Про що угода?
Ввечері 25 лютого в іноземних ЗМІ з’явилася інформація з посиланням на Financial Times, що Україна і США погодили умови угоди про надра. Дональд Трамп заявив, що 28 лютого можливе підписання угоди у Вашингтоні разом з президентом України Володимиром Зеленським.
— Версія угоди, датована 24 лютого, передбачає створення спільного фонду, до якого Україна вноситиме 50% доходів від «майбутньої монетизації» природних ресурсів, включаючи нафту і газ, а також супутню логістику, тобто – нафто- і газогони.
— Фонд не будуть поповнювати надходженнями від тих природних ресурсів, які вже поповнюють держскарбницю. Тобто йдеться про поточну діяльність «Нафтогазу» чи «Укрнафти», найбільших добувачів газу й нафти в Україні.
— В угоді немає жодного посилання на гарантії безпеки від США. Він також залишає відкритими такі важливі питання, як про розмір частки США у фонді, так і про умови щодо «спільного володіння», які мають бути врегульовані у наступних угодах.
— США матимуть повноваження щодо ухвалення рішень у межах свого законодавства.
— Підписанти не матимуть права продавати, передавати свою частку у Фонді без попередньої письмової згоди іншої сторони.
— Кошти, отримані до Фонду будуть реінвестовувати щонайменше раз на рік в українську економіку.
В «Слузі народу» чекають на подання президента для ратифікації угоди
Голова парламентського комітету з закордонних справ Олександр Мережко («Слуга народу») пояснив, що, за процедурою, президент або Кабмін подають договори на ратифікацію в парламент.
«І якщо врешті буде підписаний саме міжнародний договір, а не меморандум про наміри, то треба його подавати на ратифікацію. Ба більше, йдеться про природні ресурси України і є стаття 13 Конституції («Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу»), — сказав Мережко у коментарі LB.ua.
На його думку, доцільно ратифікувати угоду в Раді ще й з політичної точки зору.
«Бо завжди в парламенті окремі фракції та групи можуть маніпулювати та звинуватити, що «продають Батьківщину», як це було з відкриттям ринку землі (наприклад, як фракція «Батьківщина» блокувала трибуну і президію ВРУ під час довгого розгляду закону про ринок землі)», — попередив Мережко.
До речі, відповідаючи у ході пресконференції на питання LB.ua, Володимир Зеленський сказав, що підтримує варіант ратифікації у ВР.
Президент України Володимир Зеленський проводить пресконференцію за підсумками форуму, 23 лютого 2025 р
«Міністри підписали, парламент ратифікував і всі були би щасливими», — наголосив президент.
Водночас Володимир Зеленський не виключив, що нардепи традиційно можуть «гратись на цьому».
Заступник голови фракції «Слуга народу» Віталій Безгін також прогнозує, що без політичного протистояння в парламенті під час ратифікації не обійтися.
«Навіть, якщо/коли буде знайдений консенсус між державами, припускаю, що не всі фракції будуть готові голосувати. Хтось із ідеологічних причин, як «Батьківщина». А хтось з політичних, як, наприклад, «Європейська Солідарність»», — сказав Безгін LB.ua.
«Батьківщина» не визначилася
«Банкова не спілкується з депутатами та ніяк не комунікує просування переговорів, яка саме угода буде підписана. Тому треба дочекатися на фінальну стадію та текст, що підпише у п’ятницю президент», — заявив LB.ua Вадим Івченко («Батьківщина»).
У той же час він припустив, що влада звинувачуватиме фракції, які не проголосують, у тому, що вони «проти миру», «проти бізнесу США в Україні, який буде захищати себе».
«Тому фракція ще буде визначатися. Я особисто на сьогодні більше схильний підтримати», — додав Івченко.
Вадим Івченко
«Європейська солідарність» критикує угоду за відсутність гарантій безпеки
У фракції «ЄС» також підтвердили, що з нардепами не комунікували щодо тексту угоди представники уряду чи Офісу президента.
Ірина Фріз запевнила LB.ua, що червоною лінією для «ЄС» стане «відсутність безпекових гарантій».
Нардеп Олексій Гончаренко на засіданні Ради 26 лютого вже заявив про відсутність таких чітких гарантій від США.
Його колега по фракції та голова парламентського комітету з євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе відкинула закиди «Слуги народу» про те, що фракція не підтримає угоду виключно з політичних причин та через санкції до їхнього голови Петра Порошенка.
«Слуги» хай займуться своїми справами. І самі можуть навіть всім «втерти носа» та показати, що в них є 226 голосів за хоча б якесь рішення. Треба дочекатися підписання остаточної редакції угоди. Проаналізувати її. І будь-яке рішення щодо голосування ми ухвалюємо на засіданні фракції після обговорення», — наголосила представниця «ЄС».
