Як виборча інфраструктура переживає війну: досвід прифронтових і деокупованих громад
Громадянська мережа ОПОРА неодноразово наголошувала, що вибори неможливо проводити в умовах воєнного стану, без досягнення сталого миру. Не можна спершу організувати волевиявлення, а тоді домовлятися про мир. Послідовність дій має бути такою: режим припинення вогню, час на підготовку, мир — і аж тоді вибори. Утім уже зараз потрібно напрацьовувати рішення, щоб організувати повоєнне волевиявлення.
Серйозним викликом перших повоєнних виборів стане гарантування принципу загального та рівного виборчого права громадян України незалежно від їхнього місця перебування. Україні потрібно забезпечити голосування мільйонів внутрішньо переміщених осіб і сотень тисяч військовослужбовців, а також мільйонів громадян, які вимушено перебувають за кордоном.
Кожна категорія виборців потребуватиме комплексного персоналізованого підходу. Експертне середовище не розглядає для широкого використання альтернативні способи волевиявлення, такі як поштове й електронне голосування, через низьку довіру до них, ризики зовнішнього втручання і технічну неготовність.
Традиційний спосіб голосування — за допомогою паперових бюлетенів на виборчих дільницях — залишається найбільш надійним, прозорим і зрозумілим, особливо в умовах післявоєнних загроз. Однак через війну та постійні російські обстріли виборча інфраструктура України серйозно пошкоджена, що створює значні виклики.
Багато будівель, які традиційно використовували як виборчі дільниці (школи, лікарні, будинки культури, місцеві адміністрації), зруйнували, пошкодили або розграбували під час окупації. Після початку повномасштабної війни 3798 освітніх закладів пошкодили, 365 зруйнували. Також зазнали впливу війни 2285 об’єктів медичних закладів, з яких 1984 пошкодили, а 301 зруйнували. Крім того, зазнали збитків 2205 об’єктів культурної інфраструктури, п’яту частину з яких повністю знищили.
За даними ЦВК, нині з 33237 постійно утворених виборчих дільниць на всій території України готові для організації голосування 25655, тобто 77 %. Станом на березень 2025 року 466 приміщень виборчих дільниць України зруйновано, 1307 пошкоджені, а через окупацію та бойові дії інформації про стан 5809 дільниць у ЦВК немає.
Стан виборчої інфраструктури в Україні
На території, яку контролює Україна, розташовані близько 27 тисяч виборчих дільниць, які можна використати для голосування. Близько 7 % з них (1773 дільниці) потребують відновлення та фінансових вкладень. На перший погляд, це небагато, але важливим нюансом є концентрація руйнувань — їх набагато більше у прифронтових регіонах.
Як бачимо, із загальної кількості приміщень виборчих дільниць України придатні для організації голосування в Херсонській області лише 6,3 %, Донецькій — 8,5 %, Запорізькій — 35,3 %, Харківській — 67 %, Миколаївській — 88,6 %, Сумській — 87,3 %.
Стан виборчої інфраструктури у прифронтових областях
Зважаючи на прифронтовий статус цих областей, рахуємо лише ті дільниці, що розташовані на підконтрольній Україні території. Тоді частка придатних для голосування стає більшою: у Херсонській області — 15 %, Донецькій — 40 %, Запорізькій — 80 %, Харківській — 68 %, Миколаївській — 90 %.
Ступінь руйнувань виборчої інфраструктури в розрізі окремих громад більш демонстративний. У прифронтових обласних центрах відсоток пошкоджених і зруйнованих дільниць може коливатися від 4 % до 10 %. Приміром, у Харківській міській громаді на 9 % (57) дільниць неможливо провести вибори через руйнування, а серед 554 готових для організації голосування 58 уже відновили, 24 відновлюють, 69 залишаються частково пошкодженими.
Стан виборчої інфраструктури в окремих громадах
У громадах, наближених до лінії фронту або деокупованих, рівень руйнувань може сягати катастрофічних показників. Так, 100 % виборчих дільниць зруйновано в Липецькій сільській громаді на Харківщині, 80 % — у прифронтовій Сіверській міській на Донеччині, 67 % — у деокупованій Первомайській селищній громаді на Миколаївщині.
Масштабні пошкодження, особливо концентровані в окремих громадах, значно ускладнять організацію голосування на частині територій, а за певних обставин можуть унеможливити його. Саме тому важливо вже зараз працювати над стратегією відновлення виборчої інфраструктури, зокрема, розробити алгоритм дій щодо зруйнованих і пошкоджених виборчих дільниць.
Забезпечення голосування: проблеми, законодавство, рішення
На початку цього року в українському інформаційному просторі поширювали «теорії змови» про безпосередню підготовку до виборів. Насправді Центральна виборча комісія через органи місцевого самоврядування і районні адміністрації актуалізує стан адміністративних будівель, які традиційно використовували для голосування.
В умовах активної фази бойових дій виборча інфраструктура й далі зазнає руйнувань, тому відновлення роботи ЦВК над обліком виборчих дільниць й оцінкою масштабів пошкоджень є доречним і вчасним кроком. Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик прокоментував ОПОРІ, що інформацію про виборчі дільниці постійно оновлюватимуть: «Є доручення уряду з приводу постійного оновлення цієї інформації і повноваження органів місцевого самоврядування її оновлювати. Нам постійно звітують», — зазначив він.
