У січні стало відомо, що територію колишньої нижньої станції київського фунікулера й навколишній схил планують передати під будівництво житлово-офісного центру з паркінгом. Під забудову може потрапити й садиба Марії Буйницької, якій близько двохсот років. Насправді історія із забудовою цієї ділянки не нова й тягнеться ще з 2000-х років, кажуть активісти.
Віледж показує, який вигляд має ця територія зараз, і розповідає, хто може стояти за проєктом і яка його доля тепер.
Де саме хочуть побудувати офіс із паркінгом
Житлово-офісний комплекс із паркінгом може зʼявитися на перетині вулиць Боричів Тік і Боричів узвіз, зазначав пам’яткоохоронець Дмитро Перов. До 1928 року тут була нижня станція фунікулера, але після реконструкції її «спустили» ближче до вулиць Сагайдачного й Володимирського узвозу.
Ділянка 1 на схилах київського фунікулеру, які хочуть забудувати. Матеріали аерофотозйомки 2019 року. Виготовлено за даними АІС ОУЗР
Ділянка 2 на схилах київського фунікулеру, які хочуть забудувати. Матеріали аерофотозйомки 2019 року. Виготовлено за даними АІС ОУЗР
Директорка департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова у відповіді на запит Віледжа підтвердила, що ця ділянка перебуває одразу в кількох охоронних зонах:
• У центральному історичному ареалі Києва
• В архітектурній та археологічній охоронних зонах
• На території пам’ятки ландшафту й історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини Дніпра»
• На території державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ»
• В охоронній буферній зоні другої категорії «Пам’ятки архітектури національного значення Андріївської церкви»
• У межах пам’ятки археології місцевого значення «Культурний шар Подолу IX-XVIII століть»
• У буферній зоні об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Софійського собору та Києво-Печерської лаври
«У межах і режимах використання цієї буферної зони чітко зазначено, що нове будівництво заборонене», – підкреслила Соловйова.
Проте реконструкція та реновація наявних будівель тут дозволена, уточнила вона, – за умови, що не змінюються їхні геометричні параметри й не порушуються природні, історичні й пейзажні якості ландшафту.
Водночас у Києві під виглядом реконструкції історичні будівлі повністю зносять і на їхньому місці зводять нові, фактично обхідним шляхом легалізуючи забудову. Подібна практика описана в тексті Віледжа «Я бачу, що в Києві руйнують історичну будівлю. Як цьому завадити».
Згідно з містобудівними умовами й обмеженнями на цю територію, які існують із 2011 року, перед початком робіт замовник зобов’язаний отримати висновок Інституту археології НАН України про наявність археологічного культурного шару й рекомендації щодо його збереження й дослідження. Також необхідно узгодити проєкт із заповідником «Стародавній Київ» та отримати відповідні дозволи від спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини.
Архівне фото старої подільської будівлі фунікулера. Надане Дмитром Перовим
Боричів узвіз – одна з найстаріших вулиць Києва, що сполучала Верхнє місто з Подолом ще в Середньовіччі, пояснює активіст «Спадщини» Анатолій Погорілий. «Чи доцільно почати будівельні роботи в такому місці? Чи потрібно надавати дозволи на будівництво в таких місцях, щоби потім отримувати незадоволених інвесторів у будівництво? Раціональніше залишати в спокою ці земельні ділянки. У такому випадку ані у громади не буде претензій до міської адміністрації, ані в девелоперів», – вважає активіст.
А що з фунікулером
У Містобудівних умовах та обмеженнях зазначено, що забудовник повинен «забезпечити стійкість фунікулера». Для цього потрібно отримати позитивний висновок щодо конструктивних рішень від КП «Київпастранс». Це може свідчити про те, що будівельні втручання на цій ділянці потенційно можуть вплинути на стабільність фунікулера.
Крім того, земельна ділянка, на якій планують будівництво, має технічне значення: тут не лише розташовувалася перша нижня станція київського фунікулера, це місце ще й нині використовують для під’їзду техніки, яка ремонтує фунікулер, розповів Погорілий.
Що відомо про садибу Марії Буйницької й чи її ще можна врятувати
На одній із ділянок, які хочуть забудувати, розташована історична садиба Марії Буйницької, якій приблизно 200 років. Плани будівництва включають знесення будівлі, стверджує активіст Дмитро Перов.
Садиба міщанки Марії Буйницької, споруджена 1882 року. Надане Дмитром Перовим
У проєкті рішення садибу називають двоповерховою будівлею в занедбаному стані. Насправді ця садиба – одна з найстаріших будівель на Боричевому узвозі. Її звели в першій половині XIX століття, приблизно між 1811 і 1846 роками, йдеться на сайті проєкту «Мапа Реновації». На фотографіях 1870-х років будинок був одноповерховим, але між 1898 і 1912 роками його перебудували, додавши другий поверх.
У 1960-х роках будівлю знову змінили: фасад облицювали керамічною цеглою, а з південно-східного боку добудували сходову клітку із залізобетону. До 2010-х років будинок мав цілі вікна, але зараз перебуває в аварійному стані. Фасад вкритий тріщинами, тиньк осипався, а під зовнішнім облицюванням проступають дерев’яні конструкції, характерні для київських будівель середини 19 століття.
