Медицина
Серед найбільших за фінансуванням USAID є програма підтримки медичної реформи, розпочатої у 2016 році. Агенція фінансувала два попередні етапи. Третій, нинішній, розрахований на п’ять наступних років.
Цей проєкт включав декілька компонентів, серед яких — розробка політик для підтримки реформи, навчання для управлінців медзакладів і лікарів, підтримка цифрових медичних платформ, співпраця з громадським сектором.
«По суті там, де в МОЗ, НСЗУ не вистачає грошей на хороших якісних експертів для розробки стратегій, досліджень, цей проєкт мав би їх підпирати. Чи критично, якщо проєкту не буде? Критично, бо так він від початку дозволяв робити реформу як таку й наймати фахівців, яких не вистачало міністерству», — зазначила Ірина Немирович, директорка Українського центру охорони здоров’я (UHC), експертка з менеджменту в охороні здоров’я, яка була дотична до медреформи в команді Уляни Супрун.
Як розповіли LB.ua у Центрі громадського здоров’я, зупинка фінансування стосується таких напрямків роботи:
• управління надзвичайними ситуаціями у сфері громадського здоров’я;
• реагування на спалахи та запобігання інфекційним хворобам;
• виявлення та реагування на стійкі до протимікробних препаратів патогени;
• зміцнення профілактики, виявлення та лікування ВІЛ-інфекції;
• підвищення потужності та якості лабораторій.
У лаборатотрії Центру громадського здоров’я України
Нині в ЦГЗ кажуть, що оцінюють потенційний вплив рішення нової американської адміністрації. І паралельно працюють, щоб надавати критично важливі послуги без перерив.
«Але очевидно, що зупинка фінансування може зачепити значну кількість людей, які отримують послуги лікування й підтримки в межах зазначених програм. […] Частина програм продовжує діяти за рахунок наявних ресурсів, і ми тісно співпрацюємо з партнерами, щоб мінімізувати ризики для пацієнтів», — пояснили в Центрі громадського здоров’я.
Велика частина грантів йшла на освітні проєкти для медиків. Один реалізовував Український центр охорони здоров’я — команда готувала навчання для лікарів первинної ланки у громадах з прифронтових територій. Їх мали вчити користуватися мобільними УЗД-апаратами. Адже часто там немає змоги швидко доїхати до великої лікарні. І тепер, коли майже все було готове проводити захід, проєкт довелося зупинити.
«Ці проєкти — про розвиток, упровадження змін, посилення сфери і про затикання дірок там, де держава не може собі дозволити: додаткове обладнання, навчання лікарів, управлінців», — пояснила Ірина й додала, що відтак може зупинитися розвиток сфери.
А подекуди це буквально матеріальна допомога лікарням. Наприклад, як повідомили LB.ua в Управлінні охорони здоров’я Миколаївської міськради, у січні медзаклади міста в рамках проєкту «Демократичне врядування у Східній Україні» мали отримати ваучери на пальне.
USAID надало 20 апаратів для вакуумної терапії ран та організувало навчання для медичного персоналу Рівненської обласної лікарні, що лікують пацієнтів з мінно-вибуховими пораненнями, кількість яких значно зросла від початку повномасштабного вторгнення.
Ірина Немирович також додала до цього списку великий проєкт програм реабілітації вартістю $50 млн для українців, що постраждали від війни.
Тим часом у Міністерстві охорони здоров’я не коментують і ситуації загалом, і довкола проєктів реабілітації зокрема. Але як зазначили нам у ЦГЗ, вони в постійному контакті з МОЗ, щоб робота на важливих напрямках не зупинилася.
Енергетика
Тут одні з найкритичніших програм, які фінансувало USAID, — «Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ)» і «Прозорість енергетичного сектору».
Обидві ці програми активно залучені до процесів відновлення енергетичної інфраструктури після обстрілів росіянами.
Після повномасштабного вторгнення та перших випадків руйнування енергетичної інфраструктури, західні партнери почали активно допомагати Україні обладнанням.. Пізніше з’явилась ініціатива допомогти Україні грошима для відновлення інфраструктури після атак. Так виник Фонд енергетичної підтримки, який був створений при Європейському Енергетичному Співтоваристві – умовний United24, але в енергетичному секторі.
Наприкінці грудня 2024 Фонд енергетичної підтримки України перевищив 1 млрд євро у вигляді отриманих коштів та зобов’язань від 30 донорів, включно з шістьма компаніями та недержавними організаціями.
