Чи потрібен фонтан замість Леніна на бульварі Шевченка? Простої відповіді немає, ось кілька складних

На місці постаменту памʼятника Леніну на бульварі Тараса Шевченка може зʼявитися чавунний фонтан у псевдоісторичному стилі. Фармацевтична компанія «Фармак» хоче зробити подарунок місту до свого 100-річчя та профінансувати облаштування скверу на цьому місці – зі старовинним фонтаном. Раніше ідею замінити залишки памʼятника Леніну на фонтан висловив міський голова Віталій Кличко. Чи доречна така ідея і як варто було би вчинити з цим простором, запитали в архітекторів, урбаністів, митців та арткураторів. 

Що тут було до Леніна  

Теперішній бульвар Тараса Шевченка існує вже близько 200 років. Вулицю проклали в першій половині 1830-х років намісці лютеранського кладовища. На той час ця місцевість була околицею міста. Вулиця мала різні назви – Бульварне шосе, Бульварна вулиця, Університетський бульвар. З 1869 року вона звалася Бібіковським бульваром на честь київського генерал-губернатора Дмитра Бібікова, у 1919 році їй дали сучасну назву. У 1985 році частину буль­вару між площею Перемоги (зараз Галицькою) та Повітрофлотським шляхопроводом приєднали до проспекту Перемоги (зараз Берестейського).

До того, як на початку бульвару зʼявився радянський монумент, ніяких памʼятників там не було, пишуть краєзнавці. На початку 20 століття там стояли дерев’яні кіоски, де продавали тютюн і солодощі.

Кіоски на вході до бульвару Тараса Шевченка. Поштівка 1900-х років

Під час німецької окупації Києва в 1941–1943 роках в цьому місці була шибениця, на якій вішали підпільників. Після звільнення Києва наприкінці 1943 року вже радянські каральні органи страчували тут колабораціоністів. Пізніше на місці шибениць виник стихійний ринок.

Стихійний ринок на початку бульвару Шевченка після Другої світової війни

Памʼятник Леніну тут відкрили в 1946 році. Його поява була передбачена проєктом відбудови Хрещатика. Фігуру вождя з червоного граніту заввишки майже 3,5 метри московський скульптор Сергій Меркуров виготовив ще в 1938-му для радянського павільйону на Всесвітній виставці в Нью-Йорку. П’єдестал, удвічі вищий за саму скульптуру, до війни призначався для пам’ятника Пушкіну.

Памʼятник Леніну на бульварі Тараса Шевченка. Архівне фото

У грудні 2013 року, під час Революції Гідності, пам’ятник Леніну повалили з постаменту, а його уламки, відбиті кувалдами, розібрали на сувеніри. Відповідальність за повалення памʼятника взяла на себе партія «Свобода». Ця подія стала початком «ленінопаду» по всій Україні.

Після Леніна

Дискусія про те, що має бути на місці поваленого Леніна, триває вже понад 10 років. У 2014–2015 роках провели міжнародний конкурс «Територія Гідності», що мав на меті визначити, як саме зберігати памʼять про події Майдану у просторі Києва. Одним із завдань конкурсу було визначити подальшу долю постаменту пам’ятника Леніну. Серед пропозицій було встановити там статую божої матері, памʼятник Івану Мазепі, Тарасу Шевченку, Героям Небесної сотні.

Представники церков у 2015 році виступали за встановлення на місці памʼятника Леніну скульптури божої матері

Ще одна проєктна пропозиція для локації – платформа з годинником

У 2016 році фонд «Ізоляція» провів відкритий конкурс на художню інтервенцію на місці колишнього пам’ятника Леніну в Києві. У ньому переміг проєкт мексиканської художниці Синтії Ґутьєррес, який реалізували в цьому ж році. Інсталяція мала форму металевих сходів, які вели до вершини постаменту. Кожен охочий міг піднятися на постамент, щоби порозмірковувати про минуле.

У 2016 році поряд із постаментом памʼятника Леніну встановили сходи, якими кожен охочий міг піднятися на пʼєдестал. Це була тимчасова інсталяція мексиканської художниці Синтії Ґутьєррес. «Ізоляція»

З того часу постамент став місцем постійних артінтервенцій, тимчасових інсталяцій і навіть рекламних акцій.