Хоча будівля зазнала численних перебудов, її історична цінність лише зросла, вважає активіст «Спадщини» Анатолій Погорілий. У ній переплелися різні епохи й будівельні технології. Навіть після пожежі 2020 року садиба зберегла основні конструкції, які, на його думку, «можна й треба реставрувати». Без цього будівля з кожним роком буде занепадати, зазначає Анатолій Погорілий.
«Звичайно, доречніше залишити цю територію вільною від забудови. Це відповідало б чинному законодавству та здоровому глузду. Функціонально це може бути відпочинкова зона для жителів найближчих будинків. Крім того, після реновації й реставрації будинку Марії Буйницької це могла бути рекреаційна зона закладу харчування або готелю», – вважає Анатолій Погорілий.
Садиба Буйницької досі не має статусу пам’ятки, зазначила директорка департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова у відповідь на запит Віледжа. Інспектори вже оглядали цю будівлю й підтвердили її незадовільний стан. Проте поки що жодних досліджень щодо її історичної цінності не проводили.
«Чи відповідає ця садиба критеріям для надання їй охоронного статусу – потрібно ще вивчати. Ми не можемо брати інформацію з публікацій, а повинні опиратися на офіційні дослідження», – пояснила Соловйова.
Петиції проти забудови блокують
Активісти намагаються зупинити забудову схилів київського фунікулера через петиції, але Київрада блокує їх ще на етапі модерації. Пам’яткоохоронець Дмитро Перов розповів, що створив кілька петицій із різними формулюваннями, але жодна не пройшла модерацію на сайті Київради. На його думку, це може бути способом уникнути розгляду вимог громади.
«Зазвичай це відбувається, коли суспільний резонанс максимальний. Коли увага спадає, петиція проходить модерацію. Проте тоді зібрати голоси в рази важче. Тому потрібно регулярно перевіряти петиції. Це доволі зручно робити після оплати в громадському транспорті. Пʼять хвилин дають можливість знайти всі цікаві петиції та підписати їх», – радить Анатолій Погорілий.
Хто за цим стоїть
Спроби забудови цієї території тривають ще з 2000-х років, розповів Віледжу учасник спільноти «Спадщина» Анатолій Погорілий. Серед потенційних забудовників цієї ділянки називали львівського девелопера Григорія Козловського, який фігурував в антикорупційних розслідуваннях, каже активіст.
З 2012 й до 2023 року земля за адресою Боричів узвіз, 4-А перебувала в оренді ТОВ «Скіф-2004». Компанія подала звернення на продовження оренди ще на пʼять років для будівництва житлового-офісного комплексу. Проєкт рішення про продовження оренди на початку 2025 року зареєстрував Петро Оленич – на той момент ще заступник голови КМДА. Після розслідування НАБУ і САП його звільнили з посади. Ексчиновника підозрюють у незаконному заволодінні землею в центрі Києва вартістю 11,6 мільйона гривень.
Проєкт рішення про оренду для ТОВ «Скіф-2004» мала розглянути земельна комісія Київради, але так і не розглянула. Її голова Михайло Терентьєв також перебуває під слідством через «туалетні схеми» (міський голова Віталій Кличко заявляв, що він має скласти депутатські повноваження). Розгляд усіх земельних питань у Київраді після затримання чиновників КМДА й депутатів-фігурантів схеми призупинили, підтвердили Віледжу міські депутати.
Фірма «Скіф-2004», яка нині орендує землю на Боричевому узвозі, раніше не працювала в будівельній сфері. Формальним власником компанії є громадянин Люксембургу Рес Жерар Леон Марі, який, імовірно, є підставною особою. За даними платформи YouControl, Жерар Леон є співвласником компанії «Грін-Лайт 2007», яка належить до групи компаній українського політика й бізнесмена Михайла Бродського. Активісти припускають, що Бродський міг придбати цю землю в підприємця Олександра Лойфенфельда, який понад 15 років намагався щось тут зробити, але марно.
Поки договір оренди не продовжили, але треба пильнувати
Питання продовження договору оренди для ТОВ «Скіф-2004» на забудову Боричевого узвозу, 4-А зняли з порядку денного, повідомила Марина Соловйова.
«І міська влада не підтримала це рішення, оскільки відомо, що орендар планує нове будівництво житлово-офісного комплексу, з підземним паркінгом. Ця земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення й має дуже потужний пам’яткоохоронний статус», – зазначила Соловйова.
Попри це, гарантій, що забудовники не спробують знову отримати ділянки в оренду для будівництва, немає. «Є сподівання, що цей проєкт ще довго не підійматимуть із забуття. Наразі орендар ділянки не веде активних дій. Але бажання отримати неправомірну вигоду часто перемагає здоровий глузд. Треба пильнувати за рішеннями Київради. Лише увага громадськості й активна участь киян можуть зупинити подібні проєкти», – наголошує пам’яткоохоронець Анатолій Погорілий.
Фото: Сергій Мирошніченко
Джерело: Схили київського фунікулера хочуть забудувати вже 20 років. Під загрозою також 200-річна садиба
