Історія відносин Швейцарії та Євробачення доволі цікава, місцями схожа на іронічний детектив. Починається вона з найпершого конкурсу, який організували 24 травня 1956 року. Тоді його вирішили провести у швейцарському Лугано; участь брали тільки сім країн, кожна мала право представити дві пісні. Відеозапис концерту не зберігся: перше Євробачення готували головно для трансляції по радіо, телевізійні почали згодом. Перемогла представниця Швейцарії Ліз Ассіа; на хвилі першого успіху країна делегувала її на Євробачення й у два наступні роки.
Друга перемога Швейцарії на конкурсі відбулася в 1988 році: її виборола 20-річна канадійка Селін Діон. Не порушуючи правил заходу, вона представляла не рідну країну, а Швейцарію як легіонерка. Ця перемога принесла багато позитиву. По-перше, для самої співачки, кар’єра якої продовжила стрімкий злет, хоч і не без драматичних поворотів (через рік Селін Діон на деякий час втратила голос). По-друге, Швейцарія, звісно, була задоволена вибором учасниці та, власне, перемогою. По-третє, тогорічне Євробачення повність ретранслювали в СРСР, що демонструвало радянським глядачам закінчення доби Холодної війни.
Наступну перемогу Швейцарії подарував у 2024 році співак Nemo, який феєрично обійшов решту учасників, виконавши пісню The Code. Здається, саме його виступ вплинув на вибір пісні цьогорічних українських конкурсантів, гурту Ziferblat, що експерементує і з формою композиції, і з зовнішнім виглядом на сцені.
Швейцарський уряд тим часом у легкому стресі через організацію Eurovision-2025. Адміністрації швейцарських кантонів Лугано й Лозанни, які вже мали досвід подібних фестивалів, одразу відмовилися приймати конкурс — передусім через брак належної інфраструктури. 20 серпня 2024 року оголосили, що містом-організатором форуму стане Базель з епіцентром музичних подій у Санкт-Якобсхалле — критій арені на 12400 глядачів. Цей комплекс приймав турніри з тенісу, гандболу та бадмінтону протягом десятиліть, його звели ще на початку 1970-х. Проте 2018 року модернізували, на що витратили чималу суму — 150 мільйонів євро. За це місцеву владу досить довго критикували.
Підготовка головної сцени для пісенного конкурсу Євробачення 2025 у Санкт-Якобсхалле в Базелі, Швейцарія, 16 квітня 2025 року
Знайшлися й ті, хто критикував проведення Євробачення в Базелі: місцева ультраконсервативна партія EDU зібрала необхідну кількість підписів під петицією про заборону фінансування конкурсу державним коштом. На це мали виділити 37,5 мільйона євро, але в EDU вирішили, що це забагато для «богохульних виступів трансгендерів і окультистів». Обґрунтовуючи свої тези, обурені депутати посилалися на відео минулорічного конкурсу з виступом ірландської співачки Bambie Thug, називаючи її сатаністкою. І тут з’явилася можливість простежити, як європейська демократія працює в реальному житті. У листопаді 2024 року влада кантону Базель-Штадт оголосила референдум про затвердження витрат на організацію конкурсу. Місцеві жителі 66,6 % голосів сказали, що Базелю потрібне Євробачення.
Півфінали конкурсу відбудуться 13 і 15 травня, а грандіозний фінал проведуть 17 травня. Головний організатор свята — EBU (Європейський мовний союз) — оголосив, що шукає нових шляхів, щоб зробити конкурс безпечнішим. З цією метою розробили новий кодекс поведінки для всіх залучених співробітників, аби захистити артистів від стресу і провокацій. Минулорічний захід у Мальме показав купу проблем, які потребували неочевидних варіантів розв’язання: пропалестинські демонстрації, погрози артистам, суперечки навколо політичних заяв на сцені та сварки за лаштунками (наприклад, за участю нідерландського учасника, якого пізніше вилучили з конкурсу). Мартін Грін, новий директор Євробачення, тримає кулачки, сподіваючись, що цього разу захід мине красиво, як пісня. І додає: «Нас об’єднує музика — і всі ми повинні забезпечити, щоб Євробачення залишалося подією, яка сприяє єдності, різноманітності та інклюзивності». До речі, Мартін керував командою організаторів Eurovision-2023 у Ліверпулі і був відзначений премією BAFTA за найкращий живий захід року.
