Громадська антикорупційна рада (ГАР) при Міноборони звинуватила високопосадовців Агенції оборонних закупівель у службовій недбалості через закупівлю бракованих боєприпасів.
Рада нагадала обговорення у медіа інформації про постачання бракованих боєприпасів у 2024 році. Йдеться про неякісну партію мін калібку 120 міліметрів. Скарги на якість зафіксували від понад 20 військових частин, які повертали боєприпаси виробнику, кажуть в ГАР.
ГАР зʼясувала, що 14 із 15 контрактів мають додаткові угоди щодо продовження строків постачання. Деякі з них мають до трьох таких додаткових угод. Більшість підписали колишні посадовці Агенції оборонних закупівель у 2024 році.
У ГАР пояснюють, що в контракті завжди були вказані точні обсяги і кінцеві дати постачання боєприпасів. В разі порушення цих умов виробник «у теорії» має отримати великий штраф. Проте штрафів за зірвані поставки можна уникнути, якщо постачальник напише лист про те, що не встигає виконати замовлення, а замовник «без зайвих питань і санкцій» укладає додаткові угоди щодо продовження термінів.
«Замовник може накласти штрафи на постачальника, а може і не накласти. У нашому конкретному випадку про постачання мінометних пострілів жодних штрафів ані за строки постачання, ані за обсяг, ані за якість не накладали, при тому що проблеми в тому чи іншому обсязі були по всіх трьох пунктах із трьох можливих», – додають в ГАР.
Деякі контракти виконують з продовженням строків попри те, що вже мають скарги щодо постачання неякісної продукції. Більшість з таких актів датована періодом з листопада по грудень 2024 року й стосується боєприпасів калібрів 155, 120 та 82 міліменїтрів.
В чому ГАР звинувачує АОЗ та виробників
ГАР вважає, що високопосадовці держапідприємства – виробника боєприпасів систематично порушували умови договорів із замовником та постачали неякісну критичну номенклатуру. Постачальника звинувачують у шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах або організованою групою (частина пʼять статті 190 ККУ).
Високопосадовців звинувачують у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (частина два статті 367 ККУ). У ГАР кажуть, що вже подали відповідні заяви до Держбюро розслідувань та Національного антикорупційного бюро.
У січні завершили досудове розслідування й передали до суду справу львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича. У 2023 році компанії Гринкевича уклали договори з Міноборони на постачання одягу на понад 1,8 мільярда гривень. Упродовж того ж року міністерство отримало одяг на суму майже 1,2 мільярда гривень.
Джерело: Агенцію оборонних закупівель звинуватили у недбалості через закупівлю бракованих боєприпасів
