Білборд із передвиборчими плакатами кандидатів президентських виборів у Бухаресті, 24 квітня 2025 р.
П’ятірка лідерів
Цього разу за мандат глави держави змагаються одинадцять кандидатів. За даними опитувань, лідирує очільник ультраправого Альянсу за союз румунів (AUR) Джордже Сіміон, який минулого року підтримував Джорджеску. Також шанси пройти до другого туру мають колишній виконувач обов’язків президента Крін Антонеску, висуванець урядової коаліції Соціал-демократичної партії (PSD), Національної ліберальної партії (PNL) та Демократичного союзу угорців Румунії (UDMR).
До п’ятірки лідерів входить і представниця ліберального флангу Елена Ласконі, очільниця Союзу порятунку Румунії (USR). Саме вона торік вийшла із Джорджеску в другий тур. Проте нині її шанси значно менші через участь незалежного кандидата Нікушора Дана — мера Бухареста і співзасновника USR, який балотується попри рішення власної партії підтримати Ласконі.
Ще один потенційний фаворит — колишній прем’єр і колишній лідер соціал-демократів Віктор Понта, чия участь (як і участь Антонеску) символізує повернення старих еліт.
Віктор Понта тримає Біблію під час пресконференції у своєму передвиборчому штабі в Бухаресті, 2 травня 2025 р.
Інші претенденти на посаду менш відомі або й зовсім технічні фігури (як кажуть румуни — електоральні кролики):
— Крістіан Тергеш, колишній євродепутат, висуванець Націонал-консервативної партії;
— Лавінія Шандру, кандидатка від партії PULS і соратниця експрезидента Траяна Бесеску;
— Іон Бану Мусчел, незалежний кандидат з малопомітною кампанією;
— Сільвіу Предою, колишній заступник керівника Служби зовнішньої розвідки, який балотується від партії «Ліга національної дії»;
— Даніел Фунеріу, ще один незалежний кандидат, колишній міністр освіти й давній союзник Бесеску;
— Себастьян Попеску, який представляє партію «Нова Румунія».
Шанси
Згідно із соціологічними дослідженнями останніх місяців, стабільне лідерство утримує ультраправий кандидат від AUR Джордже Сіміон. Його підтримують 30 %, і за всю кампанію цифра ця практично не змінювалася, що робить Сіміона єдиним кандидатом з по-справжньому стабільним електоратом. Водночас така стабільність може виявитися і межею його мобілізаційного потенціалу.
Джордж Сіміон під час пресконференції після реєстрації своєї кандидатури у президентських перегонах, Бухарест, 14 березня 2025 р.
На другій позиції, згідно з акумулятивним соціологічним прогнозом видання Politico, розташувався кандидат від коаліції Крін Антонеску. Упродовж передвиборчої кампанії йому вдалося покращити свої позиції, зараз він має близько 24 %. При цьому його рейтинги мають тенденцію до зростання. Трійку лідерів замикає чинний мер Бухареста Нікушор Дан з 22 %, чий рейтинг демонструє хоч і помірний, але все ж поступ.
Четвертий за рівнем підтримки колишній прем’єр Віктор Понта — 10 %. При цьому на старті кампанії його шанси були оптимістичніші, з квітня Понта втратив до 5 %. І цьому не завадила ні кампанія у стилі «Мейк Румунія ґрейт еґен», ні особиста підтримка Дональда Трампа-молодшого.
П’яту позицію займає кандидатка від USR Елена Ласконі — її рейтинг коливається в межах 7 %, без чіткої тенденції до зростання чи падіння. Про підтримку, яку Ласконі отримала 2024 року як альтернатива Джорджеску, не може бути й мови, але саме голоси її прихильників можуть стати вирішальними для виходу когось іншого до другого туру. Утім наразі Ласконі про подібний сценарій не сигналізує — навпаки, агресивно атакує і колегу по партії Нікушора Дана, і представників інших демократичних партій. Водночас її електорат перетворився на ласий шмат для всіх кандидатів, які публічно позиціонують себе антагоністами ультраправого Джордже Сіміона.
Дебати
В останній тиждень перед голосуванням протягом трьох днів увага виборців була прикута до серії передвиборчих дебатів у будівлі адміністрації президента Котрочень. По черзі їх організували три головні телеканали країни.
Першим ефір провів Digi24, запросивши п’ятірку фаворитів перегонів. Однак лідер кампанії Джордже Сіміон з’явився лише формально — привітався, вручив Елені Ласконі квіти і пішов, не долучившись до дискусії.