Коли вогонь припинять, виборча інфраструктура потребуватиме остаточного моніторингу й визначення потреб. Якщо приймуть рішення про неможливість проводити вибори на окремих територіях, Україна має гарантувати реалізацію права голосу громадянам, які на них проживають (у багатьох сильно пошкоджених громадах і далі мешкають люди — зокрема, у згаданих Липецькій, Сіверській і Первомайській). Особливо це стосується загальнодержавних виборів, де право голосу не визначають за належністю виборця до територіальної громади.
Зруйнована селищна рада у Дворічній, селищі Куп’янського району на Харківщині
Законодавчо порядок створення, ліквідації та зміни меж виборчих дільниць регулює постанова ЦВК, згідно з якою органи місцевого самоврядування й районні адміністрації відіграють ключову роль в обліку виборчої інфраструктури. Слід визнати: під час підготовки й організації виборчого процесу місцеві органи влади потребуватимуть додаткових роз’яснень і контролю з боку органів адміністрування виборів.
Нижче ми розглянемо передбачені в чинному законодавстві механізми, які регулюють функціонування виборчої інфраструктури, а також додаткові кроки, які можуть запровадити.
Зміна приміщення для голосування. Такий крок найлегший, якщо старе приміщення для голосування не придатне. Однак у частині населених пунктів може взагалі не бути будівель, придатних для голосування. Приміром, військова адміністрація Снігурівської міської громади (Миколаївщина) повідомила ОПОРІ, що багато будівель, які могли б замінити зруйновані виборчі приміщення, теж не придатні для використання внаслідок російської агресії. Понад те: у громаді є населений пункт (село Безіменне), де не вціліло жодної будівлі.
Відновлення дільниць після руйнувань — складний і багатоступеневий процес. По-перше, необхідно провести детальну оцінку пошкоджень з подальшим рішенням про доцільність відбудови. По-друге, проблемою є брак фінансових ресурсів — відновлення будівель потребуватиме величезних витрат. Для цього необхідно залучати додаткові ресурси з державного бюджету чи міжнародну фінансову допомогу. По-третє, виділення фінансування, оформлення документів на реконструкцію і тендерні процедури можуть затягнутися на місяці.
Тимчасові споруди. ЦВК ще восени 2022 року пропонувала розглянути можливість організувати й провести вибори в тимчасових спорудах (військових наметах, павільйонах, інших легких конструкціях). З погляду швидкості й фінансового ресурсу цей спосіб, безумовно, має переваги. Однак першочерговими викликами стануть визначення місця розташування таких споруд, їхнє транспортування і монтаж, а також інформування виборців про нове місце голосування. Крім того, такі дільниці потрібно забезпечити електроенергією, санітарними умовами і посиленою охороною для виборчої документації та безпеки. Довіра виборців до таких дільниць може бути низькою через незвичний формат — а російські пропагандисти напевно спробують делегітимізувати виборчий процес через інформаційні атаки.
Військові голосують у наметі під час другого туру виборів президента України, 2019 рік
Ліквідація дільниці. Згідно з чинним законодавством, виборчу дільницю можуть ліквідувати через низку причин, зокрема й через відсутність приміщення для її заміни або зменшення кількості виборців, що робить недоцільним її існування. У такому разі виборців можуть приєднати до суміжних дільниць. Цей шлях цілком вірогідний, але щоб застосувати його, насамперед потрібно оцінити, наскільки зменшилася кількість виборців на певних територіях. Що напряму пов’язане як з функціонуванням відповідних відділів ДРВ, так і з відновленням роботи всіх визначених законом місцевих органів (ДРАЦС, суди, ЦНАП тощо), які є джерелом даних про виборців.
Важливою складовою цього процесу може стати запровадження гнучких механізмів активної реєстрації виборців — наприклад, через застосунок «Дія», — що, втім, вимагатиме широкої інформаційної кампанії. Водночас приєднуючи частину виборців до суміжних дільниць, варто враховувати ймовірність перевантажити їх. Також слід зважати на логістичний аспект (можливість дістатися до нового місця голосування), особливо для маломобільних і літніх людей.
****
Як додатковий крок ефективніше розв’язати перелічені проблеми — утворити територіальні представництва ЦВК. Крім поліпшення комунікації, гнучкості роботи органу адміністрування й низки інших переваг, таке представництво краще розумітиме регіональну проблематику, що дозволить оперативно реагувати на виклики.
Водночас органи місцевого самоврядування можуть уже зараз вносити зміни в перелік виборчих дільниць. У ЦВК пояснили ОПОРІ, що місцевій владі не потрібно чекати на кінець воєнного стану чи початок виборчого процесу, аби надавати пропозиції.
Буде складно знайти ідеальне рішення, щоб подолати інфраструктурні виклики. Утім мінімізація майбутніх проблем має стати одним з пріоритетних завдань держави. Відновлення виборчої інфраструктури потребує комплексного підходу та гнучкого коригування на основі нових викликів і потреб громад. Попри невизначеність і складну безпекову ситуацію, підготовка до перших повоєнних виборів має тривати безперервно й системно, щоб забезпечити вільне, чесне і демократичне волевиявлення.
Джерело: Вибори під уламками: як гарантувати право голосу українцям
