Петицію про збереження історичної огорожі Байкового кладовища, яку створив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, підтримали.

Під загрозою опинилися елементи культурної спадщини – ковані ґратки, ліплений декор, скульптури й написи на стовпах, зазначав Перов у петиції.


Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв просив не підтримувати петицію. Він аргументував це тим, що ця частина огорожі не є об’єктом культурної спадщини й не має архітектурної чи художньої цінності.
Що відбувається
У серпні 2019 року цегляну огорожу навколо Байкового кладовища планували розібрати. Пізніше КМДА заборонила комунальній ритуальній службі розбирати її до надання проєкту реконструкції. Служба повинна була протягом 10 днів надати науково-проєктну документацію на проведення реставрації.

У грудні 2024 року історичне огородження Байкового кладовища почали демонтувати. Розбирали огорожу зі старої частини кладовища, щоб замість неї побудувати нову.
Тут замінювали старе огородження на нове з клінкерної цегли. Це пояснюють необхідністю підпірних стінок на місцях зсуву. Проте на окремих ділянках зʼявилися монолітно-каркасні конструкції, каже Дмитро Перов.

Що відомо про огорожу
Червона історична огорожа – це частина памʼятки національного значення (Байкового кладовища) і щойно виявлений обʼєкт культурної спадщини. На ній ковані металеві грати з фігурним орнаментом і цегляні стовпці з ліпним декором і ритуальними вазами. Паркан побудували в період з 1876 по 1909 рік.
Перші поховання на кладовищі були в 1834 році. Тут поховані Михайло Грушевський, Микола Міхновський, Леся Українка, Олена Пчілка, Остап Вишня, Володимир Сосюра, Микола Лисенко.
У грудні 2024 року стало відомо, що замість громадської вбиральні на Байковому кладовищі почали зводити будівлю з фундаментом площею 600 м2. Ідеться про ділянку праворуч від Байкової вулиці, яку загородили будівельною огорожею.
Проте в січні в КМДА заявили, що тут проводять «реконструкцію приміщень нежитлової будівлі», тобто вбиральні, а не капітальне будівництво. Містобудівні умови для проєктування й будівництва не видавали, але роботи ведуть на підставі контрольної картки, яку видав департамент територіального контролю, додали в КМДА.
Обкладинка й фото: Дмитро Перов
Джерело: Петицію про збереження історичної огорожі Байкового кладовища підтримали