Фонтан чи не фонтан? 

Ідею встановити фонтан на місці поваленого памʼятника Леніну міський голова Віталій Кличко висловив ще у 2022 році. Він назвав це місце «проклятим» і згадав про шибеницю в роки Другої світової.

«Я дав пропозицію людям, які мають фахову освіту, зробити там красивий старовинний фонтан, щоби вода змила там негативну енергетику», – сказав Кличко.

Ще один фонтан у псевдоісторичному стилі відкрили у 2019 році на Володимирській гірці. Stepan Kovnir

На кілька років про цю ідею забули: принаймні в публічному просторі її не обговорювали. Але в 2024 році Київрада вирішила, що постамент Леніна треба демонтувати.

Тепер, у 2025 році, стало відомо, що фармацевтична компанія «Фармак» хоче реалізувати задум Кличка про фонтан.

До свого 100-річчя компанія запропонувала місту профінансувати благоустрій скверу на розі бульвару Тараса Шевченка та Хрещатику. «Нашою ініціативою передбачено встановлення на цьому місці фонтану та благоустрою з урахуванням сучасних вимог щодо інклюзивності», – йшлося у зверненні компанії до міського голови.

Візуалізація фонтану на місці колишнього пам’ятника Леніну навпроти Бессарабського ринку. «Фармак»

«Фармак» підтвердив Віледжу, що хоче реалізувати цей проєкт. Але в компанії зауважили, що «затвердженого проєкту благоустрою скверу та фонтану ще немає», як і остаточних візуалізацій.  

«Він [проєкт] буде розроблятися відповідно до встановлених міських процедур, проходити всі необхідні етапи узгоджень та отримувати офіційне схвалення», – запевнили в пресслужбі.

У планах зробити озеленення території, встановити лавки, зробити освітлення, облаштувати доріжки й, власне, звести фонтан.

Візуалізація фонтану на місці колишнього пам’ятника Леніну навпроти Бессарабського ринку 2. «Фармак»

«Ця локація є однією з центральних у Києві, розташованою на перетині ключових транспортних і пішохідних потоків столиці. Вона має важливе історичне й соціальне значення, але водночас потребує оновлення та покращення. Ми прагнули обрати місце, яке буде доступним для великої кількості мешканців і гостей міста. Сквер – це точка зустрічей і відпочинку, – так у компанії пояснили вибір подарунка місту. – Київ змінюється, і ми хочемо, щоб на місці радянського постаменту з’явився комфортний і доступний для всіх куточок міста». 

Проте в архітекторів та урбаністів, із якими поговорив Віледж, є застереження щодо цієї ініціативи. Перше – фонтан має рекреаційну функцію, але він не зможе її виконувати в цій локації, бо там зараз немає пішохідного трафіку. Друге – і головне – вирішувати, що буде в такому місці мають кияни, а не міський голова чи приватна компанія. А проєкти благоустрою таких територій мають розроблятися на відкритих конкурсах. 

«Ми підтримуємо відкритий діалог щодо благоустрою міських просторів і вважаємо важливим врахування думки громади та фахівців. Прозорість процесу – один із ключових принципів цього проєкту. Оскільки всі технічні й організаційні аспекти, включно з розробкою й затвердженням проєкту, перебувають у компетенції Київської міської державної адміністрації та її профільних структур, саме вони ухвалюватимуть рішення щодо всіх етапів реалізації, зокрема й щодо конкурсу та формату обговорень. «Фармак» виступає меценатом ініціативи, забезпечуючи її фінансування», – відповіли на це в компанії.

Ми також звернулися по коментар до КМДА, але на момент публікації матеріалу не отримали відповіді.

Візуалізація фонтану на місці колишнього пам’ятника Леніну навпроти Бессарабського ринку 3. «Фармак»

Що ж кажуть про ініціативу в експертному середовищі?

Я вважаю, фонтан у цьому місці недоречний. Він розташований посередині напівмертвого бульвару, що з обох боків оточений трьома автомобільними смугами. Газ, шум, забруднення. Це місце, принаймні поки, не для відпочинку й насолоди водою. 