Вулиці Базеля в очікуванні пісенного конкурсу Євробачення 2025
Схоже на те, що Базель хоче вразити глядачів, зробивши максимум можливого і витративши увосьмеро більше за Мальме — там вклалися в 4,5 мільйона євро. Райони міста вздовж берегів Рейну вже перетворюють на планету розваг: з музикантами, інсталяціями, атракціонами й атмосферою Євробачення, запевняють організатори. На конкурсний тиждень місто, в якому мешкають близько 200 тисяч жителів, потрапить в артистичний вир фестивалю з великим вмістом бурлеску. Лише волонтерами на заході працюватимуть більш ніж три тисячі людей.
Дизайн сцени розробляє досвідчений художник зі швейцарським корінням Флоріан Відер. Організатори цінують його за постійні пошуки революційних рішень і за вісім років роботи в команді конкурсу. У півфінальних концертах і у гранд-фіналі буде багато візуальних асоціацій з горами, національним колоритом жителів альпійських долин і чимало артистів, що більш-менш успішно представляли Швейцарію в минулі роки. Крім того, заявили таких учасників останніх конкурсів: Jerry Heil (Україна), Baby Lasagna (Хорватія), Käärijä (Фінляндія), Destiny (Мальта), Efendi (Азербайджан), The Roop (Литва) та інші.
Аlyona alyona & Jerry Heil під час репетиції на сцені Євробачення.
Відверто кажучи, гості на найближчих концертах не завадять, тому що музичний матеріал цьогорічного конкурсу досить слабий. Звісно, Євробачення ніколи не було виставковим центром музичних досягнень Старого світу, але інколи тут з’являлись оригінальні диваки або обдаровані цікавими голосами артисти. Нині ж ситуація похмура: більшість пісень видаються вторинними, без цікавого гачка і, здається, навіть без явної можливості потрапити в ефір популярних радіостанцій.
Якщо розбити всі конкурсні пісні цього року на дві великі категорії, то приблизно половина потрапляє в розділ сумних пісень про марні стражданні, інша половина — у формат шкільної дискотеки під драм-машину 1990-х. Звісно, річ не в емоційному фоні, а в пластмасовому матеріалі самих композицій. Наслідком слабкої підготовки артистів стане ставлення слухача, якому буде важко повірити героям пісень. Добре в цій ситуації одне: усі сірі мишки вилетять з конкурсу протягом двох півфіналів.
Хто без сумнівів потрапить до десятки найкращих, вгадати не так важко. Ізраїль підготував зворушливу пісню New Day Will Rise, яку трьома мовами виконує співачка Юваль Рафаель. Незважаючи на контекст, її композиція здається потужним і красивим номером, який за інших умов міг би перемогти. А контекст у тому, що Юваль — жертва нападу терористів ХАМАС у жовтні 2023 року, була поранена й дивом врятувалася. Попри це, велика частина культурної громадськості вимагає дискваліфікувати ізраїльську учасницю через військові дії в Газі. Понад 70 колишніх учасників Євробачення, серед яких Сальвадор Собрал (переможець 2017 року) і Чарлі Макґеттіган (переможець 1994-го), опублікували відкритий лист із закликом виключити Ізраїль з конкурсу.
Інший скандал серед артистів фестивалю пов’язаний з Мальтою, чия представниця Міріана Конте намагалася привернути до себе увагу ненормативною лексикою у приспіві та в назві пісні Serving Kant. Загалом, мальтійська команда співачки підготувала номер, який межує з вульгарністю, та запевняла, що слово kant їхньою мовою перекладається як «спів». Проте в англійському сленгу співзвучне слово — це відверта лайка, тож організатори конкурсу заборонили використовувати його. Мальтійка була вимушена погодитися на таку цензуру і прибрала брудне слівце і з назви, і зі самої пісні.