Генератори від USAID прибули на Харківщину.
Щоб було зрозуміло, як це обладнання та кошти використовуються – з боку України при Міненерго діє спеціальна Робоча група. Вона координує, збирає і обробляє інформацію щодо потреб у обладнанні, а також готує проєкту рішень щодо розподілу наданої допомоги. Таким чином потреби всіх постраждалих енергокомпаній внаслідок пошкоджень об’єктів інфраструктури та пропозиції донорів стікаються до Робочої групи. Цим допомагає займатись Проєкт “Прозорість енергетичного сектору”, який реалізовує аналітичний центр DiXi Group.
“Ми допомагаємо Міністерству енергетики збирати та валідувати дані про потреби компаній. Це тисячі запитів, з якими треба постійно працювати. Також ми допомагаємо розвивати систему AidEnergy, щоб цифровізувати ключові процеси”, – пояснює Олена Павленко, президентка DiXi Group.
Другий – “Проєкт енергетичної безпеки”. Фахівці цієї команди проводять енергетичні закупівлі – шукають та на конкурсній основі контрактують необхідне обладнання за кордоном у співпраці з західними партнерами. Разом з тим, проєкт зі свого бюджету закуповував для енергетичних та комунальних підприємств різне обладнання, техніку та матеріали.
Цей процес займає тижні. Далеко не все обладнання можна легко знайти за кордоном, деяке потрібно замовляти для виготовлення – а це вже місяці. На деяке обладнання може бути черга з різних покупців, у тому числі не з України. Тому це складний і доволі кропіткий процес.
У рамках проєкту «Енергетична безпека» USAID передали близько 1 000 тонн технічної солі комунальному підприємству на Вінниччині, що допомагає запобігти пошкодженню опалювальних систем, забезпечує надійність теплопостачання для українських сімей та громад у зимовий період.
Крім того, команда DiXi Group за підтримки USAID сформувала групу експертів, які мали б допомогти Міністерству енергетики в процесі переговорів про членство України в ЄС.
“Станом на зараз ми не можемо допомагати міністерствам готуватися до переговорів. А енергетика є одним із розділів у переговорах”, – додала Олена.
Та крім цих двох великих проєктів, є низка і локальних програм – наприклад, той же Миколаїв розраховував на ці кошти придбати паливо для автономних джерел живлення в місті.
Від Міненерго поки публічної комунікації по цій ситуації немає.
Розмінування
США є одним із найбільших наших партнерів у сфері гуманітарного розмінування. Тому призупинення фінансування матиме вплив на низку проєктів, зазначив у коментарі LB.ua Ігор Безкаравайний, заступник міністерки економіки, який координує цей напрям.
“Чи це зачепить безпосередньо роботу в полях, проєкти із розбудови спроможності чи напрям інформування, ми поки не можемо сказати, бо самі міжнародні оператори, які отримували фінансування США, працюють зараз над перерозподілом наявного фінансування. Ми також знаємо, що вони працюють з іншими донорами, щоб ті перекрили частину фінансування, яке зараз заморожене”, — пояснив він.
Ігор Безкаравайний, заступник міністерки економіки
Втім, попри заморозку фінансування, всі проєкти в полях продовжуються, зауважив Безкаравайний. Деякі оператори вносять зміни у свої графіки роботи — працюють позмінно, деякі — перейшли на інше фінансування.
Міністерство теж рахує, якими коштами перекриватимуть нестачу.
“Уряд виділив 1 мільярд гривень на програму компенсацій за розмінування агроземель у 2025 році, працюють програми кешбеку для тих, хто купує українську техніку для розмінування, збережене безмитне та без сплати ПДВ ввезення комплектуючих для машин розмінування. Я розраховую, що спільна робота дозволить максимально закрити програми гуманітарно розмінування”, — зазначив Безкаравайний.
США виділяли кошти на гуманітарне розмінування українських земель з 2022 року — це сотні мільйонів доларів на такі проєкти, як Tetra Tech (навчання українських саперів міжнародним стандартам), закупівля обладнання для фахівців, освітні кампанії, проєкти з великими міжнародними операторами.
Більшість із проєктів уже завершені. Втім, у вересні 2024 року США оголосили про пакет допомоги на $102 млн. З них поки вдалося використати лише частину.
Українські військові сапери проходять навчання у тренувальному центрі Міністерства оборони України в Чернігівській області, 1 листопада 2024 р.
