Трьох громадян Болгарії визнали винними в шпигунстві на користь Росії в Олд-Бейлі в Лондоні в судовому процесі, який поліція описала як одну з найзначніших справ про шпигунство, порушених у Британії за останні десятиліття.
Про це повідомило видання The Times.
33-річна Катрін Іванова, 30-річна Ваня Габерова і 39-річний Тихомир Іванчев були засуджені за звинуваченням в шпигунстві на користь Росії в п’ятницю. Іванову додатково визнали винною за звинуваченням у зберіганні фальшивих документів, що посвідчують особу.
Прокуратура заявила, що тріо було частиною шпигунської групи, яка діяла між 2020 і 2023 роками під керівництвом колишнього головного операційного директора платіжної системи Wirecard Яна Марсалека, який діяв під ім’ям Руперт Тіц.
Ян Марсалек до та після втечі в Росію
Вважається, що Марсалек був завербований російською розвідкою в 2014 році та втік до Москви після того, як у 2020 році правоохоронці викрили шахрайство платіжної групи.
Докази, представлені в суді, свідчать, що Марсалек давав болгарській групі завдання від імені військової розвідки Росії ГУ ГШ та ФСБ і заплатив їй сотні тисяч фунтів стерлінгів.
Обвинувачені здійснювали спостереження з 2021 по 2022 роки за низкою цілей, включаючи журналістів, російських та казахських дисидентів, українських військових і навіть за військовою базою США в Німеччині. Зокрема, наприкінці 2021 року болгари стежили за Христо Грозєвим, розслідувачем Bellingcat. Паралельно група стежила за очільником російського видання The Insider Романом Доброхотовим.
Шпигуни також планували шантаж, викрадення та вбивства разом із крадіжкою секретів та дезінформаційними кампаніями та постачанням військового обладнання до Росії та Китаю.
Як повідомили в суді, Марсалек передавав накази від росіян ватажку групи, 46-річному Орліну Руссеву. Руссев і ще два вихідці з Болгарії, 43-річний Бісер Джамбазов та 34-річний Іван Стоянов визнали себе винними у шпигунстві ще до суду.
У своєму заключному слові минулого місяця прокурор Елісон Морган Кей-Сі повідомила присяжним, що ця мережа заповнювала “прогалину в розвідувальній порожнечі”, з якою зіткнулася Росія після невдалої операції ГРУ з отруєння Сергія Скрипаля та його доньки в Солсбері в 2018 році, що призвело до видворення багатьох російських шпигунів з усієї Європи.
Напередодні вердикту Домінік Мерфі, керівник відділу боротьби з тероризмом поліції Лондона, описав поліцейську операцію з розкриття шпигунської групи як одне з найбільших шпигунських розслідувань, які він бачив за більш ніж два десятиліття антитерористичної роботи.
“Це було шпигунство в майже промислових масштабах від імені російської держави”, — сказав він.
Мерфі додав, що коли його вперше поінформували про діяльність групи, вони здавалися “тим, про що ви очікуєте прочитати в шпигунському романі”.
За його словами, з середини 2020 року до початку 2023 року, група шпигунів мала доступ до 221 різного мобільного телефону, 258 жорстких дисків, 33 аудіозаписувачів і 55 відеозаписувачів і майже 500 SIM-карт.
У членів угруповання було 11 безпілотників, 16 радіостанцій і 75 паспортів та документів, що посвідчують особу, на 55 різних імен.
Кожен з підсудних стверджував, що Руссєв і Джамбазов ввели їх в оману і вони вважали, що шпигуючи за цілями, працювали на Інтерпол.
Джерело: Суд Великої Британії визнав винними трьох громадян Болгарії в шпигунстві на користь Росії
