Про що домовилися в Ер-Ріяді
25 березня в Саудівській Аравії делегація США повідомила, що досягнуто домовленостей про тимчасове припинення вогню в енергетиці. Сталося це після консультацій з українськими представниками. Тобто безпосередньо Україна й Росія ні про що не домовлялися, але за посередництва США погодилися дотримуватися енергетичного перемир’я.
Держсекретар Марко Рубіо (в центрі), радник з національної безпеки Майк Волтц (праворуч) і спецпредставник США на Близькому Сході Стів Віткофф після зустрічі з російською делегацією в Ер-Ріяді, 18 лютого 2025 року
Отже, Україна зобов’язалася не бити по російській нафтопереробці, базах зберігання пального та портах. Натомість Кремль мав би припинити атаки по українській енергетиці.
Переговори за посередництва США про енергетичне перемир’я тривали кілька тижнів. Чи не найдовше погоджували перелік об’єктів, по яких бити забороняли.
Зрештою Росія оприлюднила точний список. Не Україна, не США. Під захист на 30 днів переходили нафтопереробні заводи, бази зберігання пального, портова інфраструктура, нафто- й газопроводи. Бити забороняли й по теплових станціях, АЕС, дамбах, а також по підстанціях і трансформаторах.
«Зі самого початку не було зрозуміло, що ж це за таке перемир’я. Було різночитання навіть у базових моментах: коли мораторій розпочався і у чому його суть. От, наприклад, у російській версії угоди був один перелік об’єктів, що не можна атакувати, в України — інший, у США — ще інший. На який ефект тоді розраховували?» — сказав експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев.
З осені 2022 року Росія почала масовану кампанію проти української енергетики. Спочатку Кремль дав команду знищити генерацію електроенергії. Як наслідок — сотні ракет бомбили теплові й гідроелектростанції, наслідками стали віялові відключення світла. Згодом росіяни змінили тактику й почали атакувати дамби ГЕС і високовольтні підстанції, щоб розбалансувати українську енергосистему. Через такі дії навіть зупиняли блоки атомних станції. І от з минулої весни під атаки потрапила й газова інфраструктура: ракети й дрони атакували родовища й інфраструктуру сховищ.
Наслідки обстрілів критичної інфраструктури Львівщини
Натомість Україна завдає ударів по російській нафтовій галузі. Під атаки спочатку потрапляли бази зберігання пального, звідки його доставляли для потреб російської армії. Згодом у Росії виникли значно серйозніші проблеми: дрони українського виробництва обходять російську ППО й атакують нафтопереробні заводи.
Особливо ласою ціллю є установки первинної переробки пального. Без них заводи просто зупиняються, а відновлення може тривати кілька місяців. У час особливо активних ударів по НПЗ переробка нафти в Росії падала на чверть.
«Удари українських дронів по енергетиці були дуже чутливим питанням для Росії. Україна вдало вражала об’єкти переробки, зберігання й доставки палива армії РФ. Тому вони й наполягали на припиненні вогню саме в цій царині», — зазначив військовий експерт Ігор Романенко.
Фатальний виняток з правил
Списки об’єктів, які мали б потрапити під мораторій на удари, Україна й Росія готували нарізно. Передали їх американській делегації, яка й мала узагальнити і погодити зі сторонами.
Однак до остаточного списку не потрапила газова інфраструктура України, хоча Київ таку пропозицію вносив. Чому — достеменно незрозуміло, офіційних пояснень від учасників перемовного процесу не було.
Через три дні після оголошення енергетичного перемир’я, 28 березня, Росія завдала масованого удару по українському газовидобутку. Ця атака стала вже восьмою від початку року. Ракети й дрони влучили в інфраструктуру газоочистки та компресорні станції.
Навесні видобування газу значно знизили, на піку атак падіння складало 40–50 %. Тому Україні довелося посилити імпорт палива з європейського ринку. Удари по видобутку стали дуже болючими для країни, наслідки долають досі.
Газовидобувна станція
Держава стикнулася із серйозним викликом: як захистити інфраструктуру газовидобування? Адже фізичного захисту на об’єктах або взагалі немає, або його недостатньо. А втім, будівництво такого типу і складне, і дороге.
«Для впевненого проходження опалювального сезону необхідно до середини жовтня закачати до 5 млрд кубів газу на суму близько 2 млрд євро. Ця задача є вкрай складною для Нафтогазу, оскільки компанія ще й виконує функцію підтримання низьких цін для населення й теплокомуненерго порівняно з ринковими цінами. І не володіє достатніми фінансовими ресурсами для імпорту», — зауважив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Грошей на імпорт газу поки що замало: у державному бюджеті таких сум немає, як і у самого Нафтогазу. Поки що доводиться покладатися на іноземну допомогу та кредити. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, з початку року Україна вже законтрактувала за кордоном 1.5 млрд кубів газу.