“Наразі відомо про призупинення програм на 85 днів (з 24 січня 2025). Підкреслюємо, що призупинено, а не повністю і однозначно припинено. Будемо думати як рухатися з критично важливими проєктами, залучати нових донорів, приватних інвесторів, розширювати інновації в протимінній діяльності. Ми вдячні за глобальне лідерство Сполучених Штатів у протидії російській агресії та всю надану допомогу. Вона допомогла врятувати тисячі життів, зокрема завдяки тому скільки земель вдалося повернути до використання після гуманітарного розмінування”, — додав Безкаравайний.
Допомога ветеранам
Близько 80% ветеранських проєктів в Україні — це грантова історія. І значна частина з них — за кошти США, розповіла Богдана Левицька, керівниця БФ “Веста”, яка донедавна була членом Громадської ради при Міністерстві у справах ветеранів.
“Дуже важко виміряти (стосовно коштів саме США), бо багато хто розуміє, що гранти мають йти з різних джерел. Тому в когось, де основним донором були американці, там робота масштабно зупинилася. У нас зупинився тільки один проєкт і це неприємно, але не сильно травмуюче”, — сказала вона.
Проєкт “Вести” — це стратегія роботи відновленого Бородянка-центру, який працюватиме з ветеранами. Команда мала розробити дворічний план та прописати ключові показники, окремо — освітня програма для фахівців, які працюватимуть із ветеранами.
Центр соціально-психологічної реабілітації в Бородянці
“Угода на проєкт була підписана 30 грудня, з 1 січня ми прописували рух, попередньо провівши аналіз стану Бородянки і потреб, проставляли завдання для їхніх психологів. Перша стратсесія мала відбутися 27 січня, а 24 числа ми отримали той самий лист про призупинку фінансування”, — розповіла Богдана.
І зауважила, при тому, що кошти по гранту вже лежать на рахунках фонду, використовувати їх все одно заборонено.
“Зараз різні організації від уряду узгоджують подальший план дій — чи повертати ці кошти назад донорам, чи виплатити фахівцям за послуги, які були надані, чи тримати ці гроші. Тобто незрозуміло. Але ти точно не можеш їх використовувати далі”, — пояснила вона.
Втім зараз команда “Вести” працює над пошуком фінансування для інших потреб, а саме — розширення спроможності надавати послуги з психологічної підтримки. За словами Богдани, кількість звернень з кінця січня у них зросла втричі.
“Запит величезний і ти не можеш це ігнорувати. А на волонтерських засадах ти можеш робити якусь дуже обмежену роботу, бо тобі треба власний ресурс на життя. Плюс в проєкти ж залучаються ті самі ветерани і їхні родини — ветеранів, військових, загиблих. Якщо візьмемо тільки проєкт Бородянки: я — дружина військового, бухгалтерка — партнерка військового, комунікаційниця — партнерка і донька. У нас залучені ветерани — від логістики до тренера. Це якраз робота для тих, хто повертається до цивільного життя або тих, хто шукає своє комьюніті, щоб об’єднуватись”, — наголосила Богдана.
Богдана Левицька
Крім психологічної підтримки, в цій сфері також чимало освітніх програм — як приклад, вона наводить ГО “Вільний вибір” і їхній проєкт, як спілкуватися з людиною в горі, або програму ГО “Простір можливостей” з навчання лікарів первинки по взаємодії з ветеранами.
“Ми країна соціалки. У нас активна фаза війни. І це звичайно додає нюансів. Якби не була б активна фаза війни, а кількість ветеранів менша — зупинка фінансування була би не так відчутна. Проте запит величезний і ти не можеш це ігнорувати. І, виходить, запит не зникає, але зникають можливості”, — зазначила Богдана.
Захист прав дітей та освіта
З 30 громадських організацій, які входять до Української мережі за права дитини, 30% повідомили про заморозку своїх програм, розповіла голова правління Дар’я Касьянова.
“Це велика кількість гуманітарних проєктів, орієнтованих на сім’’ї з дітьми. Вони стосуються профілактики насильства і реагування на насильство. Це прифронтові території — Харківщина, Запорізька область, Донецька, Дніпропетровська. Сюди часто переїжджають сім’ї з дітьми з окупованих територій. Тобто там зараз ці проєкти дійсно важливі. Це не просто тренінги, а безпосередня допомога сім’ям з дітьми”, — пояснила Касьянова.
