Бійці 93-ї ОМБр на вогневих позиціях поблизу Костянтинівки, Донецька обл., 24 квітня 2025 р.
Будь хто, дивлячись на мапу DeepState бачить, що “продати” росіянам поточний status quo в якості перемогу цілком можливо – території захоплено чимало, в російську конституцію окуповані території вписані. Чого ще треба? Всю картину Москві псує 22% Донеччини, котрі так і не окуповані. Якщо відступ з Харківщини і Сумщини можна буде продати, як черговий “жест доброї молі”, то явний недобір в Донецькій області, вочевидь, у Росії сприймають як невдачу.
Висновок: головною військовою метою наступальної кампанії противника стане штурм та захоплення Слов’янсько-Краматорської агломерації. Цей пояс українських фортець росіяни планували захопити ще навесні 2022, але хто ж їм дозволив? Наступні два роки ворог витратив на створення сприятливих умов для завершення свого задуму і сьогодні близький до початку вирішального штурму.
Певні процеси ворог вже завершив:
– наступ на Слов’янсько-Краматорську агломерацію покладено на угруповання військ противника “Юг”;
– командувачем угруповання призначений генерал-полковник Олександр Санчик, командувач військами Південного ВО ЗС РФ;
– визначено операційну зону, котра починається на Лиманському і закінчується на Торецькому напрямку (впритул з Покровським) та має по фронту 140 км;
– визначено склад угруповання, до котрого, починаючи з лютого, увійшли шість загальновійськових армій. Наприкінці весни його поповнять війська ще двох армій з Курахівського напрямку. Очікувана чисельність угруповання – 130 тисяч військовослужбовців. У Ростовській і Білгородській областях накопичено до 700 танків, до 2400 ББМ, до 1500 гармат, мінометів та РСЗВ.
Тут допитливий читач запитає: “То це тому Сили оборони активні на Білгородщині?”.
Обидві сторони шарпають одна одну то там, то тут, намагаючись в такій спосіб примусити маневрувати резервами та перекидати їх якомога далі від потрібної ділянки.
І знову допитливий читач може запитати: “Через цю обставину противник такий активний в Запорізькій області?”.
Бої під Бахмутом, Авдіївкою, на Покровському напрямку особливо яскраво підсвітили думку, що без створення колосальної чисельної переваги наш ворог здобувати навіть маленькі тактичні переможки на майстерності і характері не вміє. Тому штаби противника впевнені, що їм для успіху необхідно створити чисельну перевагу 8 до 1, а краще – 10 до 1. Лише за таких умов ворог зможе потроху просуватися вперед. Зараз такі співвідношення сил і засобів можна побачити лише в районі Ямполівка – Терни на Лиманському напрямку та в районі Тарасівка – Торецьк на Торецькому.
Військовослужбовці 44-ї ОМБр ЗСУ ведуть вогонь з самохідної гаубиці 2С22 «Богдана» поблизу лінії фронту в Запорізькій області, 5 квітня 2025 р.
Також ворожі штаби усвідомлюють, що Сили оборони зберегли значні стратегічні резерви, сформовані ще у 2024-му, своїх резервів у агресора катма, 8 до 1 для наступу на Слов’янськ-Краматорськ робити немає з чого. Ось тому росіяни проявляють активність всюди, де вдається, насамперед в Харківській, Запорізькій та Сумській областях.
Кілька слів про російські резерви. Будь-хто з розвідників-аналітиків скаже, що існує ціла низка суто економічних ознак підготовки до агресії від нарощування випікання хліба до масштабних закупівель стратегічних матеріалів. Днями в РФ відбулася подія, котра може стати такого роду маркером. Компанія “Фаберлік”, що належить засновнику російської партії “Нові люди” Олексію Нечаєву, продала 100% ТОВ “Фешн фекторі”, своєї швейної фабрики в Іванівській області. Покупцем виступило ТОВ “Воентекстильпром”, яке виготовляє форму для Міноборони та МНС, має шість фабрик на Північному Кавказі.
Допитливий читач знову запитає: “А навіщо противник нарощує виробничі потужності з пошиття військової форми? Часом не мобілізація насувається в РФ?”.
Щоб успішно наступати на Слов’янськ і Краматорськ, слід завершити формуючу, як кажуть в НАТО, операцію. Тобто забезпечити ударному угрупованню сприятливі умови – безпечні фланги, комунікації в робочому стані, панування у повітрі та надійну ППО, тощо. І ось тут є проблеми – Лиманська і Торецька.
