Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик прибув до Києва.
Поляки проводять масштабну військову реформу. З акцентом на Сухопутні війська — усе вирішиться на землі й у них також.
Тим паче сухопутна компонента — це польська спеціалізація на Заході: завдання Варшави — закрити чималий завдовжки кордон з Білоруссю та РФ, коридор на Сувалки й ізолювати угруповання в Калінінграді.
Звідси дублі бригад ТрО у прикордонних воєводствах, формування вже шостої дивізії (8-ма піхотна дивізія Армії Крайової імені Ромуальда Траугутта) і плани повернути строковиків, адже складно зібрати 300-тисячний контингент, спираючись тільки на контракт.
Тому плани і заклики — «партизанів» (резервістів) 360 тисяч на 2025 рік, а це вже більше, ніж регулярна армія.
У спільних підприємствах поляків може цікавити український досвід виробництва безпілотних апаратів, систем сповіщення про «шахеди» й ракетні технології.
Стратегічно важливо не допустити першого, роззброювального удару «шахедами» й «іскандерами» через Білорусь і з «кинджальної» відстані Калінінграда. Бо польська ППО не ізраїльська, котра здатна на позаатмосферні перехоплення. А удар 150 бойових частин по 50 кг з півсотнею півтонної балістики може зробити дуже боляче.
Природно, в такій ситуації важливо мати змогу вдарити у відповідь — добре, якщо власними недорогими далекими дронами та крилатими ракетами. А не закуповувати їх у США за зовсім негуманним передвоєнним цінником і при цьому чекати місяцями 45 ATACMS.
Презентація американської зенітно-ракетної системи MIM-104 Patriot у Центрі польової підготовки в Торуні, Польща, 14 жовтня 2022 р.
Якщо Україна змогла масштабувати «Нептун» і виробляє сотні далеких БпЛА на місяць, причому на конвеєрі під пресом ракетних ударів, зможе і Польща — технології та гроші дозволяють.
Обидва польські напрацювання в ППО — проєкти середнього та далекого радіусу Narew і Wisła — потребуватимуть українського досвіду: як працювали ворожі системи РЕБ, як застосовували розвідувальні крила, «іскандери» й методи боротьби з касетними бойовими частинами, хибні цілі та пастки.
Поляки розробляють щонайменше чотири проєкти РЛС, де наш досвід багатомісячної кампанії проти хвиль крилатих ракет і балістики у важких перешкодових умовах і запусків імітаторів цілей буде критично важливим.
Це вулиця з двостороннім рухом: поляки створюють ремонтний і сервісний центр для Patriot, а польська промисловість освоїла пускові.
Тому в нас може бути гігантський кластер по обидва боки кордону, який обслуговуватиме десятки пускових і сотні ракет — у тому числі складний ремонт електроніки й переспорядження твердого палива.
Київ отримає доступ до масових технологій — навіть 40 мм польські гранатомети та 12.7 мм кулемети для нових бригад з номерами в 150–160 будуть для нас бажаною підмогою багато місяців.
Напівавтоматичний гранатомет RGP-40 в Силах оборони України
А ще до проєкту Pilica — перешивання сотень ЗУ-232 в комплекс з оптичним каналом, системою управління вогнем і можливістю запуску ПЗРК.
Також до модернізації радянських «ігл» і «стріл» — як мінімум ГСН, акумулятор, модернізація для роботи проти невеликих дронів, переспорядження порохів і палива.
Крім того, Варшава замовила ще 150 САУ Krab, це без 170 попередніх, з яких 80 одиниць пішли Україні. Гармати, запасні частини, ремонт — звісно, усе це дуже цікавить нас.
Міномети Rak будуть корисні для подолання тактики РФ зі зв’язок дронів і піхоти на багі, мотоциклах, танках-черепах і для тактики «бий і біжи».
Оскільки ми вже замовили 200 БТР Rosomak, можливо, планують масштабувати й поточні ремонти — моторизація критично нам важлива на 1200 км лінії фронту і кордону.
Військовослужбовці 12-ї механізованої бригади на бронетранспортерах Rosomak під час тренувань на полігоні у Дравсько-Поморському поблизу Щецинуморському поблизу Щецину
Крім того, поляки роблять великі інвестиції у виробництво снарядів 155 мм, а хімічний завод у Бидгощі — один з найбільших у світі виробників тротилу, який співпрацює зі США.
Модернізація Т-72 і ранніх Leopard, навіть до польських версій, з тепловізорами, новою протипожежною системою, балістичними калькуляторами, цифровим зв’язком і навігацією, тоді як Україна оснастить їх динамічним захистом — чому б і ні?
Загалом зближення двох країн, з огляду на економічні процеси, невідворотне. Усі конфлікти з фермерами чи історичними питаннями тактичні, а стратегічно регіональна безпека переважає все. Добре, що почався рух у ВПК — це було неминуче.
Джерело: Польща і Україна. Оборонне зближення