Австрія здивує глядачів талантом, який знайшовся у Віденській опері. 23-річний Йоганнес Пітч там працює, а паралельно навчається в місцевому музичному університеті. Він виступає під псевдонімом Джей Джей (JJ). Хлопець майстерно володіє високим голосом (контратенором). Піснею Wasted Love він зачаровує всіх слухачів, у першу чергу тих, хто цікавиться класичною музикою. Проте й ширша аудиторія знайома з Джей Джеєм — за останні чотири роки він узяв участь у декількох телевізійних шоу, у тому числі в британській програмі «Голос».
Серед інших оригінальних виконавців треба назвати латвійській колектив Tautumeitas, який, здається, надихався ритмічними малюнками і візуальною естетикою співачки Бйорк. Високого місця критики йому не обіцяють, проте такі оригінальні експерименти з піснею на Євробаченні залишають надію на розвиток конкурсу. Інший цікавий приклад — команда з Литви Katarsis, яка, мабуть, помилилася конкурсом або не встигла подати заявку на літні рок-фестивалі й вирішила виступити де вдасться. Їх пісня непогана, але вона виконана в стилістиці мінімалістичного року, що, звісно, дисонуватиме з іншими учасниками.
Український гурт Ziferblat також потрапляє в категорію «дивина»; він обрав для конкурсу пісню Bird of Pray, що починається з агресивного маршу й перетворюється на психоделічну пригоду, нагадуючи слухачу про епоху прогресивного року. Для тих, хто дивився цьогорічні трансляції національного відбору, стає зрозуміло, що ідея відправити Ziferblat на Євробачення була найкращою. Ця українська делегація продемонструє на конкурсі різножанровість композиторів і виконавців країни, і це, звісно, йде в плюс нашому культурному іміджу. Проте звичайному фанату Eurovision пісня буде видаватися складною і позбавленою приспіву, який хочеться наспівувати протягом дня. Треба зупинитися в цьому пункті: вибір Ziferblat як українського конкурсанта — це добре рішення для всіх, навіть для Євробачення, яке отримає свіжий, прогресивний, нестандартний український номер. Тут саме та ситуація, коли головне — красива участь, а не перемога за будь-яку ціну.
Прикладом нав’язливої композиції, до речі, стала естонська Espresso Macchiato репера Tommy Cash, який у свої 33 роки має досвід роботи з багатьма впливовими гравцями шоубізнесу (у їх числі американський продюсер Diplo). Преса закидає йому співробітництво в минулому з російськими музикантами, але Tommy Cash нічого не коментує й поводиться як типовий поганий хлопець. Здається, йому навіть подобається обурення італійських журналістів і віцепрезидента італійського Сенату, які закликали дискваліфікувати його пісню. Зміст композиції однозначно образливий для італійців, пояснювали вони, адже текст побудований на стереотипах про мафію та дискримінаційних висловах.
Нарешті, найвірогіднішим переможцем, на думку фанатів і букмекерів, є шведський гурт KAJ з невигадливою піснею Bara bada bastu. Вона також про стереотипи — але про ті, які скандинави знаходять у самих себе, аби від душі посміятися. Виявляється, у Швеції навіть існує окремий музичний стиль — епаденк, у якому змішані ритми євроденсу 1990-х і жорсткі гумористичні тексти. Цей пародійний жанр набув популярності 2022 року, коли деякі епаденк-пісні стрибнули в лідери чартів стримінгових сервісів. Насправді всі учасники KAJ — фінни, але вони потоваришували з найуспішнішим продюсером Швеції (композитор Андерс Вертгов), що стало для них пропуском у шведський відбір. Серед досягнень цього популярного автора — 44 пісні, які пролунали на шведському національному конкурсі, а три з них перемогли. І ось нове досягнення: пісня «Просто скористайтеся сауною», яку деякі критики називають «божевільною, навіть безглуздою, але не позбавленою шарму». Вона запам’ятовується, подобається літнім людям і дітям, вважають експерти. А вибір робитимуть пересічні слухачі, а не королі шоубізнесу. Тому фінал цієї детективної історії ще не відомий — кожен глядач Євробачення може стати його співавтором.
Джерело: Євробачення-2025: опера в сауні