Іванна Климпуш-Цинцадзе
У «Голосу» є питання щодо цифр
Юлія Клименко у спілкуванні з LB.ua наполягла на тому, що будь-які угоди про державні надра обов’язково мають бути ратифіковані Верховною Радою.
«Те, що циркулює в міжнародних медіа, більше схоже на комерційну угоду, а не на міждержавну, що викликає багато питань. У першу чергу, щодо суми угоди, відсутності будь-яких зобовʼязань США щодо інвестицій та гарантій безпеки тощо. Ми маємо сплатити за щось, що було в минулому і нічого немає про майбутні поставки зброї та інвестиції США», — вважає вона.
Депутатка нагадала, що за даними Пентагону, Україна отримала зброї на суму 65 млрд, а також прямі гранти/кредити в розмірі приблизно 30 млрд. І чому в угоді йшлося спочатку про 500 млрд, а зараз Трамп наполягає на поверненні 350 млрд доларів — незрозуміло.
Плюс, за її словами, є питання щодо включення до угоди не тільки рідкоземельних металів, але й газу, нафти, інфраструктури.
«Більшість з переліченого є у приватній власності вже довгі роки. Влада довгі роки збирається це все забрати. Але як саме це реалізує — також не зрозуміло. За моїми підрахунками, 50% цих активів знаходяться на окупованих територіях, в зоні бойових дій або поруч. Та де-факто українські надра та ресурси були розвідані ще в радянські часи, тому ця інформація може бути сильно застарілою та нерелевантною», — зазначила Юлія Клименко.
На її думку, варто провести аудит отриманих грантів/кредитів/зброї від США і вивести загальну їх вартість. Повертати гранти Україна не зобов’язана, а от в обмін на позики Україна могла б запропонувати інвестиційні проєкти для США.
Також — надати США чітку реалістичну пропозицію щодо переліку зброї, яка потрібна для звільнення надрів та ресурсів на окупованих територіях.
Юлія Клименко
«І ось тут Україна може віддати до спільного Фонду США-Україна всі звільненні надра та ресурси як свою частку, а США повинні надати інвестиції для відновлення та розвитку цих надр та ресурсів», — запропонувала Юлія Клименко.
Групи чекають на остаточний текст
Дві групи, уламки забороненої проросійської фракції ОПЗЖ, системно голосують зі «Слугою народу». Зрештою, питати соратників Медведчука про їхню позицію немає жодного сенсу — як люблять казати у президентській фракції, вони «є заручниками».
Представники бізнес-груп парламенту з позицією не визначилися — чекають на фінальний текст угоди.
«Ми будемо голосувати виключно за той текст, який будемо бачити. Має бути закріплений спільний інтерес України та США, спільні інвестиції», — сказав LB.ua Володимир Арешонков (група «Довіра»).
Володимир Арешонков
Співголова групи «За майбутнє» Тарас Батенко також наголосив, що депутати будуть визначатися виключно після оприлюднення фінального тексту за підписом президента.
А от об’єднання колишнього спікера Дмитра Разумкова, більшість представників якого досі є членами фракції «Слуга народу», ймовірно, голосуватиме проти. Разумков під час ранкового засідання Ради 26 лютого заявив, що чинна влада не має права «розбазарювати в останній свій день все те, що належить українському народу».
Консенсус буде необхідний не лише для ратифікації. Необхідні будуть зміни до законодавства
Перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк («Голос») додав, що політична частина угоди про надра зрозуміла. Проте є питання, як законодавчо забезпечити її виконання. Адже крім самої ратифікації потрібно ухвалювати додаткові закони та вносити зміни у чинне законодавство.
«Щоб реалізувати ту саму ідею з фондом, то як мінімум треба змінити Податковий кодекс в частині ренти, Бюджетний кодекс в частині розподілу ренти/дивідендів, річний бюджет. Скоріше за все, змінити корпоративне законодавство та щодо приватизації. Сам фонд теж потребує окремого законодавства, хоча б рамкового», — заявив він.
Ярослав Железняк
Засідання парламенту 26 лютого засвідчило, що політичні ігри та протистояння в парламенті таки будуть.
Фракція «Європейська солідарність» та «Голос» зажадали поставити на голосування пропозицію про виклик до парламенту прем’єра Дениса Шмигаля та першої віцепрем’єрки Юлії Свириденко для звіту щодо деталей угоди. Однак пропозиція двічі не набрала необхідної кількості голосів.
Джерело: «Політичні ігрища» в Раді. Як парламент планує ратифікувати угоду про надра з США?
