Ділянка газопроводу «Північний потік-1», Лубмін, Німеччина
Москва готова торгувати, США готові допомогти
Головним лобістом відновлення роботи «Північного потоку», звісно, є сама Росія. Кремль уже відкрито намагається внести це питання в перемовний процес зі США. За посередництва Білого дому Москва хоче домовитися з американськими інвесторами, які й мали б долучитися до перезапуску газопроводу. Ба більше, бізнесмени зі США фактично стали б лобістами російських інтересів.
З одного боку, ідея Кремля напрочуд примітивна: запропонувати США вигідну кооперацію — разом заробляти на країнах Євросоюзу. Тобто американські інвестори не просто долучилися б до перезапуску труби, а й стали б фактичними перекупниками російського газу до ЄС.
З іншого боку, Росія діє хитро, бо задовольняє політичний інтерес Дональда Трампа — заробляти на всіх і всьому. І водночас Москва створює можливість для ЄС купувати російський газ через посередників. Адже очевидно, що Брюссель не готовий іти на пряму співпрацю з Кремлем.
«Збитки Газпрому зараз — трильйон рублів, і це катастрофа для Росії. Того й пропонують США стати посередниками, щоби вони купували російський газ. І так він нібито ставатиме вже американським і проходитиме «Північним потоком». Це суто ініціатива Росії, бо вона втрачає шалені гроші. А ще Україна додала їй клопотів, зупинивши з початку року транзит. А це приблизно 11–15 млрд збитків на рік додатково», — розповів економіст, керівник аналітичного напрямку мережі АНТС Ілля Несходовський.
Ілля Несходовський
Дональд Трамп публічно поки що однозначно не висловився про ідею відновити роботу «Північного потоку». І схоже на те, що в адміністрації Білого дому тривають дискусії поміж двома таборами.
Перший, який представляє спецпосланець Стів Віткофф, пропонує відновити цей газогін. Це мало б заохотити Росію погодитися на переговори. Другий репрезентує держсекретар США Марко Рубіо — він не хоче й обговорювати зняття санкцій проти «Північного потоку».
А втім, за другої каденції Дональда Трампа політична погода в Білому домі надто мінлива. Чого лише варте запровадження мит проти всього світу, сотні заяв про золоту добу для США, а вже за кілька тижнів фактичне скасування чи заморожування усіх зборів.
Але навіть якщо Дональд Трамп і його оточення піде на таку авантюру та зніме санкції з «Північного потоку», цього для успіху Росії замало.
Не досить дозволити роботу трубопроводу — потрібно ще знайти в ЄС покупців російського газу, а з цим у Кремля очевидні проблеми.
Позиція України залишається незмінною: жодна нитка «Північного потоку» не має запрацювати. Будівництво цього проєкту було зумовлене не економічними причинами, а лише політичною забаганкою Кремля. Так Росія прагнула зробити Європейський Союз ще більш залежним від себе. А заодно постачати газ до європейських держав, оминаючи Україну.
Володимир Омельченко
«Зараз Росія хоче зіграти на жадібності певних американських політиків, які прийшли до влади і були до того бізнесменами. Москва хоче віддати американцям частину своїх родовищ і частку трейдингу. Можливо, навіть частку Газпрому, щоб хоч якось порятувати цей дірявий корабель. А натомість отримати зняття санкцій, відновлення постачання у Європу і вплив на Україну. Але апетити Кремля не зіставні з можливостями США», — зазначив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Кому в ЄС потрібен російський газ
До Європи блакитне паливо Кремль постачає лише одним шляхом — «Південним потоком», який складається з двох гілок. Одна йде до Туреччини, а інша — до Європи. Торік постачання цим газопроводом зросло на чверть — до понад 16 млрд кубів, хоча загальна його потужність удвічі більша.
Головними покупцями російського газу у ЄС залишаються Угорщина та Словаччина. Причому купують вони більше газу, ніж споживають, тобто ці дві країни заробляють на перепродажу ресурсу. Саме тому Віктор Орбан і Роберт Фіцо радо імпортували б ще більше.
Газокомпресорна станцію в Малльнові (Німеччина) поблизу німецько-польського кордону перестала отримувати російський газ з липня 2022 через трубопровід Ямал — Європа «Північний потік-1», який проходить через Білорусь і Польщу.
Європейська комісія оцінює, чи може заборонити країнам і компаніям укладати нові контракти на закупівлю енергоресурсів з Росії. Отже, Брюссель наполягає на посиленні санкцій проти Кремля та остаточній незалежності від російського газу та нафти. Крім того, у ЄС зараз активно консультуються, чи можна розривати ще чинні договори з Москвою, аби не отримати натомість мільярдних штрафних санкцій.
