Після закінчення воєнного стану Міністерство оборони об’єднає обидві закупівельні агенції — Агентство оборонних закупівель та Державний оператор тилу — в одну. Об’єднання проведуть на базі АОЗу, шляхом реорганізації ДОТу.
Відучора запрацювала комісія, яка має впорядкувати всі процеси, аби потім швидко можна було провести реорганізацію, її очолив керівник АОЗ Арсен Жумаділов. LB.ua переказує головне із брифінгу з приводу створення комісії.
Чому об’єднують дві агенції?
За словами Арсена Жумаділова, єдина закупівельна агенція — це стандарт, визначений вимогою НАТО.
Крім того, каже, це також про економію державних коштів.
“Ми розуміємо, що після війни видатки на оборону в державі суттєво скоротяться. Через те, що фінансово-операційна модель і АОЗ, і ДОТ ґрунтується на тому, який обсяг закупівлі вони проводять, є ризик, що утримувати дві агенції після війни просто буде задорого для держави”, — пояснив Жумаділов.
Чому Міноборони вже створило комісію з реформування ДОТ?
Як пояснив Сергій Булавко, начальник головного управління контролю оборонних закупівель міністерство, перехідний період потрібен, аби скласти необхідні нормативно-правові документи і провести організаційні заходи, щоб потім не втрачати часу.
Що включатиме підготовка?
В юридичному сенсі мова про законодавчі процеси, що стосуються реорганізації державних підприємств, каже Арсен Жумаділов, керівник комісії з реорганізації.
“Але більш важливим є те, що так як агенції існують окремо більше ніж 1,5 року, вони так чи інакше розвивались по іншому. Цю різницю треба прибрати і оптимізувати ці різні процеси, щоб ми не вкладали в дві різні айті системи, бо це занадто дорого”, — пояснив він.
Також Жумаділов зазначив, що так як він очолював у минулому Державний оператор тилу, зараз йому не потрібно багато часу, аби розібратись, що там відбувається.
Як працюватиме ДОТ до закінчення воєнного стану?
Юлія Марушевська, член наглядової ради Державного оператора тилу наголошує, що ДОТ буде функціонувати до закінчення воєнного часу стало і передбачувано.
Арсен Жумаділов зазначає, що для контрагентів, які співпрацюють з тиловим закупівельником наразі нічого не змінюється. Після реорганізації АОЗ стане правонаступником ДОТу.
Чому не проводять об’єднання вже зараз?
За словами Сергія Булавка, це стосується сталого безперебійного постачання продукції, яку закуповує Державний оператор тилу — щоб не порушувати вже налагоджені процеси.
Чому об’єднують на базі АОЗу, а не ДОТ?
Це стосується імовірних комунікаційних ризиків із контрагентами, каже Арсен Жумаділов.
“В теорії контрагенти ДОТу можуть почати хвилюватись щодо контрактів і тд. Але через те що у ДОТ на 99,9% контрагенти — це резиденти, тобто українські постачальники, цей ризик є мінімальним. Якби було об’єднання на базі ДОТ — цей ризик був би більш значущим, бо в АОЗ значна частина контрагентів не є резидентами, це іноземні компанії”, — пояснив керівник оборонного закупівельника.
Також він додав, що ДОТ за своїми принципами роботи має більш відкриту культуру та динамічну, в той час, як АОЗ — агенція закритіша, військового штибу.
Юлія Марушевська зазначила, що Державний оператор тилу — це продукт закупівельної реформи, побудований “абсолютно за новими принципами”.
“Тому те, що нам вдалося розпочати з ДОТ, побудувати сучасні процеси в закупівлях, а тепер ці процеси трансформувати, перенести далі на процеси в летальних закупівлях — це насправді великий крок вперед для всієї оборонно-закупівельної системи України”, — вважає Марушевська.
Чому одразу не створили одну агенцію?
За словами Арсена Жумаділова, дві агенції створювали, щоб зменшити шкоду від потенційних ризиків.
“Коли Міноборони запускало реформу забезпечення, було таке бачення про дві агенції, бо не можна спулювати всі ризики в один кошик, адже запуск агенції — це досить складна робота і щось може піти не так”, — пояснив керівник АОЗ.
Зараз, за його словами, усі ризики і як їх вирішувати їм зрозумілі, “тому можна рухатись до об’єднання”.
Юлія Марушевська, посилаючись на принципи побудови культури в ДОТі, зазначає, що заходити з такими новаторськими принципами постачання у закупівлю зброї було ризиковано. Таким чином, каже, отримали простір для маневру.
Як створили дві агенції попри вимоги НАТО?
За словами Жумаділова, українська сторона на початку 2024 року сама просила у представників НАТО відтермінувати вимоги щодо створення єдиної агенції до кінця правового режиму воєнного стану.
“Саме тому, чому я пояснив, бо ми запускаємо нові агенції і не хочемо ризикувати. І зараз це може виглядати непослідовно, що ми самі просили не об’єднувати, а тут самі об’єднуємо. Для цього і є перехідний етап”, — пояснив керівник Комісії з реорганізації.
Як зазначила Юлія Марушевська, вимога про об’єднання з’явилася навесні 2024 року в рекомендації до річної нацпрограми.
“Ми отримували від партнерів питання “Чому у вас так багато закупівельників і чому така розпорошеність у закупівлях у різних структурах Сил оборони”, — додала вона.
Водночас, каже, про об’єднання закупівель для всіх структур поки не йдеться, хоча такою є світова тенденція. Та це має вирішити військово-політичне керівництво.
“Це має бути зважене, проговорене і прораховане рішення. Наразі про це не йдеться”, — пояснила членкиня наглядової ради ДОТу.
Якою буде наглядова рада після об’єднання?
Наразі обидві наглядові ради обох агенцій працюють в сталому режимі, каже Юлія Марушевська. І так буде протягом періоду синхронізації.
“Те, який дизайн наглядової ради буде після реорганізації і після об’єднання, думаю, буде визначено якраз протягом цього періоду. Зараз ми не можемо сказати як саме буде виглядати ця наглядова рада. Зрозуміло, що вона буде єдина, але профілі кандидатів і хто буде брати участь — все це буде ще проговорюватись, пропрацьовуватись на етапі синхронізації”, — пояснила вона.
Нагадаємо, про об’єднання агенцій міністр оборони Рустем Умеров говорив ще у вересні 2024 року.