Не новина, що росіянам закони та звичаї війни – не указ, як і людська мораль загалом. Віроломство (кому цікаво – читайте норми міжнародного гуманітарного права) – друге Я російського солдата. Отже, Путін сам собі оголошує перемир’я, а його війська тим часом весь Великдень знімали мінні поля і атакували від Ямполівки в бік Торського та на західному березі річки Чорний Жеребець. Дивне уявлення про мир, погодьтеся.
На висоти біля Білогорівки противник, скориставшись тим же “перемир’ям”, притягнув артилерію і РСЗВ і нашим в Серебрянському лісі стало значно складніше стримувати навалу. Ворог просунувся на 400-800 метрів на захід від Білогорівки, намагається пробитися до Григор’ївки, закріпитися там і продовжити наступ уздовж Сіверського Дінця. УВ “Юг” тут збирає сили з березня і почне запеклі бої у найближчі дні. Якщо ми не знищимо ворожу арту біля Білогорівки та здамо Григорівку, то на суміжному фланзі суттєво полегшиться просування противника на Торське, а його захоплення відкриє дорогу на Лиман. А вже Лиман – та сама ключова точка, котру ворог не може повернути з 2022 року і без панування де сенсу рухатися на Слов’янськ немає.
На північ від Чорного Жеребця УВ противника “Запад” також немає спокою: ще до Великодня воно захопило Катеринівку і Новомихайлівку, а після “перемир’я” веде бої за Новий Світ. Це – напрямок іншого удару, другорядний для командування УВ “Запад”, але за квітень противник тут просунувся на 10 км і цілком можливо, що ворожий штаб змінить пріоритети і розвивати успіх його 25-а армія буде саме тут, прориваючись до села Степове і далі на Борову. ОСУВ “Хортиця” не мала тут достатньо військ для надійної оборони, через що Сили оборони втратили Катеринівку, але урок засвоїли і бої за Новий Світ тривають вже близько тижня, а просунутися ворог не може.
На Торецькому напрямку, де окупанти формують південний фланг майбутнього наступу, “перемир’я” також не минулося даремно. Росіяни почали активно знімати мінні загородження, підтягнули бронетехніку та артилерію ледь не на нуль, зокрема до району Дачного, а в житловій забудові Горлівки зосередили бронетехніку і САУ, зокрема кілька 2с19 “Мста”. Ворог захопив Пантелеймонівку, Валентинівку, Суху Балку, пів Тарасівки, вийшов на західні околиці Торецька, почав штурми Романівки і Леонідівки. Ось така ціна заборони для Сил оборони використовувати артилерію, міномети, РСЗВ і FPV-дрони.
За час з 19 по 21 квітня росіяни підготували собі відразу кілька ділянок для подальшого просування, розгорнули кілька підрозділів БПЛА, в тому числі перекинутих з Курського і Білгородського напрямків, засоби РЕБ, якими на кілька годин поклали мережі управління БПЛА Сил оборони, почали завдавати ударів по логістиці ОСУВ “Хортиця”, фактично перекривши дорогу на Костянтинівку і перервавши українську логістику. З 10 машин забезпечення до пунктів вивантаження/розвантаження добиралася в середньому одна. У багатьох наших підрозділах добові втрати перевищили тижневий показник. Особливо за кількістю поранених. Без логістики вивезти їх з передової було неможливо. На багатьох ділянках – досі неможливо.
Таким чином за час “перемир’я” обнулилися результати стійкої оборони останніх чотирьох місяців. Обвалу фронту не станеться, але протягом найближчих двох-трьох тижнів “Хортиця” вестиме важкі бої, відбиваючись від російських атак з використанням танків, бронетехніки, артилерії (всього цього до “перемир’я” на передовій майже не було). По перекинутих ворогом резервах вже завдають ударів українські БПЛА та артилерія, але для того, щоб повністю вибити посилення, котре прибуло на напрямок, потрібен час. Як і на відновлення мінних полів і логістики.
Є передчуття, що до середини травня сформований росіянами ударний кулак втратить свою міць, але до того ми можемо втратити Леонідівку, за яку ведуться бої вже більше півроку, Романівку, яка є ключовим пунктом наступу противника на захід від Торецька. Почнуться бої за Диліївку.
Далі буде.
Колючий дріт вздовж дороги поблизу лінії фронту в районі Костянтинівки, Донецька область, Україна, 19 квітня 2025 р.
Джерело: Росія близька до початку вирішального штурму Слов'янсько-Краматорської агломерації