Уже за кілька тижнів ЄС обіцяє оприлюднити план остаточної відмови від російського газу. Цей документ мали б розробити ще після початку повномасштабного вторгнення. Але Єврокомісія зустріла різкий супротив усередині ЄС. Найперше йдеться про тих самих Угорщину та Словаччину. Але заразом Європейський Союз уже зумів подолати залежність від російського газу, зменшивши її майже учетверо.
Хоча в цьому процесі ЄС був радше не ініціатором, а спостерігачем. 2022 року Росія сама знизила прокачування газу до Європи — намагалася шантажувати Брюссель. Не вийшло: ЄС узявся купувати більше блакитного палива з Норвегії та США. Пізніше на «Північних потоках» сталися вибухи. А з початку цього року транзит російського газу до Євросоюзу зупинила Україна. Якщо до 2022 року фактично кожен другий кубометр газу у Європі був з Росії, то тепер ця частка впала до рівня 10–15 % від загального обсягу імпорту.
Особливих успіхів за останні три роки досягла Німеччина, яка раніше фактично повністю покладалася на російський газ. Тамтешня економіка зростала в тому числі завдяки постачанню палива з РФ. Але Берлін зробив колосальні зміни, хоча й не без фінансових втрат. В останні місяці окремі німецькі політики публічно заговорили про ймовірність відновлення постачання трубопровідного газу з Росії. І йдеться не лише про відверто прокремлівську партію «Альтернатива для Німеччини», яка набирає все більшої популярності.
Голова партії та фракції ХДС Фрідріх Мерц під час пресконференції в німецькому Бундестазі, 9 квітня 2025 р.
Томас Барайс, Міхаель Кречмер і Ян Гайніш — ці політики з ХСС/ХДС вважають можливим відновити постачання російського газу до Німеччини. Лідер ХДС і майбутній канцлер Фрідріх Мерц хоч і відсторонився від таких заяв, але його політична сила однозначно не засудила слів однопартійців.
А деякі великі підприємства Східної Німеччини цілком серйозно будують нові фінансові плани на наступні роки, враховуючи відновлення постачання російського газу. Дивує і той факт, що в усіх цих розмовах російський газ називають дешевим. Хоча не варто забувати, що технічне відновлення «Північного потоку» коштуватиме мільярдів євро.
«А хто купуватиме цей російський газ? У Єврокомісії кажуть, що в цьому немає жодної доцільності. ЄС має план відмови від російських енергоресурсів до 2027 року і виконує його. Так, у Німеччині є певні голоси за відновлення «Північного потоку», навіть у новій коаліції парламенту. Вони пов’язані з великим німецьким бізнесом. Свого часу навіть Ангела Меркель не підтримувала будівництва цих газогонів. Але потім бізнес умовив її зробити це. Утім я поки що не бачу можливості для повторення такого сценарію», — зазначив Володимир Омельченко.
Газпрому критично важливо наростити постачання палива хоча б кудись. Колись прибуткова російська компанія зазнає величезних збитків — подекуди газ доводиться просто спалювати на родовищах. А постачання, скажімо, до Китаю не може замінити ринок ЄС. Бо у Європі ціни формувалися природно, а Пекіну Москва мусить продавати зі значними знижками. Унаслідок чого торік збитки Газпрому сягнули трильйона рублів. Тепер компанія просить податкові пільги в російського уряду.
Штаб-квартира Газпрому в Санкт-Петербурзі
«Якщо Росія відновить постачання газу, за встановленої потужності зможе заробляти щонайменше 39 млрд доларів. Якщо вирахувати податок на прибуток Газпрому, на що можуть витрачати ці доходи? Це більш ніж п’ять мільйонів артилерійських снарядів, майже 105 тисяч безпілотників “Шахед”, 1711 ракет “Іскандер М”», — розповіла виконавча директорка руху Razom We Stand Світлана Романко.
За даними дослідження Razom We Stand, у разі відновлення роботи трьох головних шляхів постачання (трубопроводи «Північний потік-2» і «Ямал», а також транзит через Україну) Росія зуміє вийти на поставки газу в ЄС до рівня 2021 року. Тобто загалом може йтися про понад 140 млрд кубів.
Чи технічно можливо перезапустити «Північний потік»
У вересні 2022 року на двох гілках трубопроводу в Балтійському морі сталися диверсії. Одна гілка «Північного потоку» пошкоджена, а інша, потужністю понад 27 млрд кубів, залишилася у відносно робочому стані. Загальна потужність газопроводу становить 55 млрд кубів на рік.
«Північний потік-1» був найпотужнішим шляхом постачання російського газу до Німеччини, що працював з 2011-го до 2022 року.
