«Важко озброєний, але безсилий»: що насправді сталося з російським «Термінатором»

Бойова машина підтримки танків (БМПТ) «Термінатор» армії рф — це спроба кремля створити універсального «рятівника» для своїх танкових підрозділів. Озброєний до зубів, захищений товстою бронею, цей монстр замислювався як машина, що даватиме перевагу на полі бою, але реальність виявилася менш вражаючою.

Як «Термінатор» став непотрібним

Ідея створення БМПТ виникла ще під час війни в Афганістані, коли радянські танки ставали легкою мішенню для гранатометників. Після розпаду СРСР та під час війни в Чечні російські танки знову зазнавали значних втрат у міських боях. Тоді росіяни задумалися — чи можна зробити техніку, яка б ефективно прикривала танки? Ідея була непоганою, а от реалізація — вже інше питання.

Виробництво «Термінатора» тягнулося десятиліттями. Нарешті, у 2011 році машину взяли на озброєння, але навіть російське Міноборони не поспішало замовляти їх великими партіями. Чому? Бо навіть вони зрозуміли, що «не все так однозначно».

Вогнева міць з «ахіллесовою п’ятою»

Так, треба визнати: у «Термінатора» солідний арсенал. Дві 30-мм гармати 2А42, автоматичний гранатомет, кулемет ПКТ 7,62 мм, і навіть ПТУР «Атака-Т» з дальністю до 6 км. Також на БМПТ встановлено автоматизовану систему управління вогнем (СУО) «Рамка». Навідник здійснює прицілювання за допомогою тепловізійного та лазерного каналу, також застосовується лазерно-променеве наведення для протитанкових керованих ракет.

Звучить круто, чи не так? Але є нюанс — надмірно складне управління озброєнням: три окремі бійці ведуть вогонь із гранатометів, 30-мм гармати та протитанкових ракет, координуючись через командира. В умовах бою це призводить до хаосу, оскільки командир змушений одночасно спостерігати, видавати накази та контролювати рух техніки.

Броня: є, але не там, де треба

Ще один парадокс: броня корпусу «Термінатора» — це начебто плюс. Вона заснована на шасі танка Т-72, що дає їй непоганий захист від мін і артилерійських уламків. Ключова ж роль виживання машини відводиться модулю динамічного захисту «Релікт». Але ось башта — зовсім інша історія. Вона зроблена так, що критичні системи можна вивести з ладу навіть порівняно легкими засобами. Тобто маємо машину, яка має непогану стійкість до мін і артилерійських уламків, але при цьому може бути легко знищена в бою сучасною зброєю. Іронічно, чи не так?

«Непереможний» не означає «невразливий»: як «Термінатори» йдуть на брухт

У російській армії є давня традиція — спочатку розповідати, що нова техніка змінить хід війни, а потім дивуватися, чому вона горить. «Термінатор» — черговий представник цього клубу. Після перших чуток про його появу в Україні російська пропаганда подала цю машину як «вбивцю піхоти» та «захисника танків», але щойно її випробували в реальних боях, стало зрозуміло: вся концепція тримається на чесному слові.

Російська тактика передбачає використання «Термінатора» для підтримки танків у міських умовах та на відкритій місцевості. Однак, як показує практика, ефективність цієї машини залишається під питанням. Зокрема, під час бойових дій в Україні «Термінатор» не продемонстрував очікуваної результативності. Українські військові успішно протидіють цій техніці, використовуючи сучасні бойові засоби та тактичні прийоми.

Наприклад, у боях за Сєвєродонецьк у 2022 році одразу п’ять «Термінаторів» спробували обстрілювати трасу Бахмут — Лисичанськ виїхавши на висоту, але замість «ефективного придушення» змушені були панічно відступати під ударами української артилерії.

У лютому 2023 року під Кремінною українські захисники продемонстрували, що навіть «Термінатори» мають свої слабкі місця. Російська БМПТ, яка, за задумом, мала б «термінувати» все на своєму шляху, натрапила на українську гостинність і була знищена.

У серпні того ж року ще одна така машина стала жертвою кількох FPV-дронів.

А наприкінці грудня 2023 року бійці 110-ї окремої механізованої бригади під час боїв за Авдіївку за допомогою FPV-дронів відправили черговий «Термінатор» на брухт.

Висновки: дорогий, рідкісний, сумнівний

З одного боку, «Термінатор» — це дійсно грізна машина, здатна нищити живу силу та укріплення противника. Але з іншого боку — слабка захищеність вразливих зон, висока вартість та малочисельність роблять її більше рекламним продуктом, ніж реальною загрозою на полі бою.

Росіяни люблять розповідати про «аналоговнєтні» технології, але по факту «Термінатор» поки що не змінив хід війни. Та й навряд чи змінить — адже війна це не тільки про потужність гармат, а й про стратегію, тактику і вміння використовувати наявну техніку. А з цим у них, як відомо, є проблеми.