості вчителів, а перерозподіляє їхній час та ресурси для більш важливих індивідуальних завдань, ШІ вивільняє нас від монотонної та неефективної роботи, відкриваючи простір для креативності, інновацій та розвитку нових навичок.
Якщо ви сьогодні займаєтеся нелюбимою справою лише заради фінансової стабільності, ШІ може стати вашим шансом опанувати нову, більш натхненну та перспективну професію, яка відповідає вашим справжнім інтересам та здібностям.
Сучасний ринок праці гостро потребує фахівців у новітніх галузях, і саме ШІ може стати тим каталізатором, який допоможе вам здійснити цей перехід. Тому замість того, щоб боятися штучного інтелекту та бачити в ньому загрозу, ми повинні сприймати його як нову унікальну можливість для особистісного та професійного зростання.
В найближчі кілька років, ШІ стане незамінним помічником у нашій професійній діяльності, значно підвищуючи нашу продуктивність та ефективність. Згодом він візьме на себе значну частину рутинних та монотонних завдань, звільняючи наш час для більш важливих стратегічних рішень, творчості та інновацій.
Поки що ми не станемо бездумними інструментами ШІ, а його рівноправними партнерами у творчому процесі, використовуючи його потужні аналітичні можливості для втілення наших найсміливіших ідей.
Безперечно, ШІ значно швидше оброблятиме великі обсяги даних та будуватиме кращі моделі, але саме бажання творити, генерувати нові ідеї та втілювати їх у життя залишається унікальною та невід’ємною людською якістю.
Не знаючи страху, не сповіщаючи цінності, не маючи власних інтересів, штучний інтелект залишатиметься інструментом. Але вже зараз — не свідомо, бо свідомість ще не притаманна йому — ШІ починає використовувати людину.
Якщо у 2024 році senior developer в ІТ компанії задавав архітектуру рішення і використовував джунів і ШІ для низькорівневих рутинних задач, то тепер він частіше стає ретранслятором задачі від замовника до ШІ, який, власне, і пише код (чи формує рішення, пише бізнес-план, розробляє модель), а він сам, високо(поки що)оплачуваний фахівець, «підчищає» виконану ШІ роботу і здає її замовнику. І це ще не 2026 рік.
Ціна ігнорування ментального здоров’я: економічний вимір кризи
Окремо хочу наголосити на критично важливій ролі ментального здоров’я в контексті економічного розвитку країни і світу. Ігнорування цієї сфери може призвести до катастрофічних наслідків. Ми вже почали фіксувати значні економічні збитки, спричинені погіршенням психологічного стану населення.
Хоча уніфіковані та загальноприйняті моделі оцінки впливу ментального здоров’я на економіку ще розробляються на глобальному рівні, вже сьогодні очевидне суттєве зниження продуктивності як в Україні, так і в усіх країнах з негативною динамікою показників ментального здоровʼя.
Ми фактично балансуємо на межі стагнації, втрачаючи потенціал для стрімкого економічного зростання. Замість очікуваного значного підйому, ми спостерігаємо його фактичну відсутність, що ставить під загрозу майбутнє нашої держави.
Водночас, інвестиції в ментальне здоров’я мають один із найвищих коефіцієнтів повернення інвестицій серед усіх можливих напрямків. За різними міжнародними оцінками, кожен долар, вкладений у покращення психологічного здоровʼя, приносить від 4 до 9 доларів економічного зростання за рахунок підвищення продуктивності. Не кажучи вже про «бонуси» для держави — зниження витрат на охорону здоров’я та соціальну підтримку.
Це означає, що вкладення в психологічну стійкість нації є не лише гуманітарним імперативом, а й надзвичайно вигідним економічним рішенням, яке здатне принести значні дивіденди вже в короткостроковій перспективі.
Три кроки до внутрішньої гармонії: тактика та стратегія
На завершення хочу запропонувати три ідеї для кожного українця, які допоможуть не лише зберегти ментальне здоров’я, але й знайти нові джерела натхнення та енергії в цей непростий час.
Перша – подбайте про якісний та повноцінний сон. Використайте будь-яку можливість для відновлення своїх фізичних та емоційних ресурсів. Достатня кількість сну є фундаментом нашого ментального добробуту.
Друга – в ці непрості часи невизначеності та змін знайдіть час для саморефлексії. Запитайте себе: що мене справді надихає? В чому полягають мої справжні цінності та прагнення? Чого я насправді хочу досягти в житті — чи що мені насправді зробить щасливим? Не відкладайте пошук цих відповідей, навіть якщо вони не прийдуть миттєво. Почніть цей внутрішній діалог, і він обов’язково приведе вас до нових усвідомлень та можливостей.
І третя – не бійтеся експериментувати та пробувати нові види діяльності. Не зайшов біг? Спробуйте йогу чи плавання. Медитація не приносить спокою? Можливо, вам підійде малювання, музика чи садівництво. Обов’язково знайдеться щось, що допоможе вам перезавантажитися, відновити внутрішній баланс, краще зрозуміти себе та наповнитися новим натхненням.
Оптимізм – це ключовий елемент ментального здоров’я та запорука економічного зростання нашої країни. (Висновки Advanter Group на підставі вивчення взаємозвʼязку 24 показників ментального здоровʼя і показників економічного розвитку).
І наостанок, щодо використання штучного інтелекту. Сприймайте його як інтелектуального партнера, потужний інструмент для розширення ваших можливостей у мисленні, аналізі та пошуку нестандартних рішень. Ставте йому складні запитання, дискутуйте, використовуйте його для генерації нових ідей та перевірки своїх гіпотез.
Саме така активна та творча співпраця відкриє перед вами нові горизонти професійного та особистісного зростання, допомагаючи вам стати більш ефективними, креативними та успішними в новому світі.
Джерело: Економіка без правил: як особиста мотивація переформатовує майбутнє
