24 березня Аспен Інститут Київ провів Діалог «Зроблено в Україні: можливості і пріоритети у 2025». Інститут залучив ключових стейкголдерів — представників держави, виробників, інвесторів — щоб не лише обговорити досягнення, а й відверто подивитися на виклики, які стоять перед країною.
З вітальним словом виступила Перша віцепрем’єр-міністерка — Міністерка економіки України Юлія Свириденко:
«Коли торік ми запускали політику “Зроблено в Україні”, наша стратегічна мета була змінити структуру економіки з сировинної на високотехнологічну й наростити виробництво товарів із високою доданою вартістю. Нам потрібне власне виробництво озброєння, техніки, ліків, одягу. Це гарантія незалежності. Кожен новий завод і технологія роблять нас сильнішими», – наголосила Юлія Свириденко.
Висновки Діалогу можна умовно поділити на 4 блоки:
Перший блок — інструменти. Йшлося про конкретні заходи економічного розвитку і ефективні програми підтримки, як-от кредитування малого і середнього бізнесу за програмою «5-7-9», залучення інвестицій у виробничі потужності через розвиток індустріальних парків, сприяння експорту через експортне кредитне агентство, інші дієві програми. Озвучувались нагальні потреби та лунали ідеї їх вирішення представниками бізнесу і культурно-інтелектуального середовища. Натомість учасники зберігали конструктивний підхід, оцінювали пріоритетність і реалістичність пропозицій, наявні можливості держави в сприянні економічному розвитку. Неодноразово підкреслювалася необхідність фокусування саме на дієвих програмах, які сприятимуть виробництву вітчизняної продукції із високою доданою вартістю, недопущенню розпорошення обмеженого ресурсу між численними програмами.
Другий блок — комунікація. Комунікації урядових програм все ще бракує. Бізнес не завжди знає, як дістатися до вже існуючих інструментів підтримки. Державі потрібно здійснити аналіз, які програми дійсно мають максимальний ефект, не створюючи загроз надмірного дефіциту бюджету. Бізнесу в свою чергу необхідний здоровий відповідальний дорослий підхід, розуміння, що саме він сплачує податки, наповнює бюджет, дозволяє нації утримувати єдність і обороноздатність.
Третій блок — суб’єктність. Товари, що зроблені в Україні — це не етикетка та декларативна політика реіндустріалізації, а національна безпека та добробут. Шлях до певної економічної автономії, здатність забезпечити країну вітчизняним продуктом — це вибороне право на суб’єктність, посилення позицій країни в новому світовому порядку. Зараз, у момент політичної, воєнної та економічної турбулентності, переосмислення ціннісних суспільних основ, – це виклик, який країна мусить достойно прийняти.
Четвертий блок — основа. Цей блок про рамкові дії, без яких економічна стабільність буде менш стійкою: розбудова інклюзивних інститутів, верховенство права, довіра, прозора діяльність бізнесу, справедлива податкова політика, демографічна і економічна політики, які сприятимуть поверненню українців на батьківщину. Бізнес має взяти свою частку відповідальності за розбудову держави, вийти за межі суто корпоративних інтересів. Відносини держави і бізнесу мають стати зустрічним рухом взаєморозуміння і відвертого діалогу.
Діалог модерували Єгор Григоренко, партнер, керівник департаментів консалтингу та управління ризиками «Делойт» в Україні, та Олексій Геращенко, економіст, фінансовий топ-менеджер, професор Києво-Могилянської бізнес-школи. Координувала захід директорка програмним напрямів Аспен Інституту Київ Олена Фоміна.
Захід організовано Програмою розвитку ООН в Україні у межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні», який фінансує уряд Японії та впроваджує Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
Думки, зауваження, висновки або рекомендації, озвучені під час Діалогу «Зроблено в Україні: виклики та можливості», належать учасникам і не обов’язково відображають погляди ПРООН, ООН, Уряду Японії та/або інших міжнародних партнерів.
Джерело: Як держава, бізнес і суспільство бачать розвиток національного виробництва: висновки діалогу
