Держава заробляє більше. Це великий плюс, особливо зараз. Проте ціновий тренд ризикує розгорнутися, якщо українські виробники не зможуть конкурувати на зовнішніх ринках.
Тож в інтересах держави – прогнозованість, помірні і стабільні тренди. Тому робимо крок назустріч бізнесу. На торгах третього кварталу, які невдовзі розпочинаються, стартуємо з більш низьких ніж цін, ніж сформовані за підсумками аукціонів другого кварталу.
Але ж стартова ціна аукціону – це більше психологічний фактор. Результат торгів все одно вирішують його учасники.
Стабілізувати ціни може лише збільшення заготівлі.
Вирішення питання залежить від двох умов.
Перше – це спрощення дозвільної системи, яка сьогодні заважає державі повноцінно використовувати природній ресурс, як більшість інших європейських країн. Змін в закон про оцінку впливу на довкілля, спрощення погодження лісогосподарської діяльності в ПЗФ, прискорення процедури затвердження матеріалів лісовпорядкування. Це той план мінімум, про який ми постійно говоримо на зустрічах з бізнесом та регіональною владою.
Друге питання – формування повноцінного ринку лісозаготівлі.
Приблизно 80% деревини в Україні заготовляють приватні підрядники. Історично значна їхня частина пов’язана з деревообробниками. Особливо це стосується гірської місцевості Карпатського регіону. Бізнес купував і сам заготовляв деревину, щоб гарантовано отримувати придбаний ресурс. Лісгоспи це також влаштовувало.
Але система почала буксувати, як тільки ми перевели реалізацію деревини на біржу, а наша внутрішня служба безпеки почала жорстко контролювати відводи, рубку, була запроваджена фотофіксація завантаженої на автотранспорт деревини.
Виявилося, що підрядникам не цікаво заготовляти продукцію не для себе, тим більше в умовах тотального контролю, коли «бартерні» схеми оплати вже не працюють. Але альтернатив у підприємців, з якими вже склалися відносини, часто немає, бо немає ринку.
Тож ми прийняли рішення відходити від практики прямих договорів, почати формувати конкурентний ринок і закуповувати послуги з заготівлі на Prozorro.
Виявилося, що це дуже не просто.
На перші торги банально ніхто не бажав реєструватися.
Підприємці вважали, що, виходячи на відкриті торги, вони стають мішенню для контролюючих органів. Техніка, люди – доведеться все оформлювати офіційно, платити податки. А це більші витрати. Отже, за існуючими розцінками працювати в білу стає не вигідно.
По-друге, повторюся, певна частка бізнесу розглядала заготівлю лише як додаток до основного бізнесу із переробки.
Багато хто взагалі не мав досвіду участі у відкритих закупівлях.
Майже рік точилася боротьба. Нам довелося збільшили розцінки там, де ціни відверто не покривали витрати підрядникам.
Але врешті-решт з початку цього року реформа відбулася. Наразі через Prozorro заключено понад 400 контрактів на заготівлю понад 2,25 млн м3 деревини.
Втім, про остаточну перемогу казати ще рано. Бої тривають. На ринок вийшли професійні перекупники, які виграли частину тендерів, але роботи не розпочали, шукають підрядників, які виконають їх по нижчий ціні.
Доводиться розривати договори, проводити повторні торги. Щоб прибрати перекупників, тимчасово обмежили можливість субпідряду, хоча загалом це нормальна практика.
Але як би складно не було, з якими б проблемами ми не стикалися, частка реального бізнесу, який вчиться працювати через Prozorro, стрімко зростає.
Ще рік, напевно, систему буде лихоманити.
Але альтернативи немає. Лише через прозорий ринок ми досягнемо більшої відповідальності та доброчесності. Непорядний бізнес втратить можливість подаватися на торги. Буде нарешті розірвана зв’язка – «заготівельник-переробник», яка створювала конфлікт інтересів та провокувала корупцію.
Будуть створені умови для приватних інвестицій у механізовану заготівлю. Підприємці готові інвестувати в техніку за умови, що ми збільшимо термін контрактів на один-два роки.
Зростуть надходжень в бюджет: підприємці вимушені офіційно оформлювати працівників, тож зростає сплата податків на місцевому рівні.
У 2025 році на заготівлю ДП «Ліси України» планує витратити приблизно 6 млрд грн – уявіть масштабність ефекту детінізації.
Злам старої системи викликає чималий опір. Не на рівні підприємців, яким, за умови нормальної рентабельності, працювати в білу вигідніше та спокійніше. Найбільш запеклий опір на рівні структур, які звикли контролювати тінь.
Якщо ви виграли тендер на Prozorro, вам вже не потрібен «дах» від силовиків. Тому чи не через тиждень у нас в гостях з’являються чергові «колядники». Залякують родини, близьких. Пропозиція проста. Хочете, щоб все припинилося? Скасовуйте всі ваші ідеї з прозорим ринком, повертайте схеми. Ми будемо їх контролювати, а ви спокійно працюйте.
Чесно кажучи, іноді опускають руки. Але боротьба триває…
