Військовий психолог Сергій Ростіков: «Поруч із деякими історіями кіно здається нецікавим»

У війні на виживання роль психолога важко переоцінити. Поранення зазнають не тільки тіла, а й душі воїнів. Лейтенант Сергій Ростіков очолює групу контролю бойового стресу у 21 окремій механізованій бригаді.

Історію бійця оприлюднили на сторінці Генерального штабу ЗС України

У цивільному житті він керував невеликим бізнесом та був громадським активістом. Має економічну та технічну освіту, а зараз здобуває психологічну. Пройшов курси підготовки у Великій Британії. Має досвід строкової та контрактної служби, зокрема в українському миротворчому контингенті в Іраку. У перші ж дні повномасштабного вторгнення, тоді ще сержант, Ростіков повернувся до війська.

«Я був заступником командира взводу, командував людьми, бачив, наскільки вони по-різному реагують на обставини, і як деякі потребують підтримки. Наприкінці 2022-го мені запропонували пройти офіцерські курси за напрямом військова психологія, і я одразу погодився. Ще в цивільному житті психологія мене завжди цікавила, а вже під час війни я на власному досвіді побачив, як її розуміння важливе для ефективного керування підрозділом», — каже Сергій.

Саме спілкування з людьми офіцер вважає найцікавішим аспектом своєї роботи. Каже, що є такі людські історії, поруч з якими кіно здається нецікавим. «Захоплює сила духу деяких людей, попри величезну втому і часом нелюдські навантаження на полі бою, вони все одно зберігають душевний спокій і почуття гумору», — говорить Сергій.

Приїжджаючи на позиції, полігон чи в лікувальний заклад, психолог допомагає військовим віднайти душевний спокій, прийняти обставини війни та вчить бійців надавати першу психологічну допомогу один одному.

У Головному управлінні психологічної підтримки персоналу ЗСУ ретельно вивчають роботу психологів на місцях, узагальнюють передовий досвід та поширюють серед колег. Але бачать і проблеми, шукають шляхи їх вирішення.

Сьогодні у Збройних Силах України існує потреба у кваліфікованих військових психологах. Цивільні психологи, які призиваються на військову службу, не завжди мають досвід роботи із бойовою психотравмою, що викликає в них розгубленість та невпевненість під час надання психологічної допомоги військовослужбовцям. Водночас цивільний досвід та свіжий погляд часом стають визначним чинником у напрацюванні дієвих змін у підготовці та роботі військових психологів.

Головне управління запровадило курси підвищення кваліфікації на фондах Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де офіцери-психологи структур психологічної підтримки персоналу здобувають необхідні знання, обмінюються досвідом та розвивають креативні ідеї в секторі військової психології.

В умовах нестачі фахівців-психологів у підрозділах особливого сенсу набуває навантаження самого психолога та адекватне розуміння його роботи на війні. У підрозділі ти не можеш сказати: «Я послухаю шістьох, а інших — наступного разу». Іноді доводиться працювати стільки, скільки вимагають обставини.

Звісно, таке навантаження важко порівняти з постійним перебуванням на позиціях під час обстрілу, втім, робота психологів на війні доволі важка та виснажлива.

Стрес, як і загальна втома, має здатність накопичуватись, і багато людей просто не знають, що з тим усім робити. Додатково тиснуть і стереотипи: мовляв, чоловіки не мають жалітись, чоловіки не просять про допомогу, плакати — це прояв слабкості, і багато іншого.

Завдання військового психолога полягає не тільки у стабілізації психоемоційного стану військовослужбовця, а й у допомозі в пошуку його внутрішніх та зовнішніх ресурсів, необхідних для якісного відновлення, пошуку власної мети перебування на війні, розумінні основ комунікації з рідними, із сім’єю тощо.

Кожний новий день несе для військового психолога нові виклики, і він має бути готовий до них. Для деяких людей психолог — то затамована надія, що його вислухають, що він не сам на сам зі своїми проблемами, що завжди можна знайти вихід, навіть у найскладніших життєвих ситуаціях. Так бачить свою роботу Сергій Ростіков. І люди йому довіряються.

Як повідомляла АрміяInform, «Вікінг» — боєць Інтернаціонального легіону Сухопутних військ ЗСУ, який вже три роки воює за Україну проти російських окупантів. Він пройшов важкий бойовий шлях, знищивши багато ворогів, і став справжнім професіоналом своєї справи.