Кандидатка у президенти Румунії Елена Ласконі бере участь у теледебатах на громадському телебаченні TVR, Бухарест, 29 квітня 2025 р
Другими були дебати від суспільного мовника TVR — цього разу участь узяли всі кандидати, крім знову Сіміона. І підсумкова дискусія пройшла під егідою Antena 3/CNN, також без Джордже Сіміона, а ще Віктора Понти.
Попри увагу до дебатів, ідеї, озвучені кандидатами, важко назвати інтелектуальною битвою програм. Усі три зустрічі перетворилися на обмін докорами: кандидати зосередилися не на майбутньому країни, а на взаємних звинуваченнях у старих зв’язках і подвійні грі.
Але в контексті України все ж варто звернути увагу на кілька моментів. Наприклад, першого дня пролунало питання про ставлення кандидатів до можливої зміни статусу окупованого Криму.
Нікушор Дан при цьому нагадав, що Росія почала порушувати міжнародне право ще 11 років тому, підкреслив, що це загроза і для сусідньої Молдови, яка для Румунії залишається зовнішньополітичним пріоритетом, історично спорідненим простором, що мир можливий, лише коли Україна здобуде перемогу на своїх умовах. Він наголосив, що Румунія повинна й надалі підтримувати тісний контакт з європейськими партнерами і спонукати незмінно сприяти Україні.
Нікушор Дан під час пресконференції у Бухаресті, 2 травня 2025 року.
Елена Ласконі заявила, що Росія не зупиниться, а вона ніколи не визнала б Крим російським. Але кандидатка не обмежилася перспективою румунського президентства: вона додала, що якби була президенткою України, не здала б жодного сантиметра території. Вона розкритикувала адміністрацію США, зазначивши, що наразі єдиним джерелом стабільності і передбачуваності є Брюссель.
Утім її хоробрість і принциповість похитнулася вже наступного дня в ефірі TVR, коли Ласконі запитали, чи арештувала б вона ізраїльського прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу, оголошеного МКС у розшук (після чого, додам, США запровадили санкції проти самого МКС), якби той опинився на території Румунії. Ласконі розгубилася й обурено поцікавилася, чому її питають не на прикладі Путіна, який також у розшуку МКС. Далі вона ніяково взялася відповідати, мовляв, дуже сумнівається, що Нетаньягу взагалі приїде в Румунію (начебто Путін приїде), знаючи, яка вона «чесна й принципова» лідерка.
Крін Антонеску оголошує свою передвиборчу програму в Бухаресті, Румунія, 9 квітня 2025 р.
Крін Антонеску у відповіді на запитання про Крим виділив три ключові аспекти. По-перше, за його словами, кордон Росії має бути якомога далі від Румунії, зокрема і в Чорному морі. Він натякнув, що російська присутність у Криму створює загрозу для газових родовищ Румунії на чорноморському шельфі.
По-друге, Антонеску вказав на серйозні виклики для міжнародного порядку. І по-третє — на ризики для ЄС і, відповідно, Румунії як члена Євросоюзу. Від усіх цих факторів залежатиме і позиція Румунії щодо статусу Криму.
Другого дня також прозвучало кілька цікавих питань про безпеку. Наприклад, Кріна Антонеску запитали, як він діятиме, якщо Молдова зазнає агресії, а партнери по НАТО закликатимуть Бухарест не втручатися. Антонеску тривіально зазначив, мовляв, переконував би партнерів відреагувати, але сподівається, що до цього не дійде.
Інший яскравий момент дебатів — відповідь технічного кандидата Іона Бану Мусчела, засновника румунсько-американської асоціації у Флориді, на запитання про те, як він планує покращити економіку. Мусчел заявив, що першочерговим кроком стало б скорочення витрат на оборону, бо, мовляв, Румунії «нічого не загрожує». У своїх аргументах він постійно плутав Росію з Радянським Союзом. Хоча його участь у виборах явно формальна, така відповідь викликала ажіотаж, уже на третій день журналісти вимагали пояснень, що він заледве зробив.
Та справжнім мемом усіх вечорів стала його спроба подокоряти ведучим, що більшість запитань вони адресували лідерам перегонів. Він обурився: «Що я тут шукаю?». Фрагмент миттєво розлетівся румунською частиною інтернету в десятках гумористичних варіацій. І хоча фраза належить саме кандидату Мусчелу, вона гармонійно доповнила б портрет кожного кандидата, принаймні за результатами трьох днів дебатів.