«Північний потік-2» добудували 2021 року, і він обійшовся в понад 10 млрд доларів. Однак труба так і не запрацювала, адже фактично її не ввели в експлуатацію. Ключовою перепоною стали санкції США. За оцінками фахівців Центру Разумкова, щоб перезапустити роботу газогону, потрібно щонайменше півтора року.
«Якщо говорити про вцілілу нитку, тобто “Північний потік-2”, то я погоджуюся — запустити її можливо. Ця труба ніколи не працювала, але технічно її до експлуатації підготували. Ну, розконсервують вони газокомпресорну станцію “Слов’янська” на узбережжі, яка і проштовхує газ через трубопровід. Потім проведуть перевірку обладнання. Щодо “Північного потоку-1”, то тут усе значно складніше і дорожче», — сказав президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
Достеменно невідомо, у якому технічному стані «Північний потік-1». Оскільки ЄС узяв курс на відмову від російського газу, характер пошкоджень труби вивчали лише в межах розслідувань правоохоронців. Тобто щонайменше варто зрозуміти, якою є ситуація із заповненням газогону водою. Доведеться провести й десятки інших технічних експертиз. І лише після цього стане зрозуміло, чи є в цьому проєкті будь-який комерційний інтерес.
«На це може піти точно більш ніж рік і добрий мільярд євро. Але в обох випадках мають ухвалити принципове політичне рішення. Попередній уряд після вторгнення Росії в Україну запровадив санкції проти “Північного потоку”, і питання в тому, чи піде новий канцер на їхнє скасування. Ніщо поки не вказує на те, що підхід до Росії зміниться», — додав Михайло Гончар.
Михайло Гончар
Американська газова підніжка
Європейська комісія намагатиметься додати до 17 санкційного пакета заборону на купівлю російського скрапленого газу. Однак поки що незрозуміло, чи буде вдалим такий крок Брюсселю. Оскільки це питання зустріло значний супротив у ЄС. І мова не лише про Угорщину чи Словаччину.
Імпорт російського скрапленого газу до ЄС з 2022 року зріс більш ніж удвічі. Скажімо, у березні країни Європейського Союзу купили в РФ майже 6.5 млн тонн палива, що становить 70 % російського експорту.
Скраплений газ не головна стаття доходу російського бюджету, але все ж дає РФ значні доходи — близько 1 млрд євро щомісяця. А найбільшими імпортерами палива є Франція, Угорщина, Бельгія та Словаччина. Зростають постачання і в Німеччину, торік приблизно на 20 %.
«Скраплений газ постачають із джерел, які в Росії звільнені від оподаткування. Напряму бюджет вони не наповнюють, лише за рахунок податків на зарплату чи прибуток. Збагачуються здебільшого самі компанії, але там є і державні. І дуже часто у структурі цих компаній частка 51 % є китайською чи французькою. Саме тому французи, наприклад, і зацікавлені купувати в Росії. Вони фактично так себе і виправдовують, що, мовляв, російський бюджет ми не наповнюємо», — розповів Ілля Несходовський.
Різка відмова від російського скрапленого газу може спровокувати ріст цін, побоюються деякі європейські лідери. Чим вдало скористаються ультраправі партії, які здебільшого дружні до Москви. І таких прикладів уже чимало: значне зростання популярності партії «Альтернативи для Німеччини» та Національного фронту у Франції, а також лідерство правих кандидатів на президентських виборах у Румунії.
Альтернативою російському міг би бути американський скраплений газ. Однак Дональд Трамп і його адміністрація роблять усе, щоб видаватися ненадійними і непередбачуваними партнерами. Торік імпорт газу зі США до ЄС складав 17 % від загального обсягу.
Директорка руху Razom We Stand Світлана Романко
«Зараз звучать ультиматуми, що Європа має купити американського газу на 350 млрд доларів. І є великі питання, що європейцям робити з цим. Адже це значно перевищує поточні, а надто майбутні потреби Європи. За різними дослідженнями, споживання газу на континенті до 2027 року значно знижуватиметься. І ще один штрих — саме Німеччина заблокувала в останньому санкційному списку заборону на російський скраплений газ. Вони боялися зростання цін, дефіциту у виборчий період», — Світлана Романко.
Інтерес України — залишити Росію без нафтогазових доходів. І схоже, такі цілі цілком збігаються принаймні із задумами Брюсселю, хоча й рухається процес усе ще повільно. Єврокомісія намагається знайти альтернативу постачанню з РФ, налагоджуючи контакти, скажімо, з Катаром. І при цьому втрачаючи колись надійного партнера — США.
Джерело: Оживити мерця. Чи зможе Росія відновити роботу «Північного потоку»