Якщо ми вкладаємо кошти в такі дорогі форми благоустрою як фонтан, який потім ще потребує недешевої експлуатації, краще, щоб його можна було використовувати на всі 100%. Насолоджуватися дзюрчанням води, прохолодою, вологістю. Але в цьому місці наразі це неможливо. Це витрачені без гострої потреби кошти. 

Локація історична. На мою думку, тут може бути визначний символ – необовʼязково меморіал героям (меморіальний комплекс у цьому місці не буде доречним). Що точно – це місце, де може бути щось важливе. 

Такі рішення не варто ухвалювати зопалу. Має бути комплексна та глибока спільна робота фахівців із різних дисциплін (історики, культурологи тощо). Треба визначити, яким подіям чи персоналіям може бути присвячений обʼєкт саме в цій локації – і провести конкурс на кращу пропозицію. 

Рішення поставити копію терменівського фонтану, як на мене, не має сенсу. Раніше фонтани в місті мали функцію водопостачання. Зараз вони покращують рекреаційні умови, зокрема мікроклімат відпочинкових зон. З такої перспективи, псевдоісторичний фонтан із чашами виглядає аж зовсім архаїчним – і за функцією, і за формою. На мою думку, можна зробити цікавіше. 

Ситуація з фонтаном нагадує багато ситуацій із муралами на фасадах будинків у Києві. І тут працює принцип, за яким усе, що робиться не за бюджетні кошти, апріорі вважається благом: без відкритих конкурсів і громадських обговорень. У цьому випадку хоча б нема маніпуляцій на ґрунті патріотизму.

Загалом те, як виглядає місце з п’єдесталом пам’ятника Леніну, симптоматично. Тризуб як тимчасовий декор, затеганий постамент, брудні лавочки й рясні сліди присутності голубів – чи не найкраща ілюстрація спроможності адміністрації міста працювати з публічним простором і громадською думкою. Досі не досліджено, що, на думку киян і гостей столиці, робити із залишками пам’ятника, чи треба його замінити й на що саме. 

Натомість компанія «Фармак» пропонує радикальне рішення, яке вирішить культурну дилему про памʼятник радянської доби. Це рішення знімає всі ідеологічні питання та дискусії про те, що має стати на місце Леніна. Сквер і фонтан поза ідеологією. Це теж робоче рішення, але воно, як і будь-які інші рішення щодо громадського простору, має вирішуватися в громаді.

Передусім, я переконаний, що підземний перехід біля скверу тут варто доповнити наземним. Це не лише питання зручності – завжди виникає спокуса перебігти дорогу, ніж спускатися під землю. Від площі Українських Героїв через Хрещатик до Майдану Незалежності й далі тягнеться знаковий пішохідний маршрут столиці, яким із задоволенням прогулюються кияни та гості міста. Якщо зробити його ще комфортнішим, це пожвавить і сусідній бульвар Шевченка. Ця зміна вплине не лише на логістику, а й на загальну структуру простору.

Круглий фонтан, на перший погляд, відсилає до історичних київських водограїв, встановлених наприкінці 19 – на початку 20 століття в Маріїнському парку й інших знакових місцях міста. Безперечно, вони є історичними прикрасами Києва. Але чи не варто розглянути й інші ідеї?

Фонтан Термена на Царській площі (зараз Європейська площа). Листівка

До того ж за ініціативи мера на Володимирській гірці вже з’явився подібний фонтан. Круглі архітектурні форми також впізнавані в міському середовищі – зокрема, в образі Бессарабського ринку. 

Ця локація потребує сучасного артоб’єкта, який відповідатиме динаміці та духу часу. 

З архітектурного, ландшафтного та композиційного погляду тут варто реалізувати щось новаторське, що стане естетичним акцентом бульвару. 

Найкращим рішенням було б організувати міжнародний конкурс із професійним журі, що сприятиме залученню провідних митців. У співпраці з українськими архітекторами можна було б створити проєкт, що переосмислить історію цього місця. 

Моя мрія – щоб Київ став частиною глобального скульптурного діалогу. Було би чудово, якби хоча б кілька актуальних творів мистецтва стали новими символами столиці та натхненням для містян.


Джерело: Чи потрібен фонтан замість Леніна на бульварі Шевченка? Простої відповіді немає, ось кілька складних

Схоже