Як приклад, вона навела мобільні бригади психологів, які виїжджають на випадки насильства.
“Це торкнулося навіть дуже складних випадків, пов’язаних із сексуальним насильством над дітьми і ми зараз думаємо, куди спрямувати ці кейси, бо їх не можна просто так зупиняти. Дитина може знаходитися зараз в терапії і ми думаємо, як далі працювати з нею”, — сказала Касьянова.
Дар’я Касьянова
Також є проєкти з відновлення — ремонт бомбосховищ на базі навчальних закладів на територіях, де батьків не можуть вмовити виїхати.
“Там працюють з дітьми, які залишаються. Їх, наприклад, готують до першого класу”, — розповіла голова правління Української мережі за права дитини.
Великий пласт роботи мережі — повернення депортованих дітей або ж порятунок їх із окупованих територій. І він через припинення фінансування теж під загрозою.
“У нас є задача організувати комунікацію з окупованими територіями, щоб інформувати про можливість виїжджати сім’ям з дітьми. Це дуже складний процес і ми не маємо інших фондів, щоб зайти в ці канали комунікації, і ми дуже розраховували, що у нас буде проєкт, який допоможе підвищити цю обізнаність”, — сказала Касьянова.
Що стосується облаштування укриттів у школах — цей напрямок фінансувався з американських коштів і в Миколаєві.
“Важливим напрямком було облаштування укриттів у закладах освіти, що мало підвищити безпеку дітей та педагогів у разі надзвичайних ситуацій. Одним із пріоритетних проєктів було облаштування STEAM-лабораторії в навчальних закладах, що мало б сприяти розвитку сучасних освітніх технологій”, — відповіли LB.ua в Агенції розвитку Миколаєва.
За підтримки Бюро USAID понад 129 тисяч українських дітей навчилися не наражатися на таку небезпеку як міни завдяки заняттям з безпеки. Ці заняття проводяться у віддалених та прифронтових районах України.
В продовження теми освіти — про призупинку спільних з USAID проєктів повідомила і Анна Новосад, співзасновниця благодійного фонду savED, колишня міністерка освіти і науки. Програми, за її словами, стосувалися створення та підтримки модульних тимчасових освітніх просторів.
“До 25 січня 2025 спільно з нашим лідом консорціуму IREX вдалось встановити 4 з 20 модульних освітніх просторів. У громадах, де росіяни знищили школи. В усіх чотирьох населених пунктах (Київщина, Миколаївщина, Дніпро область) ці чотири модульні школи — єдині простори для навчання”, — пояснила Новосад у своєму дописі.
Призупинити довелося і підтримку роботи тьюторів у прифронтових/звільнених громадах Миколаївщини та Харківщини.
“Це 22 місцеві тютори (вчителі, позашкільники, як правило), які додатково працювали з дітьми, у яких немає доступу до офлайн навчання. Десятки інших Вуликів фонду продовжують роботу. Скоро відновим і ці”, — запевнила Новосад, додавши, що фонд активно шукає джерела фінансування.
***
Це далеко не повний перелік сфер, які вдавалося підсилювати завдяки американським коштам та грантовим програмам. Медіа, бізнес, аграрна сфера, місцеве самоврядування, відбудова, наука та безпека.
Завдяки проєкту BIT-TB, USAID допомагає боротися Україні з туберкульозом: фтизіатри з різних регіонів зібралися в Києві у Національному тренінговому центрі на інтенсивне навчання з питань діагностики та лікування стійких до ліків форм ТБ.
Наприклад, від фінансування США залежала програма з відновлення системи радіаційного моніторингу для Чорнобильської АЕС, написав журнал Science. Відновлення потребує лабораторія Національної академії наук України, яку росіяни пограбували під час окупації.
Перед заморозкою програми вже вдалося домовитися про встановлення нового обладнання для моніторингу радіоактивних відходів та створення нової системи контролю дозиметрії для працівників Чорнобильської АЕС.
Президент Володимир Зеленський 28 січня заявив, що Україна вже шукає рішення — від урядовців чекають звітів про гуманітарні програми, на які вплинула призупинка коштів. Критичні з них профінансують з бюджету.
У профільному комітеті Ради кажуть, що вже ведуть переговори з західними партнерами. Прогнозують, що на нормалізацію процесів може піти пів року.
Джерело: Як гроші США підтримували українську медицину, енергетику, розмінування, допомогу ветеранам і дітям
