Цього тижня ми зафіксували вантажний потяг з зерновими з Донецьку в напрямку Волновахи. Потяг рухався в бік порту Ростова-на-Дону. З українським зерном. Це мала деталь великого викрадення зерна росією у 2025 році. Та раптом стало зрозуміло, куди далі піде викрадене зерно та через чиї “руки”.
Нагадаю, що більшість викраденого росією в Україні зерна у 2022-2024 роках йшла морем через порти Сирії. Після падіння режиму Асада зернопотік через Сирію зупинився, а росіяни почали шукати інші шляхи збуту. Як от Єгипет, Туреччина, але обʼєми вже були не ті.
Проте 20 квітня до Латакії прибула перша нова партія зерна. 6600 тонн зерна поставки, що організована через “Фонд Ахмата Кадирова”. За інформацією з різних відкритих джерел, голова Чеченської Республіки взяв на себе зобов’язання забезпечити Сирію необхідною кількістю пшениці. Умови постачання до Сирії невідомі.
Не оголошується й походження зерна. Проте варто врахувати загальне падіння врожайності минулого року. За даними Росстату, без урахування нових регіонів збір зернових на росії за 2024 рік склав 125,9 млн тонн, а пшениці — 82,6 млн тонн, що, відповідно, на 19 та 9,8 мільйона тонн менше ніж у 2023 році. Окуповані (без Криму) території надали 3,9 млн тонн зерна, продемонструвавши падіння. Проте саме зерно з окупованих територій дозволяє росії здійснювати експорт, не наражаючи власну економіку на кризу.
Враховуючи вплив Кадирова на всі окуповані території та частковий контроль агропромисловості зокрема (читай рейдерство), не дивно, що саме він забезпечує поставки. Не дивує і відсутність оголошених цін та умов, та те що собівартість зернових на окупованих територіях майже нульова через нульові інвестиції. Якщо не вважати інвестиціями вартість війни.
Тому каравани вантажівок з Запоріжжя та Херсонщини не скорочуються та не зменшуються. Тепер зрозуміло для кого та для чого вони йдуть в Ростов-на-Дону (не виключно, але зокрема). Тому що Ростов-на-Дону – найближча та найбільша база перевалки українського зерна. Яке через короткий проміжок часу опиняється в Сирії.
Проте головні питання, що залишаються:
- яка участь США в цій зерновій угоді з урахуванням виводу військ з Сирії, початку постачання одразу після візиту Віткоффа до путіна та в чому вона полягає?
- хто та як моніторить в Азовському морі судна з вантажами для фіксації самого факту перевезення викраденого зерна?
- чи будуть санкції для росії за мародерство? Питання, які не відпускають вже четвертий рік і четвертий рік залишаються без відповіді.
Джерело: Зернова угода Росії та Сирії або до чого тут наше зерно та перемовини з США