Натомість у Нафтогазі зазначили, що готові купити 1 млрд кубометрів палива. Понад 400 млн доларів отримали від іноземних партнерів. Тривають закупівлі і скрапленого газу, але його обсяги куди скромніші — приблизно 300 млн кубів.
Росія зменшила удари, Україна припинила зовсім
У Офісі Президента повідомили, що росіяни повністю не дотримувалися умов енергетичного перемир’я. Але Україна вважала домовленості чинними і з процесу не виходила.
За словами Володимира Зеленського, Кремль таки менше атакував енергетичні об’єкти. Але натомість росіяни посилили удари по іншій цивільній інфраструктурі. Тобто загальна кількість дронів і ракет, якими Росія практично щоночі атакувала Україну, не зменшилася.
Скажімо, 27 березня росіяни спрямували дрони по Полтаві, під атакою був об’єкт енергетики — без світла тоді залишилися тисячі людей. А 4 квітня Росія вдарила дроном по теплоцентралі в Херсоні. У Міністерстві закордонних справ підсумували: Москва понад три десятки разів порушила енергетичне перемир’я. Усі факти ретельно задокументувати, докази передали Вашингтону.
Обстріли Полтавщини 28 березня 2025 року.
Водночас в Укренерго зауважили, що з 25 березня росіяни справді не били по великих енергетичних об’єктах у тилу, проте бомбили інфраструктуру енергетики ближче до лінії фронту.
«Були десятки російських атак за цей час. По різних об’єктах і в різних регіонах. За таких умов, на мою думку, це перемир’я не відбулося», — сказав директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Фактично з перших днів дії мораторію на удари по енергетиці російська влада всіляко звинувачувала Україну в його порушенні. Хоча жодних доказів не могла надати, а лише погрожувала, що у відповідь готова достроково вийти з домовленостей.
У Генеральному штабі ЗСУ повідомили: на час дії енергетичного перемир’я Україна припинила удари по російських нафтопереробних заводах та інших об’єктах.
Натомість у США на факти порушення Росією домовленостей реагували дуже стримано. Мовляв, на обстріли енергетики скаржаться обидві сторони — і Київ, і Москва, тому ситуацію ще треба вивчати.
Різні календарі для розрахунку
Зі самого початку Росія не планувала повноцінно дотримуватися енергетичного перемир’я. І що довше воно тривало, то очевидніше було: Москва не зацікавлена припиняти вогонь бодай по енергетиці.
Зрештою Кремль достроково, ще у середині квітня, заявив про завершення мораторію на удари по енергетичних об’єктах. Що здивувало Київ і обурило Вашингтон, оскільки логіки в діях Росії немає.
У Кремлі почали відчайдушно переконувати американців, що відлік енергетичного перемир’я варто вести не з 25 березня, а від телефонної розмови президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним — 18 березня. Тоді й справді серед іншого говорили про припинення вогню по енергетиці. Але вважати саме цю дату початком енергетичного перемир’я немає підстав, наголосили в українському уряді. Бо без консультацій з Києвом оголошувати про домовленості не було б сенсу. Білий дім на відверту маніпуляцію Росії з датами публічно не відреагував.
Однак тимчасова зупинка ударів по нафтопереробці не означає, що Україна 30 днів не намагалася завдати шкоди ворогу й дала Кремлю повну свободу дій. Українські дрони регулярно атакували інші об’єкти, що працюють на оборонну промисловість Росії, а також склади боєприпасів, місця дислокації ворожої армії тощо.
«У справжньому перемир’ї мають брати участь три сторони. Дві його дотримуються, а третя моніторить. Енергетичне перемир’я з цього погляду було дуже дивним. Тобто воно було більше спрямоване на американську аудиторію — показати, що ми до цього готові. А для Білого дому головне — картинка. Американці вийшли і сказали, що вдалося досягти перемир’я. Але чи воно працює, то вже нікого не цікавить», — зазначив генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.
За американською логікою, енергетичне перемир’я мало стати першим кроком до всеосяжного припинення вогню. Але такий план не спрацював з вини Росії, яка продовжувала бити по українській енергетиці. І тепер головне запитання: чи зробив Білий дім висновки з цієї історії і які саме?
Джерело: Чи справді провалилося енергетичне перемир'я? Головні висновки
